Логістика – Тридід О. М. – Розділ 14. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЛОГІСТИКИ
14.1. Сутність та етапи глобалізації господарської діяльності підприємств.
14.2. Сутність і завдання глобальної логістики.
14.3. Роль глобалізації та регіоналізації у формуванні макрологістичних систем.
14.1. Сутність та етапи глобалізації господарської діяльності підприємств
Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, і водночас на розвиток національних економік. Процеси глобалізації вимагають відповідної трансформації.
Глобалізація (від англ. “globe” – земна куля) господарської діяльності – це процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК та розвитку глобальних макрологістичних систем.
Причини розвитку глобалізаційних процесів:
– процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;
– науково-технічний прогрес, що змінює всю систему соціально-економічних відносин та підвищує технічний рівень організаційно-економічних відносин суб’єктів господарювання;
– виникнення глобальних для всього людства проблем.
Основні ознаки процесу глобалізації:
– взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів, глобальних макрологістичних систем;
– зростання фінансової єдності та взаємозалежності фінансово-економічних систем країн світу;
– розширення масштабів товарообігу та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;
– створення інституцій міждержавного та міжнародного регулювання глобальних проблем;
– стандартизація міжнародних економічних процесів;
У процесі глобалізації господарської діяльності підприємств виділяють п’ять етапів*138
*138: {Тридід О. М., Колодязєва Т. О., Голофаєва І. П. Логістика: Конспект лекцій для студ. спеціальностей 8050201, 8050206 усіх форм навчання. – X.: Вид-во ХДЕУ, 2004. – 168 с.}
1-й та 2-й етапи (збереження дистанції та самостійний експорт) – у міжнародній діяльності підприємства користуються послугами посередників. Як ризик, так і прибутки підприємств, що діють на міжнародному ринку, – мінімальні;
3-й та 4-й етапи (самостійні зовнішньоекономічні операції та зміцнення бізнесу за кордоном) – компанії розвивають місцеві підприємства на зовнішніх ринках;
5-й етап (денаціоналізація) – фірми створюють регіональні штаби-квартири, що відповідають за організацію логістичної діяльності, як на окремих національних ринках, так і в цілому по всій мережі представництв та філій компанії.
Глобалізація тісно пов’язана з регіоналізацією світового господарства.
Регіоналізація полягає у створенні потужних регіональних коаліцій країн, які, маючи спільні економічні інтереси, об’єднують свої зусилля з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для реалізації міжнародного співробітництва в регіональному масштабі, що дає їм змогу ефективно реалізовувати на міжнародній арені широкий спектр стратегічних інтересів.
Регіональна інтеграція розвивається на сучасному етапі більш динамічно, ніж процеси глобальної інтеграції.
Глобалізація господарської діяльності підприємств є незворотним процесом, проте вона має як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки глобалізації:
– розробка нових інформаційних технологій, застосування яких дає змогу скорочувати час і витрати на трансакції, поліпшувати умови праці та життя;
– перехід на ресурсозаощаджуючі технології;
– більш оперативне та раціональне вирішення глобальних проблем;розширення економічних зв’язків країн;
– зростання інвестиційної активності;
– збільшення та прискорення руху товаропотоків.
Негативні наслідки глобалізації:
– зростання невизначеності та ризиковості діяльності суб’єктів господарювання;
– зростання взаємозалежності економік країн з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва;
– посилення нерівномірності розвитку країн світу;
– посилення впливу розвинених країн на економічні, соціальні та політичні процеси країн, що розвиваються.
У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, а з іншого – посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)