Облік і аудит у банках – Васюренко О. В. – 14.6. Основні елементи аудиторського висновку

Аудиторський висновок складається у довільній формі, але в ньому обов’язково мають міститись такі розділи:

– заголовок;

– вступ;

– масштаб перевірки;

– висновок аудитора про фінансову звітність;

– дата аудиторського висновку;

– підпис.

Заголовок аудиторського висновку. У заголовку аудиторського висновку зазначається, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Вказуються прізвище аудитора або назва аудиторської фірми, повна назва підприємства, яке перевірялося, та час перевірки.

Розділ “Вступ”. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад та дату підготовки фінансової звітності. У цьому розділі йдеться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який обгрунтовується результатами проведеної перевірки. Вступна частина аудиторського висновку може наводитися з використанням таких висловлювань:

“Згідно з договором № від 1 січня 20×1 року аудиторська фірма (наводиться повна назва аудиторської фірми) провела аудит поданого в додатку зведеного балансу акціонерного банку (наводиться повна назва банку) (далі – “Банк”) станом на 1 січня 20×1 року, звіту про прибутки і збитки, використання прибутку, звіту про затрати на капітальні вкладення, звіту про наявність і рух основних засобів та амортизаційного фонду, звіту про розкрадання та прорахунки за 20×1 рік. Відповідальність щодо зазначеної фінансової звітності несе керівництво Банку. Нашим обов’язком є виголошення висновку стосовно цієї фінансової звітності на підставі проведеного аудиту”.

Розділ “Масштаб перевірки”. В аудиторському висновку необхідно зазначати масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або відповідно до вимог міжнародних стандартів та практики. Тут йдеться про те, що перевірка була спланована та підготовлена з достатнім рівнем упевненості у тому, що в фінансова звітність не має суттєвих помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор має давати оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їхнього суттєвого впливу на фінансову звітність. Оцінюючи суттєвість помилок, аудитор повинен керуватися положеннями Національного нормативу аудиту № 11 “Суттєвість та взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки”.

Далі зазначається, що аудитор використовував принцип вибіркової перевірки інформації і під час перевірки брав до уваги тільки суттєві помилки. Також подається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.

У цьому розділі можуть бути використані такі висловлювання:

“Ми провели нашу перевірку відповідно до вимог Закону України “Про аудиторську діяльність” та “Національних нормативів аудиту в Україні”. Ці нормативи вимагають, щоб планування та проведення аудиту було спрямовано на одержання розумних підтверджень щодо відсутності у фінансовій звітності суттєвих помилок. Під час аудиту проведено дослідження шляхом тестування доказів на обгрунтування сум та інформації, розкритих у фінансовому звіті, а також оцінювання відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні, чинним протягом періоду перевірки. Крім того, шляхом тестування також оцінено відповідність даних звітності з метою оподаткування бухгалтерського обліку. На нашу думку, проведена аудиторська перевірка забезпечує достатню основу для аудиторського висновку”.

Розділ “Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність”. У цьому розділі подається висновок аудитора про фінансову звітність, її правильність в усіх суттєвих аспектах, а саме:

“Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку № 1, фінансовий (бухгалтерський) звіт в усіх суттєвих аспектах достовірно та повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 1 січня 20×1 року згідно з нормативними вимогами до організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні”.

Розділ “Дата аудиторського висновку”. Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Розділ “Підпис аудиторського висновку”. Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Облік і аудит у банках – Васюренко О. В. – 14.6. Основні елементи аудиторського висновку