Економічна теорія – Білецька Л. В. – Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва
Рух суспільного продукту у процесі відтворення, коли він послідовно проходить через сфери виробництва, розподілу, обміну і споживання, називається економічним кругообігом. Схеми економічного кругообігу знаходяться в основі макроекономічних моделей відтворення. Першу спробу такого моделювання здійснив у своїй знаменитій праці “Економічна таблиця” (1758) французький фізіократ Ф. Кене (1694-1774).
Схема економічного кругообігу Кене побудована на відомому фізіократичному принципі примату землеробства над іншими сферами виробництва. Кене, як і усі фізіократи, єдиною формою продуктивної праці вважав працю фермерів і селян у землеробстві. Саме вони, на його думку, створюють увесь чистий (додатковий) продукт суспільства.
У відповідності із цими уявленнями, Кене і побудував свою модель кругообігу суспільного продукту. Він поділив усе суспільство на три класи: продуктивний (фермери і селяни), землевласників і непродуктивний, або безплідний (усі, хто не зайнятий працею у сільському господарстві). Увесь суспільний капітал, який, на його думку, знаходиться у сільському господарстві, Кене поділив на дві частини: первісні аванси (витрати та інвентар, будівлі, худобу тощо, тобто це фактично основний капітал) і щорічні аванси (витрати на насіння і робочу силу, тобто оборотний капітал). Первісні аванси (основний капітал) використовуються тривалий час (10 років), а щорічні аванси (оборотний капітал) – протягом року.
При аналізі відтворення Кене виходить з таких передумов: між собою обмінюються еквіваленти (тобто рівні вартості), ціни постійні, не враховується зовнішня торгівля, за вихідний момент обирається кінець сільськогосподарського року, коли збирається урожай.
У своїй схемі Кене приймає всю вартість продукту землеробста за 5 млрд ліврів (що відповідало тодішній реальній дійсності у Франції), які за вартістю поділяються на первісні аванси (1 млрд ліврів), щорічні аванси (2 млрд ліврів) і чистий продукт (2 млрд ліврів). Безплідний клас має на 2 млрд ліврів засобів виробництва. Увесь суспільний продукт складає 7 млрд ліврів. Крім того, продуктивний клас має ще 2 млрд ліврів готівкою (грошима), які він сплачує на початку року землевласникам у формі орендної плати (ренти).
Схема руху створеного суспільного продукту у моделі Кене
У даній моделі відображено 5 послідовних актів руху (реалізації) суспільного продукту:
1) землевласники купують у продуктивного класу продукти харчування на 1 млрд ліврів;
2) землевласники купують у безплідного класу промислову продукцію (одяг, меблі, предмети розкоші тощо) на 1 млрд ліврів;
3) безплідний клас на одержані від землевласників гроші купує від продуктивного класу продукти харчування на 1 млрд ліврів;
4) продуктивний клас на гроші, одержані від безплідного класу, купує у нього ж знаряддя праці на 1 млрд ліврів;
5) непродуктивний клас купує у продуктивного сільськогосподарську сировину на 1 млрд ліврів.
В результаті цих п’яти актів купівлі-продажу між класами реалізовано сільськогосподарської продукції на 3 млрд ліврів, а промислової – на 2 млрд ліврів. У фермерів і селян залишається нереалізований продукт на 2 млрд ліврів, який не поступає у обмін між класами, а обертається лише в сільському господарстві і використовується для відшкодування витраченої частини щорічних авансів. Куплена продуктивним класом промислова продукція (засоби виробництва) використовується для відшкодування (відтворення) витраченої частини первісних авансів. Готівка сумою 2 млрд ліврів знову повертається до продуктивного класу, але потім знову виплачується землевласникам як земельна рента (орендна плата) у наступному році.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)