Економіка праці та соціально-трудові відносини – Грішнова О. А. – 16.7. Звітність з питань праці
Для здійснення моніторингу соціально-трудової сфери на всіх рівнях (див. главу 11), для стратегічного й оперативного управління підприємством необхідно мати достовірну, оперативну і повну інформацію про перебіг процесів, пов’язаних з організацією та використанням праці й соціально-трудовими відносинами. Показники у сфері праці оформляються у вигляді звітів і широко використовуються в роботі як всередині підприємства, так і за його межами – на місцевому, регіональному, галузевому та загальнодержавному рівнях управління. Звітність показників з праці на підприємстві поділяється на статистичну та оперативну, вона може мати різні напрямки використання та періодичність складання.
Найширшу та достовірну інформацію про результати впровадження програм з праці, управління і розвитку персоналу надає державна статистична звітність підприємств з питань праці. Вона формується на основі звітів установлених форм, які підприємства незалежно від форм власності та господарювання зобов’язані подавати в установлені терміни до управління статистики місцевості, де підприємство зареєстроване (головного управління статистики в АР Крим, обласного (районного, міського) органу державної статистики). У регіональних управліннях статистики ця звітність акумулюється, аналізується і узагальнені результати подаються до Держ-комстату України та Міністерства праці та соціальної політики України, яке використовує ці дані для планування і координації роботи з управління соціально-трудовими процесами в країні. Державна статистична звітність підприємств з питань праці складається з статистичної звітності про працю, про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати та про використання робочого часу.
Державна статистична звітність з питань праці включає такі звіти:
– “Звіт по праці” (форма № 1-ПВ місячна), який подається підприємствами, установами, організаціями (далі – підприємствами) незалежно від форм власності та господарювання до сьомого числа наступного після звітного періоду місяця;
– “Зведений звіт по праці” (форма № 1-ПВ місячна зведена), який подають підприємства, незалежно від форм власності та господарювання, що мають декілька видів діяльності, до сьомого числа наступного після звітного періоду місяця;
– “Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах” (форма № 1-ПВ (умови праці) річна), який подається промисловими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами та організаціями транспорту і зв’язку, колективними сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від форм власності не пізніше 31-го грудня звітного року;
– “Чисельність окремих категорій робітників та підготовка кадрів” (форма № 6-ПВ річна) подається підприємствами та колективними сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від форм власності не пізніше п’ятого січня року, наступного за звітним.
Державна статистична звітність про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати включає “Звіт про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати” (форма № 1-ПВ (заборгованість) середньомісячна) подається 11-го числа наступного після звітного періоду місяця підприємствами незалежно від форм власності та господарювання.
Державна статистична звітність про використання робочого часу містить “Звіт про використання робочого часу” (форма № 3-ПВ середньо квартальна) та “Зведений звіт про використання робочого часу” (форма № 3-ПВ зведена), які подаються до сьомого числа наступного після звітного періоду місяця підприємствами незалежно від форм власності та господарювання.
Всі перераховані звіти підприємства подають до управління статистики місцевості, де підприємство зареєстроване (головного управління статистики в АР Крим, обласного (районного, міського) органу державної статистики). Ці, а також інші звіти подаються підприємствами для здійснення оперативного управління до органу, до сфери управління якого належать (за його вказівкою).
На підприємствах роботу зі складання і своєчасного подання звітів з питань праці здійснює економіст з питань праці.
Також для здійснення аналізу використовуються дані бухгалтерської звітності, дані відділу кадрів, акти ревізій і перевірок. Оперативна звітність з праці складається для задоволення поточних потреб підприємства в даних про працю та соціально-трудові відносини. На її базі здійснюється прийняття оперативних та розробка перспективних рішень щодо кадрових змін на підприємстві, змін у чисельності та складі персоналу, показниках продуктивності праці, мотивації праці в організації, соціально-економічного розвитку трудового колективу.
Резюме
Планування праці як встановлення доцільних і бажаних пропорцій праці, її продуктивності, чисельності персоналу, фонду заробітної плати для виконання виробничої програми і т. ін. є частиною загальної системи організації праці, яка забезпечує ефективне її функціонування. Найважливішими завданнями планування праці є забезпечення повної зайнятості та високої продуктивності праці, створення сприятливих умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці, досягнення високої якості трудового життя працівників. План з праці та заробітної плати є важливим розділом стратегічного плану та всієї сукупності планових документів підприємства. Він складається з плану підвищення продуктивності праці; плану по фонду оплати праці; плану з організації праці; плану чисельності працівників і т. ін. До основних трудових показників планування праці відносять такі: продуктивність праці, чисельність працівників, фонд заробітної плати та середня заробітна плата.
Трудові показники підприємства знаходять втілення в усій сукупності планів, що розробляються на підприємстві. За об’єктами планових рішень, інтервалами планування та іншими аспектами діяльності конкретного підприємства можна виділити такі види планів: стратегічний план, довгостроковий план, середньостроковий план, поточне планування, оперативне планування, інвестиційні проекти (плани капіталовкладень), бізнес-плани.
Бізнес-план – це план-програма з потрібними економічними обгрунтуваннями. Його розробка та представлення є початковим етапом підприємницької діяльності, базою визначення доцільності започаткування певної справи чи укладання окремої угоди, основою розрахунку очікуваних результатів діяльності. В розділі “Організаційний план” бізнес-плану подають короткі довідки про наявних співробітників, відомості щодо їх кваліфікації, досвіду роботи, доцільність їх подальшого використання, а також потреба в наборі нових співробітників визначеної кваліфікації тощо. Також у бізнес-плані наводяться відомості з приводу необхідності здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; розмірів оплати праці різним категоріям працівників та інших виплат; умов праці; кадрових показників тощо.
У плануванні трудових показників на підприємстві широко використовуються загальні методи планування, а також ті, які характерні для розробки планів з певної групи трудових показників, зокрема, з продуктивності праці, чисельності працівників та заробітної плати. Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування її за факторами зростання. Планування чисельності персоналу передбачає її розрахунок на основі повної трудомісткості, тобто розрахунку чисельності необхідної кількості працівників усіх категорій і різних спеціальностей, здатних виконати весь обсяг робіт виробничої програми. Методи планування фонду заробітної плати поділяються на укрупнені та детальні. Укрупнені методи грунтуються на врахуванні динаміки чисельності працівників та середньої заробітної плати, а також на основі кількісно виявлених нормативних величин. Методи детального планування фонду заробітної плати застосовуються для розрахунку фонду заробітної плати на черговий плановий рік з поквартальною розбивкою та із зазначенням конкретних заходів зі зменшення витрат на заробітну плату на одиницю продукції.
Планування соціального розвитку колективу (соціальне планування) є системою методів планомірного управління розвитком трудового колективу підприємства, цілеспрямованого регулювання соціальних процесів та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин на рівні підприємства. Мета цього планування – підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок соціальних чинників, створення умов для повнішого задоволення потреб працівників та для розвитку членів колективу.
Економічний аналіз є важливою складовою науково обгрунтованого планування, регулювання та управління. Економічний аналіз у сфері праці виконує ряд завдань: забезпечення об’єктивної оцінки використання робочої сили та продуктивності праці; виявлення чинників та кількісного виміру їх впливу на зміну трудових показників; розробка рекомендацій з покращання використання робочої сили в напрямку підвищення продуктивності праці.
Аудит є незалежним контролем, здійснюваним аудиторськими організаціями на комерційній основі. Метою аудиту в сфері праці є виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій щодо їх усунення. Персонал – головний предмет та об’єкт аудиту в трудовій сфері, а сам аудит виступає як незалежний аналіз системи соціально-трудових показників. Аудит у сфері праці дає змогу підвищити прибутковість підприємства за рахунок виявлення резервів організації соціально-трудових відносин на підприємстві.
Терміни і поняття
Аудит у сфері праці
Бізнес-план
Види планів з праці
Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
Етапи аудиту в сфері праці
Ефективність аудиту в сфері праці
Звітність показників з праці
Методи аудиту в сфері праці
Методи планування трудових показників
Напрями аудиту в сфері праці
План з продуктивності праці
План з чисельності персоналу
План з фонду заробітної плати
Планування
Планування в сфері праці
Планування соціального розвитку
Трудові показники
Запитання та завдання для індивідуальної роботи
1. Що являє собою планування? Як ви розумієте поняття “планування в сфері праці”?
2. Назвіть основні трудові показники в плануванні праці і фактори, які на них впливають.
3. Охарактеризуйте основні види планів з праці.
4. Яким чином трудові показники відображаються в бізнес-плані?
5. Розкрийте методи та процес планування трудових показників.
6. Що ви розумієте під соціальним розвитком трудового колективу? Як здійснюється його планування?
7. Що являє собою економічний аналіз у трудовій сфері?
8. Охарактеризуйте суть, значення, напрями й етапи аудиту в сфері
Література для поглибленого вивчення теми
1. Горбунов ВМ. Управління соціальним розвитком трудового колективу: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 1998. – 80 с. – Тема 3.
2. Горемыкин В. А., Нестерова Н. В. Энциклопедия бизнес-планов: Методика разработки. 75 реальных образцов бизнес-планов. – М.: Ось-89,2003. -1104 с. – Гл. 1,2.
3. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с. – Розд. 14.
4. Калина A3. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с. – Розд. 11.
5. ПилипенкоС. М., ПилипенкоА. А. Економіка праці: Навч. посіб. – X.: Вид-воХДЕУ, 2001. – 228 с. – Гл. 9.
6. Посилкіна 03,, Євтушенко В А., ЄгороваОЛО. Економіка праці: Навч. посіб. – X.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2003. – 208 с. – Тема 12.
7. Фаріон I. Д., Жук Л J. Економіка праці та соціально-трудові відносини: організація, облік, аналіз, контроль: Навч. посіб. / За ред. д. е. н., проф. І. Д. Фаріона. – Тернопіль: Екон. думка, 2003. – 616 с. – Тема 10.
8. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г. Г. Меликьяна, Р. П. Колосовой. – М.: Изд-во МГУ: Изд-во ЧеРо, 1996. -623 с.-Гл. 15.
9. Экономика труда: Учебник / Под ред. проф. П. Э. Шлендера и проф. Ю. П. Кокина. – М.: Юристъ, 2003. – 592 с. – Гл. 11,13,18.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)