Екологічний менеджмент – Семенов В. Ф. – 15.2. Органи управління в сфері екологічного аудиту
Державне управління в сфері ЕА здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, органами виконавчої влади на місцях, Міністерством охорони навколишнього середовища і природних ресурсів.
Функції Кабінету Міністрів полягають у:
– призначенні проведення обов’язкового ЕА екологічно небезпечних об’єктів, негативний вплив яких на стан навколишнього середовища може підсилюватися чи поширюватися за межі однієї області;
– призначенні проведення ЕА військових і оборонних об’єктів;
– призначенні проведення обов’язкового ЕА національних, державних, галузевих, регіональних екологічних програм і природоохоронних заходів;
– затвердженні переліку екологічно небезпечних видів діяльності;
– визначенні лімітів відрахувань на проведення обов’язкового ЕА з Державного фонду охорони навколишнього середовища при підготовці проекту державного бюджету.
Функції місцевих рад:
1) несуть відповідальність за свою територію і приймають рішення про проведення ЕА;
2) визначають граничні розміри відрахувань на ЕА з позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища;
3) інформують населення про результати ЕА; А) проводять контроль за виконанням вимог законодавства про ЕА.
Функції Аудиторської палати в сфері екологічного аудиту:
1) проводить сертифікацію аудиторів;
2) затверджує стандарти ЕА і процедури окремих типів природоохоронних і спеціальних екологічних аудитів;
3) відповідно до міжнародних стандартів розробляє і затверджує кваліфікаційні вимоги для сертифікації екоаудиторів;
4) затверджує список офіційно акредитованих аудиторів з питань екології, регулярно його уточнює, переглядає і публікує.
15. 3. Сертифікація екоаудиторів
Сертифікація (визначення кваліфікаційної відповідності) екоаудиторів здійснюється Аудиторською палатою України.
Ступінь відповідності кваліфікаційним вимогам проводиться у вигляді письмового чи усного іспиту (атестації).
Особи, які не склали іспит, мають право перескласти його не раніше, ніж через рік.
Термін дії сертифіката не може перевищувати 5 років.
Якщо екоаудитор не займається роботою за профілем більш як два роки, він автоматично втрачає право займатися ЕА і для відновлення сертифіката повинен повторно пройти сертифікацію.
Призупинення дії сертифіката можливо у випадках:
– кількаразового встановлення фактів низької якості екоаудиторських перевірок;
– систематичного чи грубого порушення діючого законодавства України, встановлених норм і стандартів екоаудиту.
15.4. Права й обов’язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
Екоаудитори і екоаудиторські організації мають право:
1. Самостійно визначати форми і методи ЕА на умовах чинного законодавства, норм і нормативів, умов договору з замовником;
2. Одержувати необхідні роз’яснення в письмовому вигляді, усній формі від замовника та об’єкта аудита;
3. Вносити пропозиції про залучення на договірних умовах до участі в проведенні ЕА технічних експертів, вчених і т. д.;
4. Піднімати питання про відхилення запропонованих для аудиту матеріалів, що не відповідають вимогам ЕА;
Екоаудиторам забороняється:
– проводити ЕА в організаціях, власниками яких є родичі;
– проводити ЕА на об’єктах, частина власності яких належить екоаудитору.
Правопорушення в сфері ЕА. Ними є:
1) надання фальсифікованих даних щодо об’єкта ЕА;
2) надання позитивного висновку стосовно фінансування і реалізації проектів, програм, що можуть чи призвели до негативного впливу на навколишнє середовище або здоров’я людей;
3) проведення ЕА людьми, які не мають сертифіката;
4) будь-яке втручання в процес ЕА, не санкціоноване суб’єктами ЕА;
5) підготовка свідомо неправдивих висновків ЕА;
6) порушення умов конфедиційності результатів ЕА.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)