Економіка праці та соціально-трудові відносини – Грішнова О. А. – 18.2. Індекс людського розвитку

Концепція людського розвитку створювалася ПРООН саме для вирішення завдань сприяння людському розвитку у всесвітньому масштабі, на міжнародному рівні. У зв’язку з цим методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН грунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівнянні дані в усіх країнах світу. Кожен з них покликаний кількісно виразити один з ключових напрямків (вимірів) людського розвитку. Ці показники час від часу переглядаються, вдосконалюються і т. д., однак ключові виміри людського розвитку залишаються незмінними відтоді, як Мегнад Десаї та Амартья Сен винайшли індекс розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку – ІЛР), а ПРООН включила його у свою доповідь 1990 р.

Це саме ті три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всього процесу людського розвитку: прожити довге й здорове життя (вимір – довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (вимір – освіченість); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір – матеріальний рівень життя).

Вимір довголіття відображає можливість людей прожити тривале й здорове життя. Хоча прямого зв’язку між довголіттям і здоров’ям населення немає (наприклад, нерідко молоді і здорові люди гинуть у військових конфліктах, а хронічно хворі за допомогою медицини живуть довго), однак будь-яке продовження життя в загальному випадку бажане для людей. Значення продовження життя полягає у загальному переконанні в тому, що тривале життя цінне як саме по собі, так і з огляду на різні непрямі переваги, тісно пов’язані з більшою тривалістю життя, наприклад з огляду на більше можливостей скористатися перевагами освіти, високого рівня життя і т. ін. Виміром довголіття обрано показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Це один з найпоширеніших показників міжнародної статистики. Він розраховується майже для всіх країн світу за зіставною методикою і виражається, як правило” в роках. Середня очікувана тривалість життя при народженні характеризує середній показник тривалості життя стосовно новонароджених в даному році, якщо б їм довелося прожити все життя в умовах даної інтесивності смертності.

Показник освіченості також важливий не лише сам по собі. Цей вимір людського розвитку відображає можливості людей набувати знань і здібностей для повноправної та багатогранної участі в житті сучасного суспільства та суттєвого і значимого особистого внеску в це життя. В сучасних умовах цінність освіченості особливо висока і дедалі зростає в міру розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізації праці. Особливістю цього показника є те, що він складається з двох компонентів: досягнутий рівень грамотності дорослого населення та сукупна частка учнів у загальній чисельності населення відповідного віку. В кінцевому підсумку зазначені складові показника освіченості беруться з ваговими коефіцієнтами. При виведенні цього показника виходять з того, що грамотність є необхідною передумовою здобуття освіти, першим кроком навчання, і тому міра грамотності (частка грамотних у загальній чисельності населення, старшого 15 років) має бути важливішим з показників цього виміру людського розвитку, тому більша вага (2/3) надається досягнутому рівню грамотності дорослого населення. Для економічно розвинених країн рівень грамотності – лише мінімальна характеристика освіченості населення. Тому цей показник у межах того самого виміру освіченості доповнено показником сукупної частки учнів (сукупного валового контингенту учнів, або повноти охоплення навчанням). Цій другій складовій показника рівня освіченості надається менша вага (1/3). Сукупна частка учнів розраховується як відношення загальної чисельності людей, які розпочали навчання на всіх рівнях (від початкової школи аж до післядипломної освіти) впродовж цього року до загальної чисельності населення відповідного віку. Межі цього віку звичайно беруться від 5 до 24 років, але в конкретному випадку можуть залежати від країни.

Показник матеріального рівня життя має відображати можливості доступу людей до матеріальних ресурсів, необхідних для гідного існування, включаючи ведення здорового способу життя, забезпечення територіальної і соціальної мобільності, обмін інформацією і участь ужитті суспільства. Цей вимір, безумовно, є найскладнішим для оцінки і трактування людського розвитку. ПРООН підкреслює, що матеріальний стандарт життя (або персональне багатство) лише відкривають для людини можливості, однак не визначають використання цих можливостей. Тобто це засіб, що розширює можливості вибору, але не сам вибір. Матеріальний рівень життя при розрахунку ІЛР характеризується скоригованим реальним (розрахованим за паритетом купівельної спроможності національної валюти) валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на душу населення. В цьому випадку більше, ніж для інших вимірів людського розвитку, вибір числового показника визначався наявністю зручних і зіставних статистичних даних практично для всіх країн, а не обгрунтованістю його як міри людського розвитку, однак знайти більш обгрунтований показник поки що не вдається.

Для принаймні часткового згладжування суперечностей ВВП на душу населення як показника людського розвитку використовуються певні методичні прийоми. По-перше, ВВП на душу населення перераховується в міжнародну валюту (на практиці – долар США) не за офіційним обмінним курсом, а за паритетом купівельної спроможності, який визначається кількістю одиниць національної валюти, необхідною для придбання визначеного “кошика” товарів і послуг, аналогічного тому, який можна купити на 1 долар у США. По-друге, для врахування спадної корисності зростаючого доходу використовується процедура логарифмічного нормування ВВП за десятковим логарифмом. При такому розрахунку будь-який приріст доходу дисконтується, однак має певну цінність, а зменшення граничної корисності відображається специфікою самої логарифмічної функції.

Таким чином, для кількісного представлення трьох базових вимірів людського розвитку використовуються такі індикатори: середня очікувана тривалість життя при народженні (показник довголіття); частка грамотних серед населення віком від 15 років і старше та сукупна частка учнів серед населення відповідного віку (показники освіченості); скоригований реальний ВВП на душу населення (показник матеріального добробуту). Перераховані індикатори вимірюються різними одиницями виміру, змінюються вони нерівномірно та нерідко різноспрямовано. Тому для побудови загального індексу людського розвитку (ІЛР) потрібне агрегування цих індикаторів, тобто зведення їх воєдино.

В загальному вигляді індекс людського розвитку розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексу тривалості життя, індексу рівня освіченості та індексу скоригованого реального ВВП на душу населення (18.1):

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку (18.1)

Індекс тривалості життя обчислюється за формулою (18.2)

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку (18.2)

Де Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – очікувана тривалість життя при народженні населення Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку-Ї території;

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку– максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).

Індекс рівня освіченості обчислюється за формулою (18.3)

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку (18.3)

Де Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – індекс грамотності дорослого населення;

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – індекс сукупної частки учнів у загальній чисельності населення відповідного віку.

Складові цього індексу Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку та Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку обчислюються за такою самою формулою, що і очікувана тривалість життя при народженні (18.2), При цьому:

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку означає частку грамотних серед дорослого населення і-ї території у відсотках (для розрахунку Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку і сукупну частку учнів у відсотках (для розрахунку Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – максимальне значення обох показників (прийняте на рівні 100%);

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – мінімальне значення обох показників (прийняте на рівні 0 %).

Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення обчислюється за формулою (18.4):

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку (18.4)

Де Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – скоригований реальний ВВП у розрахунку на рік (за паритетом купівельної спроможності) на душу населення i-ї території;

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку – максимальне значення показника (прийняте на рівні 40 000 доларів на рік);

Економіка праці та соціально трудові відносини   Грішнова О. А.   18.2. Індекс людського розвитку– мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів на рік).

Таким чином, показник ІЛР для кожної країни свідчить про те, скільки ще належить зробити цій країні для досягнення певних визначених цілей: середньої тривалості життя 85 років, повної грамотності населення і суцільного охоплення навчанням молоді, та рівня середньорічних доходів на душу населення у розмірі 40 000 доларів за паритетом купівельної спроможності національної валюти. Ці цілі тим ближчі, чим ближче значення ІЛР до одиниці.

Система числових показників вимірювання рівня людського розвитку, яка використовується ПРООН для більшості країн світу, далека від досконалості, у зв’язку з чим вона не лише постійно вдосконалюється, але й постійно підлягає критиці. Однак вона чітко обгрунтована теоретично й обумовлена наявністю статистичних даних, зіставних практично для всіх країн світу.

Разом з тим, для розрахунку показників людського розвитку в конкретній країні, наприклад в Україні) можна і варто застосовувати ширшу національну статистичну базу, використовуючи яку розробити хоча і складніші, але виваженіші та інформативніші показники. З метою оптимальної адаптації глобальних ідей людського розвитку до конкретних умов України вітчизняними вченими під керівництвом члена-кореспондента АН України Е. Лібанової та професора О. Власюка розроблено національні методики вимірювання людського розвитку для регіонів України1. Ці методики враховують багато більше основних аспектів людського розвитку: демографічний розвиток; розвиток ринку праці; матеріальний добробут населення; умови проживання населення; рівень освіти населення; стан та охорону здоров’я; соціальне середовище; екологічну ситуацію; фінансування людського розвитку. Для розрахунку значення кожного з названих аспектів використовуються цілі групи детальніших показників (див. додаток 3).

Продумана, виважена і зрозуміла методика обрахування ІЛР та його складових, крім ранжування і поділу країн на групи, дає змогу оцінити відповідність поточної ситуації певним орієнтирам, що виражаються оптимальними значеннями показників людського розвитку, а також зміну її за певний період. Порівняння індексів тривалості життя, освіченості та рівня життя дає можливість, за інших рівних умов, уточнити пріоритетність відповідних програм людського розвитку і необхідні розміри фінансування їх. Разом з тим

ІЛР не враховує багато параметрів, що забезпечують можливості вибору, цінні для людей. У зв’язку з цим триває постійна робота з вдосконалення методики його розрахунку та з доповнення його іншими синтетичними показниками. Однак ніякі зміни у методиці розрахунку ІЛР не можуть зменшити його значення як принципово нового інструменту вивчення суспільного прогресу. Разом з тим, методика розрахунку ІЛР ПРООН має бути розширена і вдосконалена для використання всередині країни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економіка праці та соціально-трудові відносини – Грішнова О. А. – 18.2. Індекс людського розвитку