Фінансове право – Лучковська С. I. – 4. Гарантія Кабінету Міністрів України як форма державного кредиту
Державна гарантія надається юридичним особам, які можуть отримати кредити від Іноземних банків, фінансових та інших міжнародних організацій. Така практика була розпочата з 1992 року відповідно до Постанови Президії Верховної Ради України “Про надання Кабінету Міністрів України права в 1992 році виступати гарантом щодо кредитів іноземних банків, фінансових та інших міжнародних організацій та про порядок застави під гарантії іноземним кредиторам” від 15 липня 1992 року №2561.
Відповідно до статті 17 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов’язань суб’єктам виключно в межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб’єктів. Платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань, належать до платежів по боргу.
У разі невиконання юридичними особами своїх зобов’язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов’язань, та стягнення заборгованості перед державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості в порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року встановлено, що в 2009 році надання гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами.
Які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями) не здійснюється. Окрім того, юридичні особи, щодо яких приймається рішення про надання кредитів або гарантій (крім Державної служби автомобільних доріг України), зобов’язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, які протягом 2007-2009 років додержуються встановлених Національним банком України обов’язкових економічних нормативів, або надати інше належне забезпечення та сплатити до Державного бюджету України плату за їх отримання в розмі – рі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також Кабінет Міністрів України при прийнятті рішення про надання кредитів або гарантій юридичним особам, у розпорядженні яких є майно, що є державною або комунальною власністю, приймає рішення щодо розміру та виду забезпечення виконання зобов’язань.
У разі виконання державою гарантійних зобов’язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, у юридичних осіб, зобов’язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету та (або) таких реструктурованих сум, а до держави, відповідно, переходять права кредитора та право вимагати від боржника погашення такої заборгованості у встановленому законом порядку.
Якщо договором між державою та позичальником-резидентом України передбачається зобов’язання з погашення та обслуговування кредитів, залучених державою, невиконання або неналежне виконання позичальником таких зобов’язань тягне за собою перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості в повному обсязі незалежно від стану виконання державою перед кредитором зобов’язань за такими кредитами.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій” від 11 липня 2001 рою/ № 787 центральним органом виконавчої влади, який координує роботу з підготовки та впровадження проектів, які передбачають залучення іноземних кредитів під державні гарантії, є Міністерство економіки.
Проекти рішень Кабінету Міністрів України щодо надання кредитів за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії на виконання зобов’язань юридичних осіб-резидентів, розглядаються Урядовим комітетом з питань економічно! політики та європейської інтеграції.
Агентські функції стосовно окремого кредитора щодо залучення, погашення та обслуговування Іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, та надання юридичним особам-резидентам кредитів за рахунок залучених коштів виконують банки-агенти, визначені Кабінетом Міністрів України за результатами конкурсу, порядок проведення якого встановлює Міністерство фінансів.
Із зазначеними банками-агентами Міністерство фінансів від імені Кабінету Міністрів України укладає агентські угоди, в яких визначається порядок виплати комісійної винагороди банку-агенту за виконання агентських функцій.
У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання юридичним особам-резидентам іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії, вони вносять до державного бюджету в порядку, визначеному внутрішньою кредитною угодою, укладеною з банком-агентом, плату за надання кредиту та (або) державної гарантії виконання зобов’язань юридичними особами-резидентами в такому розмірі:
– 0,5 % річних частини непогашеної суми кредиту, якщо його погашення та обслуговування передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету;
(1 votes, average: 5,00 out of 5)