Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 8. НАСЕЛЕННЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
8.1. Поняття населення в міжнародному праві
Сучасна доктрина, як й існуючі норми міжнародного права, зокрема Конвенція про права та обов’язки держав 1933 р., наголошує: поряд із територією наявність постійного населення є однією з основних ознак держави. Під населенням у міжнародному праві розуміють сукупність усіх індивідів, які проживають у конкретний момент на території тієї чи іншої держави і підпорядковуються її юрисдикції.
Загальноприйнято поділяти все населення на декілька категорій: громадян, іноземців (громадян інших держав) та осіб без громадянства (апатридів). Іноді виокремлюють й інші категорії населення, зокрема осіб із подвійним громадянством (біпатридів). Однак в абсолютній більшості держав не передбачено особливого правового статусу осіб, що володіють подвійним громадянством. За національним законодавством, їх розглядають або як громадян указаної держави (у випадку, коли володіють її громадянством), або як іноземців. Г. Мелков зазначає, що законодавство Латвії окремо виділяє ще одну особливу категорію населення – так званих негромадян45. До них відносять осіб, які постійно проживають на території цієї держави, однак не виконали особливих процедур для набуття громадянства.
Крім того, особливий правовий статус передбачено для біженців і осіб, що шукають притулок. Варто також зауважити, що всі особи, які хоча і знаходяться на території певної держави, але користуються дипломатичними імунітетами і не належать до складу населення. Таким чином, ключовою ознакою, необхідною для віднесення тієї чи іншої особи до населення держави, є поширення на цю особу юрисдикції держави. Остання здійснює стосовно свого населення три види юрисдикції: законодавчу, адміністративну та судову.
Related posts:
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.1. Поняття населення в міжнародному праві 8.1. Поняття населення в міжнародному праві Сучасна доктрина, як й існуючі норми міжнародного права, зокрема Конвенція про права та обов’язки держав 1933 р., наголошує: поряд із територією наявність постійного населення є однією з основних ознак держави. Під населенням у міжнародному праві розуміють сукупність усіх індивідів, які проживають у конкретний момент на території тієї чи іншої […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 11. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРАВ ЛЮДИНИ 11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини Повага до прав людини, захист її прав та свобод – відносно нова галузь міжнародного публічного права. Становлення цієї галузі припадає на середину XX ст. Хоча міжнародно-правові норми, які встановлюють міждержавне співробітництво щодо захисту прав і свобод окремих категорій фізичних осіб чи забезпечення дотримання певних прав і свобод населення, […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.5. Особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством Існують випадки, коли особа володіє громадянством більш ніж однієї держави. У такому випадку прийнято говорити про подвійне, або множинне громадянство, яке в міжнародному праві має назву “біпатризм”. Мається на увазі, що особа володіє двома громадянствами. Але існують випадки, коли особа володіє більш ніж двома громадянствами. У цьому випадку застосування терміна “біпатрид” є вже не зовсім […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.4. Правовий статус осіб без громадянства Особами без громадянства (апатридами) вважаються особи, які не володіють громадянством жодної держави. Нормативне визначення цього терміна містить ст. 1 Конвенції про статус апатридів 1954 р., відповідно до якої апатридом є особа, яка не розглядається як громадянин будь-якої держави в силу її законів. Такі особи не мають постійного правового зв’язку із жодною державою, а тому не […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.3. Правовий статус іноземців Другою найбільшою в кількісному відношенні групою населення держави є іноземці. У міжнародному праві іноземцем вважають особу, яка знаходиться на території певної держави і не є її громадянином, але перебуває у громадянстві іншої держави. Залежно від тривалості знаходження іноземця на території держави їх прийнято поділяти на: 1) тих, що постійно проживають на території держави (понад 5 […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 13. ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО 13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві Основні історичні етапи розвитку людства, прагнення держав до світової гегемонії чи регіонального лідерства пов’язані тією чи іншою мірою з боротьбою за територію. У таких умовах з’явилась об’єктивна необхідність у розробці міжнародно-правового режиму територій, що, своєю чергою, забезпечило б правову регламентацію територіального розмежування. Термін “територія” розглядають у доктрині […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Припинення громадянства У доктрині міжнародного права прийнято виокремлювати декілька способів припинення громадянства, зокрема: 1) вихід чи відмова особи від громадянства; 2) втрата громадянства; 3) припинення громадянства на підставі міжнародного договору; 4) припинення громадянства внаслідок припинення існування держави як суб’єкта міжнародного права. Дві останні форми припинення громадянства трапляються нині досить рідко. Вихід з громадянства (експатріація) – це припинення […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.2. Міжнародно-правові питання громадянства У сучасній доктрині міжнародного права громадянство визначають як стійкий правовий зв’язок фізичної особи з певною державою, який проявляється у наявності встановлених законом взаємних прав та обов’язків. Досить схоже тлумачення містить Європейська конвенція про громадянство 1997 р., у ст. 2 якої йдеться, що термін “громадянство” означає правовий зв’язок між особою та державою без зазначення етнічного походження […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Набуття громадянства Існують два основних способи набуття громадянства: філяція та натуралізація. Перший спосіб є первинним і передбачає, що особа отримує громадянство за народженням. Таким чином отримує громадянство переважна більшість осіб. Уст. 6 Європейської конвенції про громадянство 1997 р. з цього приводу зазначено: кожна держава-учасниця передбачає у своєму внутрішньодержавному праві, що її громадянство “ex lege” набувають такі особи: […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 18. МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО 18.1. Загальна характеристика міжнародного кримінального права та його місце в системі міжнародного права Міжнародне кримінальне право бере свій початок з норм міжнародного звичаю, які тривалий час забороняли піратство і воєнні злочини149. Нині важко назвати конкретно, коли саме виникли перші норми міжнародного кримінального права. На думку одних дослідників, вони беруть початок з епохи Стародавнього Єгипту та […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 15. МІЖНАРОДНЕ ПОВІТРЯНЕ ПРАВО 15.1. Поняття, джерела та принципи міжнародного повітряного права Міжнародне повітряне право – це галузь міжнародного права, яка охоплює систему норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з приводу використання повітряного простору з метою здійснення міжнародних повітряних сполучень і гарантування їх безпеки. Сфера дії у просторі цієї галузі права зумовлена фізичними властивостями […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 14. МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО 14.1. Поняття і головні риси міжнародного морського права Міжнародне морське право – галузь міжнародного права, що є сукупністю узгоджених принципів та норм, що визначають правовий статус морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання Світового океану, його дна і надр у різних цілях. Труднощі у визначенні поняття “морське право” зумовлені тим, що […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 13.2. Юридична природа та склад державної території Державна територія відіграє фундаментальне значення яку теорії, так і у практиці міжнародного права. Більшість юристів-міжнародників зазначають, що територія становить матеріальну основу функціонування держави. Разом із тим вона становить один із необхідних критеріїв, яким повинна відповідати держава як суб’єкт міжнародного права (Конвенція про права і обов’язки держав 1933 р.). Доктринальне обгрунтування юридичної природи державної території знаходить […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 3. НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 3.1. Поняття, особливості та структура норм міжнародного права Як відомо, регулювання міжнародно-правових відносин здійснюють за допомогою норм міжнародного права, які представляють собою формально визначені правила поведінки суб’єктів міжнародного права. Норма міжнародного права повинна відповідати трьом основним вимогам: регулювати відносини між суб’єктами міжнародного права, бути обов’язковою для цих суб’єктів (мати юридичну силу) і мати загальний характер […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 21. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 21.1. Поняття, предмет і джерела міжнародного права навколишнього середовища Збереження природи та зменшення негативного впливу на довкілля є порівняно новим, проте беззаперечно важливим явищем, яке стало об’єктом уваги міжнародного співтовариства у другій половині XX ст. Окрім власне екологічних питань, охорона довкілля тісно пов’язана з економічними та соціальними чинниками, що вплинули на формування міжнародного права навколишнього […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини 11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини Повага до прав людини, захист її прав та свобод – відносно нова галузь міжнародного публічного права. Становлення цієї галузі припадає на середину XX ст. Хоча міжнародно-правові норми, які встановлюють міждержавне співробітництво щодо захисту прав і свобод окремих категорій фізичних осіб чи забезпечення дотримання певних прав і свобод населення, […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.1. Внутрішні морські води 14.2.1. Внутрішні морські води Внутрішні морські води – це водний простір, що розташований між береговою лінією і тими вихідними лініями, від яких ведуть відлік ширини територіального моря. Вони є частиною територіальної держави, і на них поширюється її суверенітет. Держави національним законодавством встановлюють межі своїх внутрішніх морських вод з урахуванням правил Конвенції ООН з морського права […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 16. МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО 16.1. Поняття, джерела та суб’єкти міжнародного космічного права Після запуску в 1957 р. першого в історії людства штучного супутника Землі для людства стало доступним дослідження та освоєння космічного простору. Спостереження, які ведуться із космосу, Поглиблюють знання про довкілля, завдяки супутниковим навігаційним системам ми можемо зв’язатися з будь-якою точкою земної кулі. Така діяльність, безумовно, торкається інтересів […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 12. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ВІДНОСИН 12.1. Поняття і система права зовнішніх зносин У міжнародному праві з найдавніших часів існує відносно стабільна і самостійна за предметом регулювання система норм та принципів, покликаних регулювати діяльність держав у сфері зовнішніх зносин. Будучи однорідними за предметом регулювання та виділяючись специфічними ознаками, вказані норми утворюють окрему галузь міжнародного права. Хоча – необхідно зауважити, що з […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 22. МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО 22.1. Поняття, предмет та система міжнародного економічного права Міжнародне економічне право почало динамічно розвиватися лише з другої половини XX ст. унаслідок розуміння того, що ліберальний підхід до регулювання міжнародних економічних відносин, який передбачав повну свободу і дерегулювання дій господарюючих суб’єктів, не є таким ефективним та не враховує інтересів світового співтовариства загалом і, у зв’язку з […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 7. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової відповідальності Примус є елементом будь-якого правопорядку, в тому числі міжнародного. Міжнародно-правова відповідальність є одним із заходів такого примусу, спрямована на охорону та захист міжнародних правовідносин. У міжнародному праві склався принцип, відповідно до якого будь-яке міжнародно-протиправне діяння суб’єкта міжнародного права тягне за собою його міжнародно-правову […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 6. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової та виконавчої влади. Тут немає єдиного органу, який уповноважений створювати правові норми, котрі були б обов’язкові для всіх суб’єктів міжнародного права, а також відповідної системи судів, наділених юрисдикційними повноваженнями щодо вказаних суб’єктів без чітко вираженої на те […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 17. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 17.1. Поняття галузі права міжнародних організацій та її джерела Цю галузь міжнародного права можна віднести до так званих відносно молодих. Вона зародилась у XIX ст. Існує кілька точок зору щодо часу появи міждержавних організацій. Прообразом сучасних міжнародних міждержавних організацій (надалі – ММО) вважають релігійні та військово-політичні об’єднання давньогрецьких держав – полісів – симмахії (Делоська симмахія) […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 9. МИРНЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ 9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб’єктами міжнародного права можуть складатися різним чином. Перебуваючи у відносинах, за яких між сторонами немає жодних розбіжностей, вони можуть перейти у кризову ситуацію, коли кожна зі сторін вбачає у поведінці іншої загрозу своїм законним правам та інтересам, що призводить до загострення […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 20. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО 20.1. Поняття міжнародного гуманітарного права, його принципи та джерела Міжнародне гуманітарне право – система договірних і звичаєвих міжнародно-правових норм, що застосовуються як у міжнародних, так і у внутрішніх збройних конфліктах, визначають взаємні права та обов’язки суб’єктів міжнародного права щодо заборони або обмеження застосування певних засобів і методів ведення збройної боротьби та забезпечують захист жертв збройного […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 5. СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 5.1. Поняття суб’єкта міжнародного права Кожна правова система наділяє правами та покладає обов’язки лише на певне коло осіб, які є її суб’єктами. Коло цих суб’єктів залежить від багатьох чинників, передусім характеру права (публічне, приватне). Крім того, важливе значення відіграє предмет і метод правового регулювання та інші фактори. Міжнародне право не є винятком. Воно повинно регулювати […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 16.3. Міжнародно-правовий статус космічних об’єктів У міжнародному космічному праві Немає загальноприйнятого визначення космічних об’єктів, хоча такий термін дуже часто використовують у договірних нормах цієї галузі права. Деякі спроби дати таке визначення на універсальному рівні зроблені в п. “сі” ст. 1 Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1971 р. та п. “Ь” ст. 1 Конвенції про реєстрацію об’єктів, […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 16.4. Правовий режим космонавтів Правовий статус космонавтів у міжнародному космічному праві регулюється, перш за все, Договором про космос 1967 р. та Угодою про рятування космонавтів, повернення космонавтів та повернення об’єктів, що запускалися у космічний простір (1968 р.). Міжнародне космічне право розглядає космонавтів як “посланців людства в космос”. Усі особи, які знаходяться в космічному просторі, вважаються космонавтами. У ст. 10 […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.3. Прилегла зона Прилеглу зону необхідно розглядати як морський пояс, що примикає до територіального моря прибережної держави, який встановлено, згідно з Конвенцією 1982 р., шириною не більше 24 морських миль, котрі відраховуються від тих самих вихідних ліній, що й територіальне море, і в якому прибережна держава здійснює певні види контролю. Порівняно з територіальним морем у прилеглій зоні прибережна […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 19. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ 19.1. Поняття права міжнародної безпеки Під безпекою в міжнародному праві переважно розуміють стан захищеності інтересів держави, групи держав або міжнародного співтовариства від зовнішніх та внутрішніх загроз. Гарантування міжнародного миру та безпеки і запобігання війни належить до основних завдань міжнародного права. У сучасному взаємозалежному та глобалізованому світі жодна держава не може самостійно гарантувати свою безпеку. Спектр […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.4. Виключна економічна зона Прилеглу зону необхідно розглядати як морський пояс, що примикає до територіального моря прибережної держави, який встановлено, згідно з Конвенцією 1982 р., шириною не більше 24 морських миль, котрі відраховуються від тих самих вихідних ліній, що й територіальне море, і в якому прибережна держава здійснює певні види контролю. Порівняно з територіальним морем у прилеглій зоні прибережна […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 5.8. Правонаступництво в міжнародному праві Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта міжнародного права до іншого внаслідок виникнення чи припинення існування першого або зміни суверенітету над територією. Найчастіше правонаступництво виникає у випадку припинення […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 5.2. Держава – основний суб’єкт міжнародного права Тривалий час єдиним завданням міжнародного права було регулювання відносин виключно між державами. Власне, і міжнародне право виникло з об’єктивної необхідності врегулювати саме окремі аспекти взаємовідносин держав. Тому немає нічого дивного в тому, щодо Другої світової війни більшість науковців вважали, що єдиним суб’єктом міжнародного права є держава. І хоча зараз домінують зовсім інші думки, все-таки держава […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 1. ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов’язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців відповідної сфери, котрі безпосередньо або опосередковано в подальшому будуть причетні до реалізації міжнародного права, повинен усвідомлювати, що вказана система права виступає перш за все правовою основою міжнародних відносин. Сучасна преса, телебачення та інші засоби інформації щоденно повідомляють нам […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.3. Міжнародно-правовий режим відкритого моря Відкрите море – морський простір, який розташований за межами кордонів територіального моря держав. На нього не поширюється суверенітет будь-якої держави. Правовий статус і правовий режим відкритого моря визначаються міжнародним морським правом у вигляді такого універсального та всеохоплюючого міжнародно-правового акта, як Конвенція ООН з морського права 1982 р. Згідно зі ст. 87 Конвенції, “відкрите море відкрито […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Правонаступництво щодо міжнародних договорів Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта міжнародного права до іншого внаслідок виникнення чи припинення існування першого або зміни суверенітету над територією. Найчастіше правонаступництво виникає у випадку припинення […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2. Морські простори, що знаходяться під суверенітетом та юрисдикцією прибережної держави 14.2.1. Внутрішні морські води Внутрішні морські води – це водний простір, що розташований між береговою лінією і тими вихідними лініями, від яких ведуть відлік ширини територіального моря. Вони є частиною територіальної держави, і на них поширюється її суверенітет. Держави національним законодавством встановлюють межі своїх внутрішніх морських вод з урахуванням правил Конвенції ООН з морського права […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 4.1. Поняття, ознаки та суть основних принципів міжнародного права В ієрархічній структурі міжнародного права ключове місце займають його основні принципи. їх роль та значення як фундаментальної основи міжнародного права засвідчує вже той факт, що, базуючись на повазі суверенітету та рівноправності держав, виникло і саме міжнародне право35. Нині можна говорити про комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених основних […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.5.2. Міжнародний орган з морського дна 14.5.1. Міжнародна морська організація Міжнародна морська організація (International Maritime Organization, ІМО) була заснована у 1948 р. і при прийнятті Конвенції ООН з морського права отримала свою сьогоднішню назву. Вона належить до спеціалізованої установи ООН. Згідно зі ст. 1 Конвенції, основні цілі ІМО зводяться до такого: 1) забезпечувати механізми співробітництва урядів у сфері урядового регулювання та […]...
- Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.6. Міжнародно-правовий статус прав біженців Проблеми міжнародної міграції значною мірою зумовлені сучасними тенденціями розвитку інституту захисту прав біженців. Станом на сьогодні прийнятий 14 грудня 1950 р. Статут Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (надалі – УВКБ ООН) та Конвенція про статус біженців 1951 р. формують загальну основу сучасного міжнародно-правового регулювання у сфері захисту прав біженців. Визначення, що міститься у […]...