Фінансовий менеджмент – Крамаренко Г. О. – Модель доходності фінансових активів
Використання моделі оцінки фінансових активів (Capital Assets Price Model, CAMP)2 дозволяє пов’язати очікувану доходність активу з його ступенем ризикованості, що вимірюється “бета “-коефіцієнтом.
Ця модель була розроблена лауреатом Нобелівської премії Вільямом Шарпом (William Sharpe) у 60-ті pp., проте дотепер застосовується як базова модель оцінки ринку капіталу, тому що відрізняється простотою концепції і практичною придатністю. В основі моделі CAMP лежать певні припущення, що в цілому характеризують ситуацію таким чином: всі інвестори володіють однією тією ж інформацією й однаково аналізують одержувану інформацію; ринки цінних паперів є досконалими ринками.
По суті, модель оцінки фінансових активів-це модель, що описує зв’язок між ризиком і очікуваною доходністю, згідно з якою очікувана доходність цінного папера дорівнює безризиковій процентній ставці плюс премія, що враховує систематичний ризик (мінливість доходності акцій, пов’язана зі зміною доходністю ринку в цілому) такого цінного папера1.
Рис. 14.6. Графік моделі CAMP
Заштрихована ділянка ABCEFH, на рис 14.6, являє собою можливу множину ризикових активів. Криві /., /,, /, – це криві байдужості, що відображають вибір між ризиком і очікуваною доходністю для кожного власника цінних паперів. Точка ДБР – безризиковий актив з доходністю за тримісячними облігаціями внутрішньої державної позики України1.
Перетинання кривої байдужності Іл з ділянкою ефективної множини ABCEFH (точка в) відображає вибір можливого портфеля, при якому інвестор одержує найвищу можливу доходність при розмірі ризику Рк і найменшу величину ризику при даній очікуваній доходності Д. При цьому точка Дк є результатом комбінування безризикового цінного папера і ризикового портфеля. Пряма ДВРК02 відображає зв’язок ризик-доходність між безризиковим активом і ризиковим активом (окремою акцією або портфелем акцій), що завжди лінійна2. Ця пряма ДБРКС2 називається лінією ринку капіталу (Capital Market Line, CML)3. Рівняння лінії ринку капіталу може бути записане так:
Де Д-розмір доходності при очікуваній величині ризику;
ДБР – доходність безризикового активу;
Дс – доходність ринкового портфеля ризикових акцій;
Щс – Д^) – премія за ринковий ризик;
Рс – середньоквадратичне відхилення доходностей ринкового портфеля;
Р – середньоквадратичне відхилення ефективного портфеля.
Вищерозглянуті елементи і показники належать до оцінки доходності і ризику ефективних портфелів. Для того, щоб перейти до аналізу ризику і доходності окремо взятого цінного папера необхідно ввести показник ^коефіцієнт, ^- коефіцієнт характеризує мінливість доходності акцій щодо доходності ринку цінних паперів1. Математично /^- коефіцієнт являє собою коефіцієнт регресії, що відображає усереднений статистичний взаємозв’язок між доходністю і-го активу і доходністю ринкового портфеля2.
При р~ 0 активи компанії цілком безризикові. Прикладом можуть слугувати державні цінні папери (казначейські облігації США, облігації внутрішньої державної позики України).
При р= 1 активи даного підприємства настільки ж ризикові, що і середні по ринку всіх підприємств держави.
При 0 < р< 1 мінливість доходності (ризик) за активами даного підприємства нижче ринкової.
При р> 1 підприємство має великий ступінь ризику, ніжу середньому на ринку.
За умови виконання припущень моделі CAMP всі інвестори намагаються сформувати однаковий за структурою портфель ризикованих активів, тобто кожний інвестор обере ту саму комбінацію.
Оцінюючи власний капітал підприємства, деякі вчені-економісти підтверджують, що процес формування доходів описується одним єдиним фактором. З використанням однофакторної моделі на рис 14.7 відображено зв’язок між темпом приросту ВВП і доходністю власного капіталу банку АКБ “Нувель Банк”. Ця залежність виражена рівнянням регресії/s 0,2575х2-0,95х+ 8,3972 і свідчить про те, що зі збільшенням темпів приросту ВВП доходність власного капіталу знижується.
Але незважаючи на виявлену залежність, не варто припускати, що дана факторна модель може використовуватися для наступних періодів. Ризики і доходність, пов’язані з формуванням і використанням власного капіталу національними компаніями, залежать від різноманітних факторів і можуть змінюватися з часом.
Статистичні методи оцінок мають бути доповнені суб’єктивними даними для того, щоб побудована модель враховувала динамічну природу інвестиційного середовища.
Рис. 14.7. Однофакторна модель взаємозв’язку темпів приросту ВВП і доходності власного капіталу АКБ “НувельБанк” (1996-2002 рр.)
(2 votes, average: 3,50 out of 5)