Менеджмент персоналу – Мурашко M. I. – 4.4. Системи оплати праці
Оплата праці працівників здійснюється за почасовою, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови введення і розміри надвишок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевою та регіональною угодами.
Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Власник чи уповноважений ним орган або фізична особа не мають права в односторонньому порядку ухвалювати рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, визначені законодавством, угодами, колективним договором (ст. 97 КЗпП України).
У практичній діяльності організацій відрядна система оплати праці звичайно включає такі оплати:
– пряму відрядну;
– непряму відрядну;
– відрядно-преміальну;
– відрядно-прогресивну;
– акордну та ін.
При відрядній системі оплата праці провадиться за нормами і розцінками, установленими відповідно до розряду виконуваних робіт. Присвоєний працівникові кваліфікаційний (тарифний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності.
Крім того, відповідно до присвоєного працівникові-відряднику кваліфікаційного розряду визначається розмір доплат, передбачених законодавством і тарифними угодами:
– за роботу в нічний час;
– у разі невиконання норм виробітку не з вини працівника;
– при простоях з вини власника;
– за розширення зони обслуговування;
– за високу фахову майстерність;
– за інтенсивність праці тощо.
Індивідуальна відрядна оплата – це оплата праці робітника, котрий виконує виробниче завдання індивідуально. Такому робітникові видається індивідуальне завдання (наряд), у якому обумовлюються нормативний час і розцінка на одиницю продукції. При цій системі заробіток робітника безпосередньо залежить від його індивідуальних можливостей.
При колективній (бригадній) відрядній оплаті заробітна плата залежить від колективного виробітку, тому що заробіток нараховується за загальним колективним завданням (нарядом), виданим, як правило, на комплекс робіт.
Заробітна плата кожного члена бригади залежить від результатів роботи всього колективу і не є прямим відображенням продуктивності його праці.
При акордній системі оплата провадиться за виконання визначеного виробничого завдання – комплексу робіт. Нарахування заробітної плати робітникам при акордному завданні провадиться на підставі акордного наряду. При цьому у разі виконання завдання у визначений термін крім відрядного заробітку в акордному наряді передбачається виплата премії.
Почасовою є така оплата праці, при якій заробітна плата робітника або службовця визначається його кваліфікацією і кількістю відпрацьованого часу.
Ця система оплати праці звичайно застосовується в тому разі, якщо праця робітника не піддається точному нормуванню і на роботах, де немає необхідності в стимулюванні зростання виробітку понад оптимальний, коли перевиконання
Норм може призвести до порушення технологічних режимів, та в інших випадках.
Почасова оплата праці буває простою почасовою і почасово-преміальною.
Проста почасова оплата праці за способом нарахування заробітної плати поділяється на погодинну, поденну, помісячну. При цій системі розмір заробітної плати працівника обчислюється перемножуванням погодинної тарифної ставки присвоєного йому розряду на фактично відпрацьований час у розрахунковий період.
Для робітників-почасовиків відповідно до положень колективного договору також можуть установлюватися нормовані завдання і місячні оклади.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)