Історія економічних учень у запитаннях і відповідях – Мазурок П. П. – 16. У чому зміст і значення “економічної таблиці” Ф. Кене?
У теоретичному надбанні Кене важливу роль відіграє вчення про чистий продукт, який нині називають національним доходом. Це надлишок над тією частиною, яка покривала заробітну плату. На думку вченого, джерелом чистого продукту є земля – це “єдине джерело багатства” – та прикладена до неї праця людей, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Єдиною формою чистого продукту вважалась рента. У промисловості та інших галузях економіки чиста добавка до доходу не виробляється, там відбувається нібито тільки зміна першопочаткової форми цього продукту. Думаючи так, Кене не вважав промисловість некорисною. Він виходив із висунутої ним же тези про виробничу сутність різних соціальних груп суспільства – класів. При цьому Кене твердив, що “нація складається з трьох класів громадян: класу виробників, класу власників і класу некорисного”. До класу виробників він відносив усіх людей, зайнятих у сільському господарстві, включаючи селян і фермерів (до яких зараховував і капіталістів) та найманих робітників; до класу власників – землевласників, включаючи короля та духовенство; до некорисного класу – всіх громадян, зайнятих поза землеробством, тобто у промисловості, торгівлі та інших галузях сфери послуг.
15. Розкрийте положення Ф. Кене про капітал, гроші й торгівлю
Кене перший у теорії економічної думки досить глибоко обгрунтував положення про капітал. Якщо меркантилісти ототожнювали капітал, як правило, з грошима, то Кене вважав, що гроші є самі по собі безплідним багатством, яке нічого не виробляє. За його термінологією, сільськогосподарські знаряддя, будівлі, тварини і все те, що використовується у землеробстві протягом декількох виробничих циклів, є “первісними авансами” (за сучасною термінологією – основний капітал). Витрати на насіння, корми, на оплату робітників та ін., які здійснюються протягом одного виробничого циклу, він відносив до “щорічних авансів” (за сучасною термінологією – оборотний капітал). Але заслуга Кене полягає не лише в розподілі капіталу на основний та оборотний за виробничою ознакою. Він зміг переконливо довести, що разом з оборотним у русі перебуває й основний капітал.
Кене висловив цілу низку цікавих неординарних думок щодо торгівлі. Так, визнаючи, що торгівля є “безплідним заняттям”, він, водночас, застерігав від помилкової думки, нібито завдяки загальній конкуренції вона стала шкідливою – “адже іноземні купці вивозять та отримують на своїй батьківщині ту винагороду, яку ми сплачуємо їм за надані нам послуги; таким чином, цією винагородою ми збагачуємо інші нації”. Не погоджуючись із таким судженням, Кене твердив, що необхідна тільки “абсолютна свобода торгівлі” як умова її розширення, усунення монополії та скорочення торговельних витрат.
16. У чому зміст і значення “економічної таблиці” Ф. Кене?
Франсуа Кене – фундатор школи фізіократів – спробував показати картину кругообігу товарів і грошей у масштабі національного господарства. Він виходив із поділу суспільства на три класи – землевласників, фермерів (продуктивний клас) і ремісників (непродуктивний клас) – відповідно до їх участі у відтворювальному процесі. Кене вперше в історії запропонував загальну схему, абстрагуючись від деяких реальних моментів і відносин. У його схемі доходи цілком витрачаються, нагромадження не здійснюється, не враховуються обмін усередині класів, зовнішньоторговельні зв’язки.
Головне в таблиці Кене не арифметичні розрахунки, що ілюструють рухи продуктових і грошових потоків, а графічний аналіз загальної картини відтворення, в якому окремі акти виробництва й обміну представлені у вигляді зигзагоподібної схеми (“зигзаги” – потоки товарів і грошей від одного класу до іншого).
У таблиці Кене фігурують продукти, “аванси” (витрати) на основний і оборотний капітал, кошти. Схема демонструє, звідки виникають доходи, де створюються сукупний і чистий продукти, як вони розподіляються, яким чином відшкодовуються витрати (на техніку, орендну плату, поліпшення землі, насіння і т. д.).
Вихідний момент “відтворювального аналізу” – річний врожай, його перерозподіл у натурі та грошах між виробниками (фермерами), землевласниками і ремісниками (останні тільки змінюють форму продукту). Чистий продукт, як випливає з доктрини фізіократів, утворюється тільки в сільському господарстві.
Таблицю Кене (див. рис. 3.1 на стор. 58) можна прокоментувати у такий спосіб.
Гроші у вигляді 2 млрд ліврів належать землевласникам. Це орендна плата фермерів за користування землею. Обмін відбувається між землевласниками (2 млрд ліврів), фермерами (продовольство на 2 млрд ліврів і сировина на 1 млрд ліврів) і ремісниками (промислові вироби на 2 млрд ліврів). Землевласники закуповують продовольство і промислові вироби на 2 млрд ліврів, ремісники – продовольство на 1 млрд ліврів і сировину на 1 млрд ліврів. Фермери збувають промислові вироби на 1 млрд ліврів і виручають гроші в сумі 2 млрд ліврів, продаючи ремісникам і землевласникам продовольство. Потім вони сплачують землевласникам у вигляді орендної плати 2 млрд ліврів, і все починається знову. Ці 2 млрд ліврів і є чистим продуктом, який утворюється в сільському господарстві й надходить потім у користування землевласників, церкви, армії і держави.
Заслуга Кене полягає в тому, що він створив першу макроекономічну картину взаємозв’язку трьох основних класів (галузей). В “економічній таблиці” він подає схему руху продукту у вигляді річного обороту в масштабі всього суспільства. Ідея Кене пізніше набула розвитку у схемах відтворення, принципах розрахунку суспільного продукту, у моделях народногосподарського балансу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)