Логістика – Тридід О. М. – 15.1. Сутність, роль і завдання міжнародної логістики
15.1. Сутність, роль і завдання міжнародної логістики.
15.2. Роль логістики в міжнародному постачанні та розподілі.
15.3. Роль логістики в організації міжнародних перевезень.
15.4. Інформаційне забезпечення міжнародної логістики.
15.1. Сутність, роль і завдання міжнародної логістики
Основні завдання логістики коригуються у зв’язку з розвитком інтеграційних процесів у світовому господарстві. Міжнародні логістичні системи можуть створюватися якщо:
– підприємство експортує частину виготовленого чи вирощеного продукту;
– підприємство імпортує сировину;
– підприємство здійснює часткове комплектування виробів в одній країні, а відвантажуються вони в іншу, де здійснюється їхнє складування і подальша обробка;
– вироби комплектують за кордоном для розподілу в країні комплектування, в інших закордонних країнах і у країні, де розташована фірма.
Отже, міжнародна логістика є функціональною сферою логістики, спрямованою на оптимізацію товаропотоків, які виходять за межі національних економічних систем.
Завдання міжнародної логістики:
– оптимізація руху матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, що виходять за межі національних економічних систем;
– забезпечення ефективного формування та функціонування міжнародних логістичних систем, асоціацій чи союзів;
– підвищення якості логістичного сервісу, в тому числі і транспортно-експедиційного обслуговування;
– розвиток інтеграційних процесів в економіці;
– підвищення конкурентоспроможності продукції національних виробників на міжнародному ринку за рахунок зниження логістичних витрат.
Виконанню завдань міжнародної логістики можуть перешкоджати певні бар’єри. На рис. 15.1 (на основі опрацювання джерела*147) зазначені чотири групи бар’єрів у розвитку міжнародної логістики. Ринкові бар’єри відображають конкурентну боротьбу за джерела дешевих сировинних ресурсів, енергії, робочої сили, а також за ринки збуту товарів. Ці бар’єри встановлюються й підтримуються великими компаніями за рахунок цінової політики, інформаційних бар’єрів і т. ін.
*147: {Джонсон Д. С., Вуд Д. Ф., Вордлоу Д. Л., Мэрфи П. Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. – 7-е изд. – М.: Вильямс, 2002. – 624 с.}
Рис. 15.1. Бар’єри, що виникають в міжнародній логістиці
Фінансові бар’єри пов’язані з податковою, митною, торговельною політикою держави, обмеженнями ввозу капіталу, нормою банківського відсотка і т. ін. Близькими до них є бар’єри в дистрибуції товарів фірм-конкурентів з інших країн, із яких найбільш важливими є транспортні, митні й торговельні.
Нетарифні бар’єри – це певні правила, які зменшують імпортний потік, наприклад посилення контролю за якістю продукції, підвищення вимог до якості тари та упаковки, вимога доставляти продукцію лише до визначених державою портів чи залізничних станцій.
15.2. Роль логістики в міжнародному постачанні та розподілі
Поняття міжнародне постачання означає процес придбання сировини, матеріалів, комплектуючих та напівфабрикатів за межами країни.
Міжнародним постачальникам сировини складно потрапити на внутрішні ринки інших країн, оскільки вони стикаються з фінансовими, дистрибуційними, ринковими та нетарифними бар’єрами. Подолання цих бар’єрів вимагає від іноземних постачальників ретельного аналізу міжнародної логістичної діяльності й її спрямування на досягнення так званого “раціоналізованого обміну”.
Логістичне управління міжнародним постачанням полягає:
– у виборі привабливих споживачів;
– скороченні логістичних витрат;
– оптимізації процесу доставки сировини, матеріалів;
– сприянні подоланню бар’єрів, що виникають у міжнародному постачанні;
– оптимізації руху фінансових та інформаційних потоків, що супроводжують матеріальні потоки.
У рамках міжнародних каналів розподілу в літературі*148 розглядають різні види організації покупців і продавців в окремі, але взаємозалежні канали, у яких учасники логістичного ланцюга виконують певні функції. Різновидами міжнародних каналів розподілу є:
*148: {Джонсон Д. С., Вуд Д. Ф., Вордлоу Д. Л., Мэрфи П. Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. – 7-е изд. -; М.: Вильяме, 2002. – 624 с.}
– канал приналежності (характеризує процес переходу права власності або права на розпорядження продукцією, товарами);
– канал переговорів (є сукупністю або ланцюгом робочих зв’язків між діловими партнерами);
– канал фінансування (сукупність фінансових операцій з оплати товарів, перевезення вантажів, страхових послуг);
– канал просування (сукупність маркетингових посередників, що організовують рух продукції від виробника до споживача);
– логістичний канал (це мережа робочих взаємозв’язків між виробником, маркетинговими посередниками та посередниками у сфері фізичного розподілу товарів (транспортно-експедиційні фірми, складські, термінальні комплекси та ін.), які забезпечують оптимальну організацію товароруху);
– канал документообігу (сукупність операцій з оформлення документації. Цей канал має місце тільки в організації міжнародного товарообігу. Це обумовлено тим, що документація, яка супроводжує міжнародне переміщення вантажів, має значні обсяги).
Роль логістики в організації міжнародних каналів розподілу полягає у вирішенні таких завдань, як:
– регулювання і спрощення митних і технологічних процедур при переході матеріальних потоків через кордони;
– уніфікація стандартів, правил, тарифів, вимог до технологій і технічних засобів перевезення;
– сприяння визнанню державами пріоритетів міжнародних угод, завдяки яким реалізуються принципи логістики;
– організація транзитних процедур при переході вантажів через кордони країн-учасниць ринку;
– сприяння розвитку транспортної та складської інфраструктури на міжнародному рівні;
– надання логістичних послуг.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)