Фінансовий менеджмент – Крамаренко Г. О. – Глава 13. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
13.1. Сутність концепції вартості капіталу
Управління капіталом (пасивом балансу) здійснюється за допомогою оцінки його вартості. Вона виражає ціну, що підприємство сплачує за залучення капіталу з різних джерел.
Концепція подібної оцінки виходить з того, що капітал як один з чинників виробництва має певну вартість, що істотно впливає на рівень поточних та інвестиційних витрат підприємства. Дана концепція є однією з базових у системі управління фінансами підприємства.
У ринковій економіці капітал розглядається як товар, що має свою вартість. Вартість капіталу підприємств залежить від багатьох чинників, у тому числі від структури капіталу. Тому для ефективного функціонування капіталу необхідна постійна оцінка його вартості та оптимізація структури.
Більшість підприємств України відчувають значні труднощі з джерелами фінансування і не можуть сформувати раціональну структуру капіталу. У цьому зв’язку розгляд методичних підходів до оцінки вартості і структури капіталу особливо актуальний.
Незалежно від форми власності та організаційно-правового статусу підприємства мають потребу у капіталі для фінансування поточних і довгострокових програм виробничо-господарської діяльності. Вільний доступ до ринку капіталу дає можливість підприємству використовувати зовнішні джерела фінансування для здійснення розширеного відтворення. Таким чином, формується загальна сума капіталу, що утворюється за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових ресурсів. Ці кошти направляються на формування виробничих ресурсів підприємства для посилення його конкурентної позиції.
Складність фінансових рішень полягає у визначенні необхідного розміру капіталу для формування основних і оборотних активів підприємства і фондів споживання, які прямо пов’язані з вартістю наявного і залучуваного капіталу.
В економічній літературі існують різні визначення вартості (ціни) капіталу.
С. Росе вважає, що “вартість капіталу в першу чергу залежить від методу використання позик, а не їхніх джерел”1.
Дослідник, В. В. Ковальов відзначає: “Загальна сума коштів, які потрібно сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього обсягу, називається ціною капіталу”2.
Дж. К. Шим і Дж. Г. Сігел вважають, що вартість капіталу визначається як норма прибутку, яку компанія пропонує за свої цінні папери для підтримки їхньої ринкової вартості.
На думку Г. Б. Поляка, у загальному випадку “вартість капіталу – це середньозважена ціна, що компанія сплатила за кошти, використані для формування свого капіталу”.
В. Г. Бєлолипецький вказує, що в загальному випадку “вартість капіталу визначається витратами на його залучення. Витрати на залучення капіталу… це сума регулярних виплат, що повинна здійснювати фірма, власникам капіталу (інвесторам, кредиторам) із розрахунку суми залученого капіталу”5.
В. І. Терьохін і С. В. Моїсеєв дають таке визначення вартості капіталу: “Під вартістю капіталу розуміється його доходність, тобто прибуток, необхідний інвестором (акціонером)”.
І. А. Бланк формулює визначення вартості капіталу таким чином: “Вартість капіталу являє собою ціну, що підприємство сплачує за його залучення з різних джерел”.
Показник вартості капіталу також описаний Джеймсом К. Ван Хорном як “необхідна постачальниками капіталу ставка доходності для різноманітних типів фінансування бізнесу”.
В. П. Савчук дає таке визначення вартості капіталу: “Під вартістю капіталу розуміється доход, що повинні принести інвестиції для того, щоб вони себе виправдали з погляду інвестора”. Під інвесторами в даному випадку розуміються кредитори, власники або саме підприємство.
Необхідно також враховувати, що вартість інвестованого капіталу залежить і від ступеня ризику, пов’язаного з його розміщенням.
При використанні підприємством власних коштів і позик загальна вартість капіталу буде дорівнює сумарному прибутку, необхідному для виплати компенсації власникам акцій і кредиторам. Іншими словами, вартість капіталу буде відображати ціну акціонерного капіталу і ціну боргових зобов’язань підприємства. Ван Хорн відзначав, що “вартість капіталу – точний або передбачуваний прибуток, необхідний для різних типів фінансування. Загальною вартістю капіталу є середня зважена індивідуальних вартостей”.
Далі Ван Хорн уводить деякі обмеження, необхідність яких пояснюється такими обставинами. Для підприємства в цілому важлива концентрація коштів. Тому загальна вартість капіталу як критерій прийняття інвестиційних рішень, застосовувана тільки у випадках, коли:
– активи підприємства однакові з погляду ризику;
– інвестиційні пропозиції, що оцінюються і розглядаються, також задовольняють цій вимозі.
Якщо інвестиційні пропозиції мають різний ступінь ризику, то необхідна норма прибутку для підприємства не може слугувати критерієм для прийняття рішення.
Аналізуючи вищенаведені визначення, можна зробити висновок про те, що більшість авторів розглядають вартість капіталу або як норму прибутку або доходності, або як рівень витрат на залучення капіталу.
Вартість капіталу може оцінюватися з позиції внутрішньогосподарської діяльності, виходячи з поточної вартості очікуваних грошових потоків, при цьому розглядається фінансова вартість капіталу. Зовнішня оцінка вартості капіталу провадиться з позиції інвесторів і кредиторів. У цьому випадку мова йде про ринкову вартість капіталу. У цьому зв’язку слід зазначити, що ринкова вартість капіталу завжди наближається до його фінансової вартості1.
Проаналізувавши концепції вартості капіталу, треба зазначити, що майже всі автори розглядають вартість капіталу як ціну одного з факторів виробництва.
На наш погляд, вартість капіталу являє собою ціну сукупних елементів капіталу, що створюють його структуру, з позиції доцільності їх формування за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел для продуктивного використання в господарській діяльності підприємства.
Таке визначення дозволяє зробити висновок про те, що капітал є найважливішим чинником становлення і розвитку підприємства, має певну вартість, що істотно впливає на напрямки господарської діяльності підприємства.
Розглянемо найважливіші аспекти використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства.
1. Вартість капіталу слугує економічною базою для прийняття рішення про доцільність створення нового підприємства, розвитку і розширення діяльності господарюючого суб’єкта.
2. Вартість капіталу використовується як вимірник доходності поточної діяльності. Оскільки вартість капіталу відображає частину прибутку (нерозподіленого прибутку), що повинна бути сплачена за залучення нового капіталу, то даний показник є мінімальною нормою її формування від усіх видів діяльності підприємства.
3. Показник вартості капіталу використовується як критеріальний у процесі здійснення реального інвестування. Рівень вартості (ціни) капіталу використовується як дисконтна ставка, за якою сума майбутнього грошового потоку приводиться до дійсної вартості.
4. Вартість капіталу підприємства є базовим критерієм для вимірювання фінансових інвестицій. При оцінці доходності окремих фінансових інвестицій (акцій і корпоративних облігацій) базою порівняння стає вартість капіталу. Індикатор вартості капіталу дозволяє оцінити не тільки реальну ринкову вартість і доходність окремих видів емітованих цінних паперів, але й визначити найбільш перспективні напрямки фінансового інвестування.
5. Вартість капіталу в розрізі окремих його елементів використовується в процесі управління його структурою, слугує одним з можливих критеріїв оцінки економічної ефективності формування і використання сукупного капіталу та окремих його елементів у господарській діяльності підприємства.
6. Вартість капіталу є вимірником ринкової ціни підприємства. Зниження ціни капіталу призводить до зростання ринкової вартості підприємства і навпаки. Особливо наочно ця залежність позначається на діяльності акціонерних товариств, ціна акцій яких періодично підвищується або знижується на фондовому ринку, що впливає на вартість їхнього капіталу.
Отже, управління вартістю капіталу є необхідною умовою підвищення ринкової ціни підприємства.