Маркетинг туризму – Правик Ю. М. – Тести до модуля 2
1.”Образ” послуги, що формується в потенційного клієнта {гарантія якості послуги), – це:
А) продукт;
Б) ціна;
В) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;
Г) просування продукту.
2. Ступінь довіри потенційного споживача до “образу” послуги (звернення клієнта саме в цю компанію) комплексу зовнішнього маркетингу туристичної компанії – це:
А) продукт;
Б) ціна;
В) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;
Г) просування продукту.
3. Сукупність можливих способів доведення до споживача позитивної інформації про “образ” послуги комплексу зовнішнього маркетингу туристичної компанії – це:
А) продукт;
Б) ціна;
В) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;
Г) просування продукту.
4. Маркетинг організацій сфери послуг, який припускає, що сприйняття споживачем якості послуг значною мірою залежить від якості взаємодії покупця і продавця – це:
А) двосторонній маркетинг;
Б) внутрішній маркетинг;
В) “4Р”;
Г) “7Р”.
5. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) – лідерства в мінімізації витрат є:
А) зниження вартості послуг;
Б) встановлення тісних контактів зі споживачами;
В) прибуток навіть за наявності сильної конкурентної боротьби;
Г) достовірність ще більшого здешевлення послуг конкурентами.
6. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) – диференціації послуг є:
А) зниження чутливості споживача до ціни;
Б) високі вхідні бар’єри на ринок завдяки лояльності споживачів;
В) можливість забезпечення довготривалих конкурентних переваг;
Г) формування позитивного іміджу туристичної фірми – новатора;
Д) значний ціновий розрив порівняно з лідером у витратах.
7. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) – фокусування ринкового сегмента є:
А) можливість реалізації в межах такого стратегічного напряму стратегії зниження витрат або диференціації;
Б) комплексне обслуговування споживачів;
В) необхідність в обслуговуванні великого сегмента для відшкодування витрат.
8. Стратегія проникнення на туристичний ринок передбачає встановлення:
А) невисоких цін на туристичні пакети;
Б) середньоринкових цін на туристичні пакети;
В) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.
9. Стратегія підтримки присутності на туристичному ринку передбачає встановлення:
А) невисоких цін на туристичні пакети;
Б) середньоринкових цін на туристичні пакети;
В) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.
10. Стратегія розвитку на туристичному ринку передбачає встановлення:
А) невисоких цін на туристичні пакети;
Б) середньоринкових цін на туристичні пакети;
В) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.
11. Важливий стратегічний напрям, який закріплює позиції туристичної фірми за рахунок встановлення високих вхідних бар’єрів на ринок, – це:
А) диференціація туристичних послуг;
Б) підтримка присутності (позиціювання) на туристичному ринку;
В) розвиток і прогнозування стратегічної спрямованості на туристичному ринку.
12. Одним з основоположних чинників розвитку туризму є:
А) комплексне вивчення ринку;
Б) проведення маркетингових досліджень;
В) комплексне вивчення ринку і проведення маркетингових досліджень;
Г) інноваційність у розробці рекламних турів та їх просуванні.
13. Для стратегічної бізнес-одиниці, коли старий ринок не насичений та є можливість збільшити його обсяг, туристична компанія відкриває “цільовий люк”, шукає нові шляхи розвитку на старому ринку, застосовує стратегію:
А) глибокого проникнення на ринок;
Б) розвитку ринку та розширення меж;
В) стратегію диверсифікації або активної експансії.
14. Коли туристична фірма виходить зі старими послугами на нові ринки, застосовують стратегію:
А) глибокого проникнення на ринок;
Б) розвитку ринку та розширення меж;
В) стратегію диверсифікації або активної експансії.
15. Під час впровадження нових послуг для нових ринків застосовують стратегію:
А) глибокого проникнення на ринок;
Б) розвитку ринку та розширення меж;
В) стратегію диверсифікації або активної експансії.
16. Наповнення номенклатури послугами, які з технічними або маркетинговими позиціями схожі на наявні продукти компанії, – це:
А) горизонтальна диверсифікація;
Б) вертикальна диверсифікація;
В) конгломератна диверсифікація.
17. Наповнення номенклатури послугами, які не пов’язані безпосередньо зі старим асортиментом, але можуть зацікавити клієнтів туристичної компанії, – це:
А) горизонтальна диверсифікація;
Б) вертикальна диверсифікація;
В) конгломератна диверсифікація.
18. Поповнення асортименту послугами, які не належать до застосованих туристичною компанією технологій, її послуг, що нині надаються, або наявних цільових ринків, – це:
А) горизонтальна диверсифікація;
Б) вертикальна диверсифікація;
В) конгломератна диверсифікація.
19. Під час відкриття організації в країні з високим рівнем конкурентоспроможності або підвищенні конкурентоспроможності своєї країни, розвитку міжнародної співпраці та інтеграції застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності, як:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відкритість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
20. Для розвитку міжнародної співпраці й інтеграції, міжнародної вільної конкуренції застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності, як:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відкритість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
21. Під час активізації роботи у сфері міжнародного туризму, посилення контролю дотримання міжнародних стандартів та угод, правового забезпечення гармонізації за міжнародною системою застосовують такий зовнішній чинник конкуренто спроможності:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відкритість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
22. Під час розробки заходів щодо підвищення конкурентоспроможності регіону або виходу з нього в інший, більш конкурентоспроможний, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відвертість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
23. Під час застосування економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації у статистиці, підходів до управління різноманітними об’єктами, методів управління на всіх рівнях ієрархії застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відвертість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
24. Під час створення єдиних національних інформаційних центрів за галузями народного господарства, які відповідають новітнім вимогам науки і техніки, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відвертість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
25. Для збереження навколишнього природного середовища, підвищення якості середовища проживання застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відкритість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
26. Для здійснення проектування організації на основі принципів раціоналізації структур і процесів, використовуючи методи моделювання, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
А) національна система стандартизації та сертифікації;
Б) рівень конкурентоспроможності країни;
В) рівень конкурентоспроможності регіону;
Г) відвертість суспільства і ринків;
Д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
27. Віддача об’єкта, інтегральний показник, який розраховується на підставі окремих об’єктивних показників якості об’єкта, що задовольняють ту або іншу конкретну потребу, – це:
А) корисний ефект;
Б) сукупні витрати впродовж життєвого циклу;
В) постійні витрати.
28. Витрати, які обов’язково потрібно зробити, щоб одержати від об’єкта відповідний корисний ефект, – це:
А) корисний ефект;
Б) сукупні витрати впродовж життєвого циклу;
В) постійні витрати.
28. Функціональна конкуренція в туризмі:
А) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
Б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
В) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
Г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.
30. Видова конкуренція:
А) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
Б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
В) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
Г)є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.
31. Наочна конкуренція в туризмі:
А) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
Б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
В) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
Г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює, споживчу поведінку.
32. Посилена конкуренція на туристичному ринку:
А) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
Б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
В) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
Г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.
33. Під час оцінки внутрішнього середовища туристичної діяльності країни-партнера застосовують такий етап маркетингового дослідження:
А) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико – правові, екологічні аспекти);
Б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
В) туристично-рекреаційні ресурси;
Г) сфера гостинності;
Д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
34. Під час оцінки зовнішнього середовища туристичної діяльності країни-партнера застосовують такий етап маркетингового дослідження:
А) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико – правові, екологічні аспекти);
Б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
В) туристично-рекреаційні ресурси;
Г) сфера гостинності;
Д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
35. Під час оцінки туристичної привабливості країни-партнера за наявністю абсолютних переваг на світовому, макро – регіональному і субрегіональному ринках застосовують такий етап маркетингового дослідження:
А) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико – правові, екологічні аспекти);
Б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
В) туристично-рекреаційні ресурси;
Г) сфера гостинності;
Д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
36. Під час оцінки стану і рівня розвитку індустрії туризму країни застосовують такий етап маркетингового дослідження:
А) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико – правові, екологічні аспекти);
Б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
В) туристично-рекреаційні ресурси;
Г) сфера гостинності;
Д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
37. Під час визначення територій пріоритетного розвитку туризму та їх спеціалізації на видових і територіальних ринках країни застосовують такий етап маркетингового дослідження:
А) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико – правові, екологічні аспекти);
Б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
В) туристично-рекреаційні ресурси;
Г) сфера гостинності;
Висновки
Д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)