Фінансове право – Роль В. Ф. – 11.2. Форми державного боргу
Поняття державної заборгованості значно ширше державного боргу. Останній складає тільки одну з частин державної заборгованості. Заборгованість держави можна розглядати як сукупність трьох складових:
1. Поручительські зобов’язання – зобов’язання, що виникають при наданні державою (або уповноваженими нею органами) певних гарантій (при експортно-імпортних операціях, підтримці малого бізнесу та ін.).
2. Витратно-бюджетні зобов’язання – зобов’язання за затвердженими показниками витрат бюджетів, фактичні виплати за якими не відбулися (заборгованість по виплатах соціальних допомог, пенсій, заробітної плати працівникам бюджетних підприємств і організацій).
3. Позикові зобов’язання – грошові зобов’язання, що виникли в результаті позики державою грошових коштів. Саме ця форма зобов’язань виникає на підставі та у формі позики і є, фактично, державним боргом. Деякі науковці звертають свою увагу ще на один вид державної заборгованості – борги, пов’язані з фінансуванням державою системи пенсійного забезпечення і соціального страхування у майбутньому.
Державний борг можна класифікувати:
1. Залежно від характеру, статусу кредиторів:
А) зовнішній;
Б) внутрішній.
Зовнішній борг Виникає у зв’язку із залученням зовнішніх позик. Частіше за все зовнішні позики розміщуються в іноземній валюті на фондових ринках за межами держави. Він може мати не лише фондову форму, але реалізовувати абсолютно конкретну мету щодо насичення певними товарами ринку. Зовнішній державний борг можна диференціювати:
– за видами кредиторів (банківський, фірмовий);
– за формою надання (валютний, товарний);
– за метою використання (інвестиційний, неінвестиційний);
– за умовами надання (пільговий, високопроцентний, компенсаційний);
– за строками (короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий);
– за умовами повернення (одночасний, юридичний). Внутрішній державний борг виникає у зв’язку із залученням
Грошових коштів фізичних та юридичних осіб, що є резидентами України. Внутрішні позики випускаються у валюті України. Внутрішні запозичення здійснюються переважно шляхом розміщення державних цінних паперів. Статтею 2 Бюджетного кодексу України Позики Визначаються як операції, пов’язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності і терміновості, в результаті яких виникають зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування перед кредиторами.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державний внутрішній борг України” державний борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає за борговими зобов’язаннями Уряду України, у формі:
А) позик Уряду України;
Б) позик, здійснених при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.
До Боргових зобов’язань Уряду України Відносяться випущені ним цінні папери; зобов’язання в грошовій формі, гарантовані Урядом України; кредити, отримані Урядом України. Боргові зобов’язання Уряду України можна класифікувати:
А) за строками:
– короткострокові (до 1 року);
– середньострокові (від 1 року до 5 років);
– довгострокові (понад 5 років).
Б) формою:
– облігації внутрішніх державних позик;
– казначейські зобов’язання України (статті 2-4 Закону України “Про державний внутрішній борг України”).
2. Залежно від позичальника:
А) державний;
Б) місцевий.
Державний борг Виникає за наявності зобов’язань держави, пов’язаних з отриманням бюджетних коштів на умовах повернення, платності і терміновості.
Місцевий борг Виникає у місцевого самоврядування при отриманні бюджетних коштів на умовах повернення, платності, терміновості.
3. Залежно від виду виплат:
А) капітальний;
Б) поточний.
Капітальний державний борг – це вся сума випущених та непогашених зобов’язань за усіма видами позик, включаючи і відсотки по них.
Поточний державний борг Включає тільки витрати, пов’язані з виплатою доходів кредиторам за борговими зобов’язаннями держави і самими борговими зобов’язаннями, термін погашення яких уже настав.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)