Економіка праці та соціально-трудові відносини – Грішнова О. А. – 3.1. Населення як демоекономічна категорія
Глава 3. Населення і трудовий потенціал суспільства
Глава 4. Людський капітал населення і трудовий потенціал суспільства
Глава З. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА
3.1. Населення як демоекономічна категорія.
3.2. Характеристики відтворення населення.
3.3. Економічно активне населення.
3.4. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія,
3.5. Відтворення ресурсів для праці,
3.6. Трудовий потенціал суспільства.
Резюме.
Терміни і поняття.
Запитання та завдання для індивідуальної роботи.
Література для поглибленого вивчення теми.
Людські ресурси – специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси – це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.
Специфіка людських ресурсів порівняно з іншими факторами економічного розвитку полягає в тому, що, по-перше, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності; по-друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; по-третє, науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.
Залежно від мети дослідження людські ресурси характеризуються різними соціально-економічними категоріями. У цій главі розглянемо ті з них, що використовуються економікою праці: населення, економічно активне населення, трудові ресурси, трудовий потенціал.
При вивченні матеріалів цієї глави завдання студента полягає в тому, щоб чітко з’ясувати демографічну, соціальну й економічну сутність і специфіку використання цих категорій, зрозуміти значення людського потенціалу для соціально-економічного прогресу, вияснити особливості відтворення населення та ресурсів для праці в Україні.
3.1. Населення як демоекономічна категорія
Населення – це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо). Нерідко в цьому ж розумінні в соціально-економічній літературі використовується поняття “народонаселення’. Населення – це всі люди незалежно від їхніх характеристик, тобто це найширше поняття для означення людських ресурсів (схема 3.1).
Разом з тим населення – це те джерело, той “матеріал”, з якого утворюються всі інші груповання людей (наприклад, ті, що в економіці праці означаються економічно активним населенням, трудовими ресурсами). Тому вивчення чисельності, складу і динаміки населення (цеє предметом дослідження науки демографії) надзвичайно важливе і для економіки праці. Економісти розглядають населення як джерело ресурсів для праці, як носія певних економічних відносин і, що дуже важливо, як споживача, що формує попит.
Демографічні процеси – відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання (зменшення) населення, зміна рівнів народжуваності, смертності, статево-вікової структури, міграції й т. ін., тісно взаємопов’язані з усім суспільним розвитком. Ці процеси залежать від суспільного розвитку і, разом з тим, активно впливають на нього, сприяючи соціально-економічним перетворенням чи гальмуючи їх. Сказане є особливо актуальним для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.
Чисельність, склад і показники природного руху населення України наведені в табл. 3.1.
З даних таблиці бачимо, що чисельність населення України постійно скорочується (приблизно на 0,4 млн. щорічно, починаючи з 1994 p.).
Таблиця 3.1. Чисельність, склад і показники природного руху населення України. 1992-2003 рр.
| Од. виміру | Роки | ||||||
| 1992 | 1996 | 1998 | 2000 | 2002 | 2003 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Чисельність населення* В тому числі: | Млн чол. | 52,1 | 51,3 | 50,2 | 49,4 | 48,4 | 48,0 |
| – за віком | |||||||
| Працездатного віку | % | 55,7 | 55,9 | 56,1 | 56,8 | 58,1 | 59,2 |
| Молодші | % | 22,8 | 21,5 | 20,7 | 19,5 | 18,1 | 17,3 |
| Старші | % | 21,5 | 22,6 | 23,2 | 23,7 | 23,8 | 23,5 |
| – за статтю | |||||||
| Чоловіки | % | 46 | 47 | 46,5 | 46,4 | 46,3 | 46,3 |
| Жінки | % | 54 | 53 | 53,5 | 53,6 | 53,7 | 53,7 |
| – за місцем проживання | |||||||
| Міське населення | % | 68 | 68 | 68 | 67,5 | 67,5 | 67,5 |
Закінчення табл. 3.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Сільське населення | % | 32 | 32 | 32 | 32,5 | 32,5 | 32,5 |
| Кількість народжених | Тис. чол. | 596,8 | 467,2 | 419,2 | 385,1 | 390,7 | 408,6 |
| Кількість померлих | Тис. чол. | 697,1 | 776,7 | 719,9 | 758,1 | 754,9 | 765,4 |
| Природний приріст | Тис. чол. | -100,3 | -309,5 | -300,7 | -373,0 | -364,2 | -356,8 |
| На 1000 населення: | |||||||
| – кількість народжених | Чол. | 11,4 | 9,1 | 8,4 | 7,8 | 8,1 | 8,5 |
| – кількість померлих | Чол. | 13,4 | 15,2 | 14,3 | 15,3 | 15,7 | 16,0 |
| – природний приріст | Чол. | -2,0 | -6,1 | -6,0 | -7,5 | -7,6 | -7,5 |
Це скорочення викликане, з одного боку, зменшенням чисельності народжених і збільшенням кількості померлих (щорічне природне зменшення населення перевищує в останні роки 350 тис. осіб), а з іншого – від’ємним сальдо зовнішньої міграції (біля 100 тис. осіб щорічно). Ці дві причини обумовили дуже значне зменшення чисельності населення України за останнє десятиріччя. Інший тривожний показник у динаміці населення – збільшення частки людей пенсійного віку і зменшення частки молоді, що показує процеси старіння населення і зменшує джерела ресурсів для праці.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)