Логістика – Тридід О. М. – 2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу
2.1. Логістичні ланцюги.
2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу.
2.3. Основні інструменти управління логістикою.
2.4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах.
2.1. Логістичні ланцюги
У вітчизняній і закордонній літературі широко використовуються поняття “логістичний ланцюг” і “логістичний канал”. У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вживаються як синоніми.
В англо-американській літературі з логістики використовують поняття: логістичний канал, канал розподілу та ін.
У Німеччині дуже поширеним терміном є логістичний ланцюжок, що відображено в одному з національних стандартів.
Грунтуючись на визначенні А. Г. Кальченко*20, дещо розширимо його (включивши інформаційні та фінансові потоки). Воно виглядатиме так:
*20: {Кальченко А. Г. Логістика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 21.}
Логістичний ланцюг – це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків.
Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів*21.
*21: {Пономарьова Ю. В. Логістика: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2003. – 189 с.}
Таким чином, основною відмінністю логістичного ланцюга від логістичного каналу (каналу розподілу) є те, що ланцюг включає і виробника, і посередників, і обслуговуючі структури (склади, транспортні організації), а канал – лише посередників і виробника.
На рис. 2.1 наведено приклад простого логістичного ланцюга прямого збуту, який включає такі ланки логістичної системи (ЛЛC): фірму – виробника готової продукції (ГП), споживача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товар покупцю *22.
*22: {Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – С. 63.}
Рис. 2.1. Приклад простого логістичного ланцюга: JIJIC – ланки логістичної системи; ГП – готова продукція.
У цілому в логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки:
– постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;
– зберігання продукції та сировини;
– виробництво товарів;
– розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;
– споживання готової продукції;
– сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різноманітною і залежить від*23:
*23: {Кальченко А. Г. Логістика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.}
1) розмірів підприємств;
2) масштабів їх діяльності;
3) концепції управління;
4) матеріаломісткості;
5) галузі економіки.
Логістичні мережі – це складні логістичні утворення взаємопов’язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів.
2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу
Між маркетологами і логістами виникають суперечки з приводу того, до якої сфери (маркетингу чи логістики) належить канал розподілу.
Маркетинговий канал утворюють фірми, котрі беруть участь у процесі купівлі-продажу. Завдання маркетингу в цьому разі – проведення переговорів, укладення контрактів та управління угодами купівлі-продажу.
Логістичний ланцюг – це мережа робочих взаємозв’язків, котрі забезпечують оптимальний рух та розміщення запасів. До складу логістичних операцій входять також транспортування, збереження запасів, вантажопереробка, обробка замовлень, а крім того, різні види послуг, що створюють додаткову вартість.
Канали розподілу, як логістичні, так і маркетингові, мають дві такі характеристики:
– довжина;
– ширина.
Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Декілька каналів різної довжини зображено на рис. 2.2.
Довжину каналу визначає кількість рівнів.
Канал нульового рівня має місце, якщо фірма використовує пряму систему розподілу “виробник – споживач”, де відсутні посередницькі ланки в ланцюзі руху товарів і сировини.
Однорівневий канал включає одного посередника: “виробник – роздрібна торгівля – споживач”, “виробник – торговельний агент – споживач”.
Дворівневий канал представлений двома посередниками: “виробник – оптовик – роздрібний торговець – споживач” (схема, за якою діють виробники споживчих товарів); “виробник – брокер – роздрібний торговець – споживач” і т. ін.
Ширина каналу – кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу. Тобто ширина каналу визначається тим, скільки незалежних учасників каналу розподілу є на окремому рівні збутового ланцюга: скільки оптових покупців буде притягнуто до збуту, скільки збутових агентів потрібно та ін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)