Економічний аналіз – Мних Є. В. – 6.5. Аналіз виконання договорів поставки
В умовах ринкових відносин уся виробнича діяльність грунтується на системі договорів ділового партнерства, виконання яких є не лише гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого авторитету (іміджу). Провідне місце у системі економічних договорів займають договори з виробництва і поставок продукції (виконання робіт” надання послуг). В Україні зобов’язання за договорами поставки продукції підприємства виконують:
– на державне замовлення;
– за державними контрактами;
– за прямими договорами.
Державні замовлення відображають потреби держави у поставках продукції для задоволення суспільних потреб на прискорення науково-технічного прогресу. Міністерства і відомства визначають обсяг і склад держзамовлень, несуть відповідальність за надання підприємствам важливих матеріально-технічних ресурсів і вирішення питань збуту виготовленої на державне замовлення продукції.
На відміну від держзамовлення державний контракт відображає потребу у поставках продукції державі, але випуск її підприємством фінансує державний бюджет.
Прямі договори поставки – найпрогресивніша форма поставки продукції споживачам підприємствами-виробниками і підприємствами оптової торгівлі. До них належать договори між виробничими об’єднаннями, підприємствами, організація ми-ви роби и нам и та споживачами.
В умовах, коли скорочується частка держзамовлень і розширюється самостійність підприємств у формуванні “портфеля замовлень”, суттєво зростає відповідальність трудових колективів за чітке виконання своїх зобов’язань, значно зростає ризик не знайти сфери збуту для власної продукції, якщо імідж підприємства не став гарантом високої якості та конкурентоспроможності.
Головна мета економічного аналізу обгрунтованості та виконання договорів поставки полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.
В умовах ринку формується комплекс завдань аналізу виконання договорів поставки, до якого належить аналіз:
– обгрунтованості й ефективності формування “портфеля замовлень”;
– виконання замовлень за асортиментом продукції;
– виконання замовлень за якістю продукції;
– виконання замовлень за поставками продукції у визначений час;
– наслідків невиконання замовлень за поставками продукції.
Треба враховувати, що виконання зобов’язань за поставками продукції перебуває у тісному взаємозв’язку з виробництвом і реалізацією продукції, що і визначає фінансово-економічний стан підприємства (рис. 6.13).
Господарську ситуацію з виконання поставок, яка склалася на підприємстві, подано у табл. 6.26.
Таблиця 6.26. Виробництво і реалізація продукції підприємства, тис. грн
Показник | Завдання | Фактично | Відхилення |
Залишок готової продукції на складі на початок року | 100 | 120 | +20 |
Випуск товарної продукції за звітний рік | 1500 | 1550 | +50 |
Залишок готової продукції на складі на кінець року | 100 | 260 | +160 |
Відвантаження продукції з урахуванням виконання зобов’язань за поставками (рядок 1 -“- рядок 2 – рядок 3) | 1500 | 1410 | -90 |
Товари відвантажені, не оплачені у визначений термін на початок року | 25 | 30 | +5 |
Товари відвантажені, не оплачені у визначений термін на кінець року | 25 | 70 | +45 |
Реалізація продукції | 1500 | 1370 | -130 |
Рис. 6.13. Схема взаємозв’язку виробничих і фінансових результатів виконання договорів поставки
Комплексний економічний аналіз виконання завдань із поставок продукції за договорами й оцінка господарської ситуації передбачають реалізацію цілої системи завдань, поданих у моделі (рис. 6.14).
Рис. 6.14. Загальна модель економічного аналізу результатів виконання договорів поставки продукції підприємства
Виконання договірних зобов’язань і його фінансово-економічна результативність залежать від багатьох факторів. Найважливіші з них:
– чітка узгодженість за термінами, обсягом, якістю, асортиментом продукції, стан матеріально-технічного забезпечення виробництва, його організація та можливості транспортування продукції;
– відсутність коригувань завдань із випуску та реалізації продукції;
– узгоджена робота внутрішньовиробничих підрозділів;
– чіткий облік, контроль і аналіз;
– система економічного стимулювання та санкціонування.
Вихідний етап аналізу – оцінка обгрунтованості та напруженості договірних зобов’язань. Цей аналіз виконується у двох площинах. По-перше, треба оцінити сформований портфель замовлень з огляду використання потужностей, по-друге – виявити, чому не були укладені договори стосовно найвигідніших для підприємства пропозицій.
Для оцінки напруженості виробничої діяльності розраховують коефіцієнт напруженості поставок і порівнюють із фактичним виконанням договірних зобов’язань. Коефіцієнт напруженості поставок продукції обчислюється як відношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами чи фактично поставленої за аналізований період до виробничої потужності підприємства. У нашому прикладі:
Де Яд і Яд – вироблена продукція за укладеними договорами і фактичні поставки продукції за договорами, тис. грн;
М – потужність підприємства з виробництва продукції, тис. грн.
Для аналізу втрат у ринковій конкуренції треба порівняти фактичний і бажаний портфелі замовлень з погляду використання виробничої потужності та фінансово-економічної результати в н ості.
Дані свідчать, що сформований портфель замовлень не був узгоджений з виробничими можливостями підприємства (перевищення можливостей становить 0,007 пункту), що зумовило невиконання договірних зобов’язань. Фактичні поставки були нижчі від наявних можливостей на 0,028 пункту (1 — 0,972).
Водночас не лише абсолютні порівняння портфеля замовлень і виробничої потужності є свідченням обгрунтованості договорів поставки. Часто їх невиконання зумовлене нерівномірністю розміщення договорів відповідно до можливостей використання виробничої потужності підприємства. Підприємства, які формують пропорційність виробництва і поставок продукції у часі, мають кращі фінансові результати внаслідок прискорення обороту капіталу.
Такий аналіз можна провести, використовуючи табл. 6.27.
Таблиця 6.27. Аналіз рівномірності розміщення договорів поставки продукції підприємства
Нерівномірність завантаження підприємства договорами призвела до того, що у третьому кварталі договірні зобов’язання виконані лише на 83,3 %. План виконано у першому і другому кварталах, а загалом за рік не виконано.
Аналіз виконання договірних зобов’язань проводять у декілька етапів:
– на першому етапі дають загальну оцінку виконання зобов’язань і оцінку наростаючим підсумком з початку року;
– на другому етапі виділяють аналіз виконання за окремими групами продукції (в тому числі товарів народного споживання) і з огляду на державне замовлення та за прямими договорами;
– на третьому етапі аналізують виконання договірних зобов’язань за асортиментом, якістю та термінами поставки продукції.
Особливу увагу треба звернути на рівень виконання договірних зобов’язань за асортиментом, якістю та термінами поставки, адже договір вважається виконаним лише тоді, коли виконуються всі умови поставки. Такий аналіз можна зробити, використовуючи коефіцієнти оцінки ступеня виконання зобов’язань з поставок відповідно до передбаченого асортименту (&;ас), обумовленої якості (кяк) і термінів (&;тер). Сутність цих коефіцієнтів полягає у тому, що ступінь виконання договірних зобов’язань визначається як відношення обсягу фактичної поставки, який не перевищує передбаченого договором, до обсягу договірних зобов’язань. Ступінь виконання договірних зобов’язань за асортиментом продукції, яку постачають, може бути визначений з використанням табл. 6.28.
Тобто середній відсоток виконання договірних зобов’язань за асортиментом становить 97,5 %.
Аналогічну методику використовують для аналізу якості і термінів поставки. Для оцінки договірних зобов’язань за поставками продукції можна застосувати комплексний показник, який визначається як добуток виконання окремих показників договірних зобов’язань за асортиментом, якістю і термінами. Ці показники потрібно узгодити між собою. Це означає, що під час аналізу виконання зобов’язань за асортиментом необхідно враховувати лише ту частину продукції, яка поставлена вчасно, а частку продукції обумовленої якості визначати лише для продукції, зарахованої у виконання зобов’язань за асортиментом.
Таблиця 6.28. Аналіз виконання зобов’язань за асортиментом продукції, яку постачає підприємство, тис. грн
Комплексний показник виконання договірних зобов’язань за поставками продукції (Ігкона) дорівнюватиме
Аналіз причин невиконання договірних зобов’язань за поставками враховує також виявлення винуватців у внутрішньовиробничих підрозділах і за зовнішніми факторами.
На завершальному етапі варто здійснити аналіз наслідків невиконання договірних зобов’язань (рис. 6.15).
У нашому прикладі невиконання договірних зобов’язань призвело до скорочення виторгу від реалізації продукції на 90 тис. грн. Крім того, недоотримано виторгу від реалізації продукції минулого року на 40 тис. грн (45 – 5), а всього – на суму 130 тис. грн.
Зниження плану обсягу реалізації на 130 тис. грн за середньої рентабельності 20 % зумовило скорочення прибутку від реалізації продукції на 26 тис. грн (130 * 0,2). Крім того, прибуток зменшився на суму сплачених штрафів покупцям за недопоставку (8 % вартості недопоставленої продукції) – 90 – 0,08 в “= 7,2 тис. грн.
Рис, 6.15. Наслідки невиконання договірних зобов’язань за поставками продукції
(2 votes, average: 5,00 out of 5)