Фінанси – Лондар С. Л. – 15.4. Злиття і поглинання фінансових посередників

Посередницький сектор фінансової системи переживає сьогодні значні зміни, які пов’язані з глобалізацією фінансових ринків. Ці процеси при зводять до скорочення числа фінансових установ і розширення сфери банківського та парабанківського бізнесу, що виражається в його інтернаціоналізації й диверсифікованості ряду запропонованих послуг. Тому найефективнішим способом проникнення на фінансовий ринок для фінансових посередників є укладання угод зі злиті я й поглинання.

Угоди зі злиття й поглинання визначаються як зміна контролю над фінансово-посередницькою установою. Поглинання – це об’єднання двох або кількох фінансових посередників, за якого зберігається одна (поглинаюча) посередницька установа, до якої переходять активи й зобов’язання установ, що поглинаються. При цьому юридичні особи, що поглинаються, або припиняють своє існування, або стають підконтрольними через володіння контрольним пакетом акцій чи частками капіталу. Злиття є особливою формою фінансового об’єднання, що базується на добровільному об’єднанні самостійних фінансових посередників.

Загалом, всі об’єднання фінансових посередників поділяють на дві групи:

– асоціативні структури комерційного та некомерційного типу, членами яких є рівноправні самостійні фінансові посередники, які за власним бажанням можуть делегувати частину своїх функцій створеному об’єднанню (представлені діяльністю асоціацій, спілок, ліг, картелів, консорціумів, синдикатів); корпоративні структури, для яких характерні велика ступінь централізації управлінських та контрольних функцій, жорстка ієрархія, система участі в капіталі, а також наявність відносин залежності між головною (що володіє контрольним пакетом акцій) і підпорядкованими установами (включає концерни (корпорації) та трасти)

Асоціації, спілки, ліги визначаються як добровільні об’єднання фінансових посередників з метою захисту своїх професійних інтересів, зокрема забезпечення сприятливих законодавчих норм, уніфікації правил виконання фінансових операцій, розвитку фінансового ринку тощо.

Картель є об’єднанням найбільших фінансових посередників, за якого ними узгоджується єдина політика щодо розміру процентних ставок, виплати дивідендів, умов надання кредитів та розподілу сфер діяльності.

Консорціум – це тимчасове об’єднання кількох фінансових посередників, створюване для спільного розміщення позик, проведення великомасштабних фінансових та комерційних операцій, концентрації спільних ресурсів та розподілу значних фінансових ризиків. Учасники консорціуму діють під керівництвом найбільшого фінансового посередника (голови консорціуму), не втрачаючи при цьому своєї юридичної незалежності. Часто консорціумі об’єднання називають синдикатами.

Монопольне об’єднання фінансових посередників, де найбільші суб’єкти, завдяки володінню контрольним пакетом акцій, встановлюють фінансовий контроль над формально незалежними учасниками має назву концерну.

Трест визначається як об’єднання фінансових посередників, яке утворюється шляхом об’єднання їх власності. При цьому учасники такого об’єднання втрачають юридичну та комерційну самостійність і підпорядковуються єдиному органу управління.

В Україні останнім часом відбулася дестабілізація діяльності вітчизняної системи фінансових посередників через складну ситуацію на внутрішніх і світовому ринках, неконтрольоване неповернення кредитів, а також масове вилучення депозитів фізичними і юридичними особами. На цьому фоні угоди зі злиття та поглинання для багатьох з них стають запорукою стабільного функціонування на фінансовому ринку. Найбільші угоди зі злиття та поглинання останнім часом відбулися саме в банківському секторі посередницьких структур (купівля контрольного пакета акцій Правекс-банку та Укрсоцбанку італійським банком ІШсБа Бапраоїо в. р. А.; придбання 75 % акцій Промінвестбанку Зовнішекономбанком Росії; приєднання акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” до групи Райффайзен Інтернаціонал Банк-Холдинг і т. д.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Фінанси – Лондар С. Л. – 15.4. Злиття і поглинання фінансових посередників