Основи експертизи продовольчих товарів – Малигіна В. Д. – 3.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
Ідентифікаційна експертиза спрямована на встановлення відповідності товару певним вимогам.
У міжнародних нормативних документах (Керівництво ІСО/МЄК 2, п. 13.1) термін “відповідність” трактується як “додержання усіх встановлених вимог до продукції, процесу чи послуги”.
У практичній діяльності при оцінці відповідності визначається рівень (ступінь) відповідності, тобто проводиться порівняння фактичних показників із встановленими в нормативній документації вимогами. Рівень відповідності може виражатися коефіцієнтом відповідності або у відсотках.
При визначенні рівня відповідності товару вимогам нормативної документації коефіцієнт відповідності може набувати тільки двох альтернативних значення: 0 (нуль) або І (одиниця). Якщо товар відповідає вимогам нормативних документів, то рівень його відповідності – 1, якщо не відповідає, цей рівень дорівнює 0. Адже, якщо товар не відповідає вимогам стандарту хоча б за одним із регламентованих показників, він не може визнаватися відповідним даному стандарту. Залежно від рівня невідповідності такий товар може реалізовуватися, але з обов’язковою інформацією про ступінь його відповідності і за іншою ціною (дрібна не добірна картопля, дрібні яблука).
Ступінь відповідності товарів може визначатися як з боку виробника, так і з боку споживача.
З боку виробника товару ступінь його відповідності може визначатися за такими показникам: нормативним, технічним і технологічним, показниками безпеки.
Існує декілька видів діяльності щодо визначення ступеня відповідності якості товарів: оцінка якості, контроль якості, експертиза якості, сертифікація відповідності. На рис. 3.2 показано місце ідентифікаційної експертизи при визначенні ступеня відповідності товару залежно від мети, яка при цьому ставиться. Наведені види діяльності розрізняються, по-перше, номенклатурою показників, що вибираються для проведення дослідження; по-друге, суб’єктами, які проводять ці дослідження; по-третє, документальним оформленням результатів цієї діяльності.
Оцінка якості – це вибір номенклатури показників якості і встановлення їхнього фактичного значення. Для оцінки якості можуть обиратися різні показники, у тому числі і не регламентовані нормативними документами.
Оцінку якості можуть проводити всі суб’єкти ринкових відносин: виробники, продавці, споживачі.
Рис. 3.2. Місце ідентифікаційної експертизи при визначенні ступеня відповідності товару
Кінцевий результат оцінки може бути оформлений у вигляді технічного документа (посвідчення якості, специфікація, висновок тощо), а може не мати документального оформлення, але бути підставою для купівлі товару оптовим, роздрібним продавцем, споживачем.
Контроль якості – “діяльність, яка включає проведення вимірів, експертизи, випробування або оцінювання однієї чи декількох характеристик товару та порівняння отриманих результатів із встановленими вимогами для визначення, чи досягнуто відповідності по кожній із цих характеристик” (ДСТУ 3993-2000. Товарознавство. Терміни та визначення).
Контроль якості проводиться представниками компетентних контрольних органів (державний, відомчий, внутрішньо-фірмовий). До них належать державні інспектори Головного управління у справах захисту споживачів, Держстандарту, санітарні лікарі санепіднагляду, контролери відомств і відділів контролю на підприємствах, працівники дослідних лабораторій виробничих і торговельних підприємств, а також споживачі.
Номенклатура перевіюваних показників обмежується тільки вимогами стандартів. Кінцевим результатом контролю якості товарів може бути акт перевірки, який складається контрольною комісією (в деяких випадках одним контролером) і може мати один із двох висновків:
– товар відповідає вимогам стандарту;
– товар не відповідає вимогам стандарту.
Товарна експертиза – це “незалежне перевіряння якості та кількості товару компетентними спеціалістами на замовлення зацікавленої юридичної або фізичної особи” (ДСТУ 3993-2000).
При проведенні товарної експертизи можуть ставитися різні цілі:
– ідентифікація товару та його походження;
– виявлення фальсифікації товару;
– встановлення виробника товару;
– виявлення сторонніх домішок у складі товару;
– встановлення ступеня небезпечності товару.
Висновки за результатами експертизи якості залежать від мети, яка при цьому ставилася. У цілому можна сказати, що експертиза якості і безпеки товарів дає більше інформації, ніж цього вимагають стандарти.
“Сертифікація – дія третьої сторони, яка надає впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція відповідає встановленим вимогам” (Керівництво ІСО/МЕК 2). У цьому визначенні сертифікації чітко окреслено суб’єкти, які проводять сертифікаційну діяльність – це юридичні або фізичні особи, незалежні від виробника і споживача.
На відміну від оцінки і контролю якості при визначенні терміна “сертифікація” як необхідна умова регламентується належна ідентифікація продукції. Більше того, у системі сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини вважається за необхідне перед проведенням досліджень за показниками безпеки продукції визначати регламентовані стандартами органолептичні і фізико-хімічні показники. При сертифікації всі показники поділяються на три групи:
– перша група – показники, необхідні для ідентифікації;
– друга група – показники, необхідні для підтвердження безпеки продукції та інших обов’язкових вимог для проведення обов’язкової сертифікації;
– третя група – будь-які показники, що не належать до обов’язкових, для проведення добровільної сертифікації.
Кінцевим результатом сертифікаційних досліджень є сертифікат відповідності.
Слід зазначити, що ідентифікація як початковий етап діяльності з оцінки якості передбачається тільки в нормативних документах із сертифікації, але цілком зрозуміло, що і оцінка, і контроль якості не можуть проводитися, якщо продукція не ідентифікована.
Наприклад, немає сенсу оцінювати якість продукції, якщо немає впевненості в тому, що середній зразок сичужного сиру “Рокфор” належить саме до асортиментної групи м’яких сирів, що дозрівають за участю плісені всередині сиру, а не до іншого тилу (сири, що дозрівають за участю слизу, або сири з підвищеним рівнем молочнокислого бродіння).
Ідентифікації притаманні різноманітні функції:
– вказівна – ототожнює представлений зразок товару з конкретними найменуванням, сортом, маркою, типом, а також товарною партією;
– інформаційна – доводить до суб’єктів ринкових відносин необхідну інформацію;
– підтверджуюча – стверджує відповідність асортиментної належності товару тій інформації, що зазначена на маркуванні і/або в товарно-супровідних документах;
– керівна – оскільки ідентифікація – це один із елементів системи управління якістю продукції.
Керівна функція ідентифікації регламентується міжнародними стандартами (МС) ISO серії 9000 “Системи управління якістю. Основні положення та словник”. Ці стандарти введені в Україні без істотних змін (ДСТУ ISO 9000 – 2001). Тому розгляд ідентифікації як одного з елементів системи якості продукції, безсумнівно, становить великий інтерес.
У сучасних умовах в усьому світі постійно підвищуються вимоги споживачів до якості товарів. Це потребує забезпечення необхідного рівня якості продукції, тому що без цього неможлива ефективна економічна діяльність організацій.
Вимоги до якості продукції, що задовольняють потреби покупців, встановлюються у стандартах і технічних умовах. Однак ці нормативні документи не гарантують того, що при проектуванні, розробці, виробництві, зберіганні та реалізації товарів фактично досягнутий рівень якості буде відповідати встановленим вимогам. Внаслідок цього виникла необхідність розробки стандартів, що доповнюють вимоги до продукції і попереджують виникнення невідповідностей на різних етапах технологічного циклу шляхом регламентації елементів системи якості.
Певний крок у цьому напрямку зроблено у Міжнародних і Державних стандартах серії 9000 (ДСТУ ISO 9000-2-96, ДСТУ ISO 9000-2001), де ідентифікація доповнюється поняттям “простежуваність”. “Простежуваність – це змога простежити передісторію, застосування або місце знаходження того, що розглядають”. Простежуваність продукції може бути пов’язана з походженням матеріалів чи складових частин, історією обробки, розподілом або місцезнаходженням продукції після поставки (ДСТУ ISO 9000-2001, п.3.5.4). З метою забезпечення простежуваності виробник може ідентифікувати окремі вироби, зміну робочого персоналу, сировини, технологічних процесів тощо. У цьому випадку товари будуть розглядатися не як фальсифіковані, невідповідні певним вимогам, а як нові товари з новими характеристиками.
Таким чином, у міжнародній практиці ідентифікація розглядається як один з елементів системи якості на виробництві, а також як дія з управління матеріалами (сировиною, напівфабрикатами, комплектуючими виробами) і готовою продукцією для встановлення відповідності (або невідповідності).
З боку споживача товару ступінь відповідності може встановлюватися шляхом оцінки якості на основі особистого досвіду або на основі думки іншого споживачів. Тепер вимоги споживачів до якості товарів значно зросли, особливо в умовах вільного ринку, коли покупець має можливість обирати товар із великої різноманітності товарів з однаковими (або близькими) функціональними властивостями. І тепер споживач стоїть перед іншою проблемою – як із цієї різноманітності вибрати товар з оптимальними властивостями. У цих умовах товарного достатку споживачу необхідно дати якомога більше інформації, щоб він міг правильно ідентифікувати товар і вибрати саме той, який найкраще задовольнить його потреби. У зв’язку з цим виникає необхідність у формуванні знань споживача за допомогою загально-популярних видань про якість і властивості товарів, що реалізуються в роздрібній і дрібнооптовій торгівлі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)