Основи експертизи продовольчих товарів – Малигіна В. Д. – 2.5. Нормативно-правова база штрихового кодування
Технологія штрихового кодування охоплює усі сфери діяльності людини. У зв’язку з цим можна вважати, що основи нормативно-правової бази штрихового кодування почали розроблятися відповідно з етапами розвитку технології штрихового кодування:
– введення штрихового кодування продукції і послуг на території України (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 821 “Про Асоціацію Товарної Нумерації України “ЕАН – Україна”, Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.96 р. № 574 “Про введення штрихового кодування товарів”, Постанова Кабінету Міністрів України від 09.01.02 р. № 7 “Про заходи зі створення державної системи кодифікації продукції”, “Положення про штрихове кодування товарів”, затверджене Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 27.08.96 р. № 530, зареєстроване Міністерством юстиції України 11.09.96 р.);
– впровадження технологій автоматизації різноманітних процесів соціально-економічної і технологічної діяльності господарюючих суб’єктів;
– впровадження автоматизованих систем забезпечення якості продукції на підприємствах промисловості і споживчого ринку (Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.93 р. № 180 “Про організацію виробництва електронних касових апаратів, терезо-касових комплексів і засобів штрихового кодування”, Постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.94 р. № 390 “Про впровадження електронних систем контролю і управління товарним і грошовим обігом”);
– інтеграція автоматизованих систем управління в інформаційні мережі і системи: локальні, регіональні, державні, міжнародні (Постанова Кабінету Міністрів України № 326 від 04.05.93 р. “Про концепцію будівництва національної статистики України і Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики”).
Нормативно-правова база штрихового кодування повинна включати в себе комплекс різноманітних документів:
– чинні закони;
– перелік законів, які необхідно розробити в найближчий час;
– міжнародні і державні стандарти;
– відомчі та підвідомчі нормативні акти;
– нормативні акти підприємств та їх організаційних структур (стандарти підприємства, технологічні інструкції, тощо).
До першочергових законів, які повинні регулювати розвиток штрихового кодування на території України, можна віднести такі закони:
Закон України “Про захист прав споживачів”, У цьому законі не обумовлені інформаційні можливості штрихового кодування при маркуванні товарів, у супроводжуючих документах на товари та у розрахунково-касових документах при реалізації товарів. Існуюча система маркування товарів не забезпечує виконання вимог цього закону в тій його частині, де мова йде про надання споживачам необхідної і достовірної інформації про товаровиробника, продавця та споживні властивості товарів. Система обов’язкової сертифікації товарів повною мірою забезпечує гарантії їхньої безпеки практично тільки в межах того зразка, який був вибраний для проведення сертифікаційних досліджень. Крім того, існуючі види маркування товарів не дозволяють внаслідок відсутності штрихового коду гармонізувати товарно-грошовий обіг на споживчому ринку з світовою практикою ринкових відносин.
Разом з тим наявність штрихового коду на товарах забезпечує вимоги закону про надання споживачам необхідної і достовірної інформації. На товарно-касовому чеку, який видає контрольно-касова машина, е інформація про найменування торгового підприємства, номер секції, ім’я або шифр касира, дата і час продажу товару, найменування товару і його штриховий код, ціна, маса товару, форма оплати, сума грошей, що була внесена покупцем, сума здачі, номер чека, заводський номер контрольно-касової машини.
Маючи інформацію про штриховий код товару із комп’ютерної бази даних, додатково можна одержати інформацію про товаровиробника, властивості товару, ліцензійні, сертифікаційні та інші відомості про товар.
Закон України “Про стандартизацію і сертифікацію”.
У ст. 5 другого розділу Закону передбачено, що об’єктом державних стандартів України є класифікація і кодування техніко-економічної і соціальної інформації та інформаційні технології.
Нормативно-правова база України щодо штрихового кодування базується на міжнародних стандартах, що використовуються в системі ЕАN.
У цій системі розроблені і введені в дію міжнародні стандарти на символіку штрихового кодування ЕАN, ІТF, UСС/ЕАN-128. Разом з організацією UСС (UNIFORN CODECDCNCIL), яка контолюєвикористання штрихових кодів у США і Канаді, організація ЕАN розробила і ввела вдію стандарт електронного обміну даними ЕАNСОМ. Цей стандарт дозволяє проводити автоматизований обмін інформацією в комп’ютерних інформаційних системах, забезпечуючи при цьому сумісність цих систем.
Для організації автоматизованого контролю за рухом товарів і грузових потоків розроблений і уже діє міжнародний стандарт на етикетку з використанням символіки коду UCC/ЕАN-128.
Крім того, на міжнародному рівні створені усі передумови для розробки і використання ієрархічних (багаторівневих) автоматизованих систем різного призначення, заснованих на використанні технологій штрихового кодування, що працюють в інформаційних мережах і системах різних рівнів.
В Україні розроблені основні державні стандарти (ДСТУ 3144-95 “Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення”, ДСТУ 3145-95 “Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги”, ДСТУ 3146-95 “Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Штрихові позначки ЕАN. Вимоги до побудови”, ДСТУ 3147-95 “Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Формат і розташування штрихових позначок EAN на тарі та пакуванні товарної продукції. Загальні вимоги”), які гармонізовані з міжнародними стандартами ЕАN і UСС, на символіку штрихових кодів, вимоги щодо їх нанесення на різні об’єкти.
Використання штрихових кодів на споживчому ринку а також в інформаційних мережах і системах повинно відбуватися відповідно до державної системи каталогізації, яка гармонізована з міжнародними системами. Важливим елементом такої системи є каталожний аркуш на продукцію, в якому висвітлені вимоги обов’язкового нанесення штрихового коду.
Вирішуючи проблему стабілізації й розвитку економіки України, яка пов’язана із зростанням промислового виробництва продукції, необхідно мати систему першочергових завдань. У ланцюгу цих завдань важливе місце займає тенденція розвитку структури товарного ринку.
З 1993 по 1999 рр. у середньому по всій номенклатурі товарів (особливо споживчих) на споживчому ринку його структура мала досить стійке співвідношення: імпорт – 70%, власне виробництво – близько 10%, продукція держав СНД – до 20%.
Бажання України вступити до Всесвітньої торгової організації пов’язано з додатковими обов’язками використання міжнародних стандартів і нормативів при виробництві, реалізації і експлуатації промислової продукції, товарів та послуг.
Враховуючи ці чинники, можна впевнено сказати, що стабілізація і розвиток економіки України залежать від змін у структурі товарного ринку, перш за все внутрішнього, на користь вітчизняного товаровиробника, що можливо тільки при забезпеченні конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Конкурентоспроможність продукції – це велика організаційно-методична, нормативно-правова, економічна і технологічна проблема для всіх рівнів господарської діяльності.
У вирішенні проблеми конкурентоспроможності продукції одним із головних чинників є забезпечення стабільної якості продукції.
Конкурентоспроможність продукції характеризується трьома чинниками: інформація (реклама), ціна, якість. Перші два чинники є по суті похідними від якості. Таким чином, вирішуючи проблему забезпечення якості продукції, ми майже автоматично одержуємо рішення задачі забезпечення конкурентоспроможності цієї продукції.
Сучасна нормативна документація на продукцію передбачає дві групи показників – показники споживних властивостей (обов’язкові показники якості, регламентовані стандартами) і показники безпеки продукції (показники, що регламентовані Міністерством охорони здоров’я як медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів). Таким чином, штучно виділено дві проблеми – проблема якості продукції і проблема її безпеки. Але для споживача цієї продукції цих двох проблем не існує – він хоче мати якісну і безпечну продукцію, на що наголошує Закон України “Про захист прав споживачів”.
В умовах української економіки, коли імпорт на внутрішньому споживчому ринку є переважаючим, питання про конкурентоспроможність вітчизняної продукції являється однаково актуальним як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринку. У цьому випадку вимоги до якості продукції стають уніфікованими і орієнтованими на єдиний міжнародний ринок.
Контрольні запитання і завдання
1. Дайте визначення поняття “кодування товарів”. З якою метою проводиться кодування товарів?
2. Що таке структура коду? З яких елементів вона складається?
3. Які способи використовуються для кодування товарів та інших об’єктів?
4. З’ясуйте сутність окремих способів кодування.
5. Перерахуйте системи штрихового кодування, що використовуються тільки для ідентифікації товарів.
6. Які відомості можна одержати на основі структури штрихового коду?
7. В яких галузях народного господарства використовують штрихові кодування?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)