Фінансове право – Лучковська С. I. – 2. Зміст державного й муніципального боргу
Існування державного чи муніципального кредиту тісно пов’язано з такими фінансово-правовими категоріями як державний або муніципальний борг.
Державний і муніципальний кредит, де держава або муніципальне утворення є позичальниками, відображається в сумах державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим або боргу місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями Бюджетного кодексу державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) – це загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов’язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору.
Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення граничної величини, визначеної частиною другою цієї статті. Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність з положеннями Бюджетного кодексу.
Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування встановлюється на кожний бюджетний період відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
Відповідно до Закону України “Державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року державні запозичення здійснюються в межах загального обсягу граничного розміру державного боргу України (192.952.464,7 тис. гривень). У разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування певного типу, у неповному обсязі, допускається збільшення надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел фінансування іншого типу з відповідним перевищенням граничного розміру державного боргу України за рахунок перевищення відповідних обсягів запозичень із щомісячним обов’язковим інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. У разі зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення основної суми державного боргу порівняно із обсягом, визначеним вказаним Законом, зменшується (збільшується) обсяг державних запозичень з дотриманням визначеного цим Законом обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями.
Відповідно до Закону України “Про державний внутрішній борг України” від 16 вересня 1992 року державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов’язання Уряду України в грошовій формі. Він гарантується всім майном, що перебуває в загальнодержавній власності.
До складу державного внутрішнього боргу України входять запозичення Уряду України й запозичення, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм. Державний внутрішній борг складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов’язаннях Уряду України.
Боргові зобов’язання Уряду можуть мати короткостроковий термін – до 1 року, середньостроковий – від 1 до 5 років 1 довгостроковий – 51 більше років. Боргові зобов’язання Уряду виступають у вигляді облігацій внутрішніх державних позик і казначейських зобов’язань України.
В окремих випадках можуть бути й інші форми урядових боргових зобов’язань. Характер і умови таких зобов’язань у кожному конкретному випадку визначаються Урядом України за погодженням з Національним банком України.
До боргових зобов’язань Уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов’язання в грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані ним кредити. До складу боргових зобов’язань Уряду України включається також частина боргових зобов’язань Уряду колишнього Союзу PCP, прийнята на себе Україною. Умови і порядок випуску державних цінних паперів та регулювання їх обігу визначаються відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”.
Управління державним внутрішнім боргом України здійснюється Міністерством фінансів України в порядку, погодженому з Національним банком України. Розміщення боргових зобов’язань Уряду України та надання гарантій від імені Уряду України провадиться за його дорученням Міністерством фінансів України. Рахункова палата здійснює контроль за утворенням і погашенням державного внутрішнього боргу України.
Обслуговування державного внутрішнього боргу України здійснюється Міністерством фінансів України через банківську систему України шляхом проведення операцій по розміщенню облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних Паперів, їх погашенню й виплаті доходу по них у вигляді процентів та в Іншій формі.
Зовнішнім державним боргом є заборгованість держави перед фізичними та юридичними особами Інших держав, урядами та міжнародними фінансовими організаціями. Зовнішній борг передбачає сплату іноземною, як правило, вільно конвертованою валютою або товарами чи послугами. Зовнішню заборгованість держави, термін оплати якої не настає в поточному або найближчому бюджетному році, зараховують до капітального зовнішнього боргу. Окрім капітального зовнішнього боргу, вирізняють поточний борг, термін оплати якого минає найближчим часом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)