Людина і світ – Юрій М. Ф. – “У СВІТІ БЕЗЛІЧ ШЛЯХІВ”

Чим відрізняється наукове знання від будь-якого іншого? Як учені пізнають світ? Що таке наукова революція? Чи впливає наукова картина світу на наш світогляд?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Мета і засоби діяльності, творча діяльність, почуттєве і раціональне пізнання, критерії істини, об’єктивність істини.

“У СВІТІ БЕЗЛІЧ ШЛЯХІВ”

Цей філософський вислів означає, що дійсність не схована від нас і осягати її можна різними способами. Повсякденна свідомість, наука, мистецтво постійно відкривають нам нове у світі і людині, сприяють загальному прогресу розуміння і знання.

У чому ж особливості наукового пізнання? Насамперед наукове пізнання відрізняє прагнення до об’єктивності, тобто до вивчення світу таким, який він є поза і незалежно від людини. Отриманий при цьому результат не повинен залежати від особистих думок, пристрастей, авторитетів. Так, відомий фізик М. Планк(1858-1947) говорив, що він хоче відшукати такі знання, які істинні не тільки для всього людства, але і для інопланетного розуму, якщо той взагалі існує в природі.

Важливою рисою наукових досліджень є їхня спрямованість на одержання таких даних, які не тільки пов’язані із сьогоденням, але можуть знайти застосування в майбутньому. Відомі численні факти, коли наукові відкриття розглядалися сучасниками як чисто теоретичні досягнення, безперспективні в практичному плані. Однак проходили роки, десятиліття, і знання, добуті наукою, ставали основою створення нової техніки та технології. Яку, здавалося, користь можна було витягти з відкриття Г. Р. Герцом електромагнітних хвиль? Але через десятиліття на основі цього відкриття було винайдене звичне нам радіо.

В одному з американських словників наука визначається як “спостереження, класифікація, опис, експериментальні дослідження і теоретичне пояснення природних явищ”. Звичайно, таке визначення не може розглядатися як вичерпне, але тут схоплена важлива особливість засобів і методів пізнавальної діяльності, що відрізняє науку від інших способів пізнання світу.

ДВА РІВНІ НАУКОВОГО ЗНАННЯ

У науці виділяють емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Емпіричне пізнання має справу насамперед з фактами, що складають основу будь-якої науки, а також з емпіричними законами, що встановлюються в результаті узагальнень і систематизації результатів спостережень і експерименту. До таких експериментально виявлених законів відносяться, приміром, добре відомі вам з курсу фізики закон Шарля (залежність тиску газу від температури), закон Гей-Люссака (залежність обсягу газу від температури), закон Ома (залежність сили струму від напруги й електричного опору) і багато інших.

Теоретичне пізнання має справу з більш абстрактними науковими законами, що охоплюють дуже широкий клас явищ, а також такі об’єкти, які не можна безпосередньо спостерігати, наприклад електрони, гени. Серед цих законів – закон збереження і перетворення енергії, закон всесвітнього тяжіння, закони спадковості тощо. Подібні закони разом з іншими, тісно зв’язаними між собою компонентами – принципами, поняттями, теоретичними схемами, логічними наслідками з вихідних тверджень,- утворюють наукову теорію (згадайте відомі вам теорії в галузі математичного, природньо-наукового і гуманітарного знання).



Людина і світ – Юрій М. Ф. – “У СВІТІ БЕЗЛІЧ ШЛЯХІВ”