Економіка праці та соціально-трудові відносини – Акулов М. Г. – 1.3. Предмет і завдання дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини”
Предмет дисципліни як такий ніколи не змінювався і був єдиним для всього різноманіття шкіл і теорій. Предмет економіки праці і соціально-трудових відносин – це праця як доцільна діяльність людей, яка завжди й одночасно є взаємодією між людиною та природою, а також відношенням між людьми в процесі виробництва.
Кожному конкретному моменту процесу праці передують матеріальні засоби виробництва, інформація, наявність професійних знань, трудовий досвід, визначений тип соціально-трудових відносин. У процесі праці відбуваються удосконалювання трудових навичок і досвіду, підвищення рівня емпіричних і наукових знань, поліпшення засобів праці, розвиток соціально-трудових відносин, тим самим постійно збільшуються продуктивні сили праці, тобто здатність людини як робочої сили створювати зростаючі маси усе більш різнобічних матеріальних і духовних благ.
Природа соціально-трудових відносин така, що при їхньому вивченні й аналізі ми змушені рахуватися з їхньою постійною видозміною, причому їхня перебудова підсилює цю властивість.
Принциповими для розвитку сучасної економіки праці є такі обставини:
1) соціально-трудові відносини в соціальній ринковій економіці різко підвищують ступінь складності теоретичних і практичних знань у сфері економіки праці через необхідність об’єктивного відображення в них інтересів суб’єктів соціального партнерства;
2) питання про змістову трансформацію економіки праці та її структуризацію за ступенями навчання в сучасних умовах повинне розв’язуватись з урахуванням досягнень світової науки в соціально-трудовій сфері і зарубіжній педагогічній практиці.
Так, аналіз показує, що в американських і європейських університетах і навчальних центрах предмет “Економіка праці” вивчається досить давно. Однак предмет західної “Економіки праці” не був тотожний предмету аналогічної вітчизняної науки. Використання цього підходу до аналізу трудових відносин сформувало в західній традиції економіку праці як науку, що досліджує дію механізмів ринку праці, тобто зміни в поведінці роботодавців і працівників під впливом стимулів у вигляді заробітної плати, цін, прибутку, негрошових факторів. Економіка праці досліджує фактори, що визначають попит та пропозицію робочої сили, ціну робочої сили, інвестиції в людський капітал, співвідношення безробіття й інфляції, вплив профспілок на ринок праці тощо. Цим визначається і зміст економіки праці як навчальної дисципліни.
У зв’язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин найсуттєвіші перетворення відбуваються саме в соціально-трудовій сфері, основою якої є праця. Це висуває нові вимоги до професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, яким належить вирішувати надзвичайно важливі й складні проблеми підвищення ефективності праці та гармонізації соціально-трудових відносин на всіх рівнях. І тому виникає потреба у розширенні змісту дисципліни “Економіка праці” та перетворення її на “Економіка праці і соціально-трудові відносини”.
Головною метою вивчення даного курсу є формування у студентів системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях.
Таким чином, Об’єктом вивчення дисципліни Є система соціально-економічних, організаційно-правових відносин між людьми з приводу відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці.
Предметом вивчення дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” виступає сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності.
Завдання курсу:
– вивчення економічних законів, що регулюють розподільчі відносини в ринковій економіці;
– оволодіння методами вивчення витрат робочого часу, нормування праці;
– з’ясування механізму зростання продуктивності й ефективності праці;
– дослідження механізму соціального партнерства;
– надання студентам грунтових знань з питань оплати праці й регулювання заробітної плати;
– вивчення механізму функціонування системи соціально-трудових відносин;
– з’ясування механізму регулювання ринку праці та дослідження процесу відтворення робочої сили;
– з’ясування місця і ролі Міжнародної організації праці у врегулюванні соціально-трудових відносин;
– навчити студентів використовувати здобуті знання в конкретних процесах управління соціально-трудовими відносинами, організації праці та забезпечення її високої ефективності на всіх рівнях;
– підвищити на цій основі адаптованість студентів до ринку праці, допомогти їм ефективно включитися в систему нових соціально-трудових відносин.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)