Економічний аналіз – Мних Є. В. – Економічний аналіз і статистика
Економічний аналіз є прикладною, функціональною галуззю наукових знань, спрямованих на інформаційне забезпечення вибору та прийняття управлінських рішень у системі загальнонаціонального, відомчого, територіального управління і на рівнях менеджменту діяльності суб’єктів господарювання За змістом і функціональною роллю він тісно пов’язаний із багатьма фундаментальними і прикладними економічними науками і галузями наукових знань (рис. 1.3).
Економічний аналіз і економічна теорія
Теоретичною і методологічною основою економічного аналізу є економічна теорія. Чітке, однозначне, змістовне тлумачення положень і категорій економічної теорії є передумовою становлення науки економічного аналізу.
Інтегрованість наук полягає у їх інформаційному та методичному взаємозв’язку предмета, об’єктів і методів дослідження, достатньо інтегрованого у системі економічних наук.
Виокремлення об’єктивних закономірностей розвитку економічних систем, особливостей різних моделей їх функціонування, значимості та функціональної ролі інфраструктурних інститутів допомагає визначити масштаби, структуру, методологічні особливості економічного аналізу. Тлумачення природи економічних явищ і процесів дає змогу формувати факторні системи причинно-наслідкових зв’язків. Так, пізнання природи, конкуренції та конкурентної боротьби є передумовою виокремлення кола аналітичних обгрунтувань партнерських стосунків, договірних відносин, ризику підприємництва тощо. Механізм ринкового ціноутворення визначає факторні моделі аналізу конкурентоспроможності продукції, фінансових результатів їх виробництва та продажу.
Економічний аналіз і бухгалтерський облік
Найтісніше економічний аналіз пов’язаний з бухгалтерським обліком, який є для нього головною інформаційною базою (до 70 % усієї економічної інформації для аналізу отримують у системі бухгалтерського обліку). Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні за вимогами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) створює нове інформаційне осереддя аналітичних досліджень і сприяє раціоналізації облікових процедур для досягнення вищого рівня аналітичності, достовірності та оперативності облікової інформації. Виокремлення управлінського та фінансового обліку створює умови для розмежування параметрів конфіденційності аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, побудови інтегрованої системи показників внутрішнього і зовнішнього менеджменту. Облікові процедури стають дедалі аналітичнішими, що звужує сферу пошуку причин невідповідності за специфікою видів діяльності, форм господарювання та методів управління. Система бухгалтерського обліку трансформується до повнішого забезпечення його управлінської, а не контрольної функції, що сприяє розвитку методики аналітичних досліджень. Проте інформаційна база бухгалтерського обліку не може бути лімітуючою у створенні аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень. Саме за запитом аналітиків визначають достатність облікової інформації. Облікова інформація за МСБО є достатньою для параметрального економічного аналізу всієї системи економічних відносин суб’єкта господарювання з державними інститутами та у сфері ділового партнерства.
Економічний аналіз і статистика
Зв’язок економічного аналізу та статистики зумовлений використанням в аналізі статистичної інформації і застосуванням статистичних прийомів і методів. Статистична інформація не лише відображає динаміку змін економічних явищ і процесів, а й допомагає визначити тенденції та закономірності змін, виявити специфіку вияву певних явищ у різних економічних умовах, що дає змогу розширити зону якісної оцінки та виконувати вибіркові аналітичні оцінки. Економіко-статистичний аналіз характерний для дослідження макроекономічних систем з метою напрацювання інструментарію державного регулювання економічних відносин суб’єктів господарювання. Статистичні методи групування середніх величин, індексів широко застосовують в економічному аналізі для визначення репрезентативної ознаки економічних показників (середня заробітна плата, середньо-облікова чисельність тощо), еластичності чи інтенсивності їх зміни (тренд зміни, темп зростання) та якісних параметрів зміни і розвитку (показників інтенсифікації виробництва, позитивної і негативної динаміки показників виробничо-господарської та фінансової діяльності тощо). У разі дослідження конкретних параметрів її причинно-наслідкового зв’язку статистичні дані, особливо середні величини, характеристики групування, обмежені у застосуванні, оскільки нівелюють значення конкретних об’єктів дослідження.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)