Фінанси підприємств – Славюк P. А. – Модель Баумола

Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки сума власних оборотних активів перевищує розмір заборгованості.

Якісна оцінка стану активів і платоспроможності вимагає кількісного виміру. Для цього дуже часто використовують коефіцієнт покриття:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола (14.5)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – другий розділ активу в балансі підприємства;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – четвертий розділ пасиву в балансі підприємства.

При цьому до активів не включають витрат майбутніх періодів. Критичне значення Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола дорівнює 1. За Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола формується неліквідний баланс. Коефіцієнт покриття від 1 до 1,5 свідчить про своєчасність повернення боргів.

Крім цієї формули, ще використовують таку:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола (14.6)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – матеріальні ресурси;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – дебіторська заборгованість;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – короткострокова заборгованість.

Цей показник називають ще загальним коефіцієнтом покриття.

Поряд із цими показниками швидкість обігу оборотних активів є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Що більша швидкість обігу, то ефективніше працює підприємство.

Коефіцієнт обіговості оборотних активів(Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола) – це відношення виторгу (валового доходу) від реалізації продукції без урахування ПДВ та акцизного збору до суми оборотних засобів.

Термін обороту визначається відношенням кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола , (14.7)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – коефіцієнт оборотності активів;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – виторг від реалізації;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – середня величина активів;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола. (14.8)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – коефіцієнт оборотності поточних активів;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – виторг від реалізації;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – середня величина поточних активів;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола, (14.9)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – тривалість обороту;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – оборотність активів.

Розрахунок оборотності проводять за табл. 14.4.

Таблиця 14.4

Динаміка показників оборотності активів

Рядок

Показник

Попередній період

Звітний період

Відхилення

1

Виторг від реалізації (тис. грн)

5482,2

5443

-39,2

2

Середня величина поточних активів (тис. грн)

2100

2169

69

3

Оборотність поточних активів (р. 1 : р. 2)

2,612

2,509

-0,103

4

Тривалість обороту поточних активів (360: р. 3)

137

143,5

6,5

До чого ж приведе така зміна в оборотності поточних активів? Проведемо розрахунок за такою формулою:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола (14.10)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – сума залучених коштів в оборот;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – виторг від реалізації у звітний період;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – період обороту у звітному періоді;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – період обороту в попередньому періоді.

Таким чином, сповільнення обороту поточних активів на 6,5 дня вимагає залучення в оборот додаткових коштів на 98,28 тис. грн. А оскільки оборотність поточних активів у звітному році становила 2,509 раза, то сума додаткових залучень за весь рік коштів становитиме:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола

14.5. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Управління грошовими потоками є одним із найважливіших напрямів діяльності фінансового менеджера. Воно включає в себе розрахунок часу обороту грошових коштів (фінансовий цикл), аналіз грошових потоків і їх прогнозування, визначення оптимального рівня грошових коштів, складання планів (бюджетів) грошових коштів.

Якщо підприємство нарощує обсяги, то воно тим самим включає в оборот високоліквідні активи. По суті, цей період є операційним циклом.

Однак повернімося до суті фінансового циклу. Фінансовий цикл, чи цикл обороту готівки, являє собою час, протягом якого грошові кошти вилучені з обороту. Основні етапи обороту грошових коштів у ході виробничої діяльності можна подати за певною схемою (рис. 14.2).

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола

Рис. 14.2. Етапи обороту грошових коштів на підприємстві:

А – виробничий процес; Б – період обороту дебіторської заборгованості; В – період обороту кредиторської заборгованості; Г – фінансовий цикл; Д – операційний цикл.

Тобто операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси перебувають у запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки постачальників з проміжком часу, протягом якого грошові кошти вилучені з обороту, то фінансовий цикл менший від операційного на період обороту кредиторської заборгованості.

І операційний, і фінансовий цикли мають скорочуватися шляхом:

– прискорення виробничого процесу;

– прискорення оборотності дебіторської заборгованості. Фінансовий цикл може бути скорочений шляхом:

– прискорення виробничого циклу;

– прискорення оборотності дебіторської заборгованості;

– певного сповільнення оборотності кредиторської заборгованості. Тенденція до скорочення є позитивною.

Тривалість фінансового циклу (Тфц) можна виразити таким чином:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола, (14.11)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – тривалість операційного циклу;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – термін обороту кредиторської заборгованості;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – термін обороту виробничих запасів;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – термін обороту дебіторської заборгованості.

Тепер визначимо терміни обороту окремих груп активів:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола, (14.12)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – час обороту виробничих запасів;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – середні виробничі запаси;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – собівартість;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола (14.13)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – час обороту дебіторської заборгованості;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – середня дебіторська заборгованість;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – виторг від реалізації;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола, (14.14)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – час обороту кредиторської заборгованості;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – середня кредиторська заборгованість;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – собівартість.

Аналіз грошових коштів проводиться за даними звітного періоду, і тому ретроспективний аналіз не є надзвичайно цінним. Однак без цього аналізу дуже часто за наявності прибутку неможливо пояснити причини браку коштів. Тому у світовій практиці використовують прямий метод (обчислення надходжень коштів) і непрямий, який базується на ідентифікації та обміні інформації, пов’язаних із рухом грошових коштів і коригуванням чистого прибутку.

За прямого методу виділяють такі складові.

I. Поточна діяльність, де аналізують:

– надходження коштів від виторгу;

– зменшення чи збільшення дебіторської заборгованості;

– витрати коштів на виробництво;

– збільшення чи зменшення запасів;

– збільшення чи зменшення розрахунків із кредиторами;

– збільшення чи зменшення короткострокових кредитів і позик;

– платежі в бюджет.

II. Інвестиційна діяльність, де аналізують:

– надходження коштів від реалізації основних засобів;

– виторг від реалізації матеріальних активів і довгострокових фінансових вкладень;

– придбання основних засобів і нематеріальних активів;

– довгострокові фінансові вкладення.

III. Фінансова діяльність, де аналізують:

– суми виторгу від реалізації акцій підприємства;

– отримані довгострокові кредити;

– кошти на погашення позик.

IV. Інші операції:

– цільові надходження коштів;

– безоплатно отримані цінності.

Цей метод дозволяє оцінювати ліквідність підприємства, спостерігати за рухом грошових коштів, але не показує взаємозв’язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів. Тому використовують непрямі методи аналізу, які дозволяють пояснити причину розбіжності між прибутком і, наприклад, скороченням грошових коштів.

У сучасних умовах зростає роль оптимізації рівня грошових коштів. Саме тому йдеться про те, що потрібно оцінити:

– загальний обсяг грошових коштів та їх еквівалентів;

– яку їх частку потрібно тримати на поточному рахунку, а яку – у швидкореалізовуваних цінних паперах;

– коли і в якому обсязі здійснювати взаємну трансформацію грошових коштів і швидкореалізовуваних активів.

В індустріальних країнах найбільшого поширення набули моделі Баумола (1952) і Міллера – Орра (1966).

Модель Баумола

Передбачається, що підприємство почне працювати, маючи максимальний і доцільний для нього рівень грошових коштів. Усі кошти, які надходять від реалізації, підприємство вкладає в короткотермінові цінні папери (Кстр. ЦП). Якщо грошових коштів стає мало (або є небезпека погіршення фінансового стану), то підприємство продає частину ЦП. Графічно це можна зобразити як зигзагоподібну криву (рис. 14.3).

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола

Рис. 14.3. Графік зміни залишку коштів на поточному рахунку

Сума поповнення (Q) визначається за формулою

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола , (14.15)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – прогнозована потреба в грошових коштах;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – витрати з конвертації грошових коштів у ЦП;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – прийнятний для підприємства процентний дохід із ЦП.

Таким чином, середній запас грошових коштів становить Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола, а кількість угод із конвертації ЦП у грошові кошти (ГК) становить:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола. (14.16)

Загальні витрати (ЗВ) із реалізації такої політики управління грошовими коштами становитимуть:

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола, (14.17)

Де Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – прямі витрати;

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола – втрачена вигода зі зберігання коштів на розрахунковому рахунку замість купівлі ЦП.

Модель Міллера – Орра

Вона досить проста (рис. 14.4), але доступна підприємствам зі стійким фінансовим станом. Учені використовують у цій моделі стохастичний процес Бернуллі, тобто коли надходження і використання коштів від періоду до періоду відбувається через стихійні і випадкові події.

Фінанси підприємств   Славюк P. А.   Модель Баумола

Рис. 14.4. Модель Міллера – Орра

Реалізація моделі здійснюється кількома етапами:

1. Установлюють мінімальну величину грошових коштів.

2. Визначають варіацію щоденного надходження коштів.

3. Визначають витрати зі збереження коштів на поточному рахунку.

4. Розраховують розмір варіації.

5. Розраховують верхню межу грошових коштів на поточному рахунку, у разі підвищення якої треба купувати ЦП.

6. Визначають точку повернення – величину залишку грошових коштів на поточному рахунку, до якої потрібно повернутись, якщо фактичний залишок коштів виходить за межі інтервалу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Фінанси підприємств – Славюк P. А. – Модель Баумола