Екологічне управління – Шевчук В. Я. – ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОДУКЦІЇ
Оцінка життєвого циклу, як метод оцінювання екологічних аспектів продукції й потенційних впливів на навколишнє середовище, передбачає такі етапи:
– визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу;
– формування переліку вхідних і вихідних параметрів (інвентаризаційної відомості вхідних і вихідних матеріальних та енергетичних потоків) на стадіях життєвого циклу продукції, проведення необхідних розрахунків у рамках інвентаризаційного аналізу;
– оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище, пов’язаних із вхідними й вихідними потоками речовини та енергії;
– інтерпретація результатів інвентаризаційного аналізу й аналізу впливів.
Ця оцінка також розглядає впливи на навколишнє середовище впродовж усього життєвого циклу продукції – одержання сировини, матеріалів, виробництво, експлуатація й утилізація в межах продукційної системи. Розглядаються і негативні впливи на населення, а також на стан екологічних систем.
Оцінка характеристик життєвого циклу використовується:
– для оцінки можливостей поліпшення екологічних аспектів продукції на різних стадіях життєвого циклу;
– під час прийняття рішень у промислових, державних і недержавних організаціях, під час стратегічного планування, встановлення пріоритетів, проектування чи реконструкції продукції або процесів;
– для вибору характеристик екологічності, утому числі методів вимірювань;
– під час проведення маркетингових досліджень;
– під час екологічного маркування чи для складання заяви-декларації екологічної чистоти продукції.
Зміст, межі та рівень деталізації оцінки життєвого циклу залежать від
Об’єкта дослідження й передбачуваного використання результатів. Глибина та широта оцінки життєвого циклу продукції можуть суттєво відрізнятися, що більшою мірою залежить від цілей такої оцінки. У будь-якому випадку слід дотримуватися принципів і структури робіт, встановлених міжнародни мстандартом ISO 14040.
До основних особливостей оцінки життєвого циклу продукції належать:
Системна й адекватна оцінка екологічних аспектів продукції на стадіях її життєвого циклу, тобто оцінка екологічних аспектів продукційних систем, що являють собою модель життєвого циклу продукції – від одержання сировини, матеріалів до переробки або захоронення відходів (рис. 4.4);
Залежність глибини деталізації і часових меж оцінки життєвого циклу від поставлених цілей, і завдань;
Певні заходи щодо захисту конфіденційності й доречності використання результатів оцінки життєвого циклу залежно від їх передбачуваного застосування.
Зміст аналізу, якість даних, методологія та вихідні результати оцінки життєвого циклу продукції мають бути прозорими й зрозумілими. Процес оцінки життєвого циклу слід обговорювати, джерела даних – документувати.
Розглянемо зміст кожного з етапів оцінки життєвого циклу продукції, які згідно з міжнародним стандартом ISO 14040 передбачають визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу, інвентаризаційний аналіз життєвого циклу, оцінку потенційних впливів на навколишнє середовище та інтерпретацію результатів.
Визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу
До початку проведення оцінки життєвого циклу слід чітко визначити цілі й завдання, що мають відповідати передбачуваному використанню результатів.
Під час визначення змісту оцінки життєвого циклу розглядають:
Функції продукційної системи (для порівняльного аналізу мають бути ідентифіковані об’єкти порівняння);
Функціональні елементи продукційної системи;
Межі продукційної системи;
Типи впливу та методологію оцінки впливу на навколишнє середовище й подальшого використання результатів;
Можливі припущення;
Можливі обмеження;
Вимоги до якості вихідних даних;
Необхідність експертизи результатів;
Вид і форму подання результатів аналізу тощо.
Зміст оцінки життєвого циклу має визначатися функціями досліджуваної системи.
Спочатку слід виявити структурну одиницю, до якої можуть бути віднесені вхідні й вихідні матеріальні та енергетичні потоки. Це необхідно для забезпечення порівнянності результатів оцінки життєвого циклу, яка є сумнівною, якщо зіставляються різні системи. Тому порівняння має здійснюватися на загальних підставах.
Визначення кількості функцій, потрібних для аналізу системи, залежить від цілей і змісту дослідження. Виділений функціональний елемент повинен визначатись і вимірюватись.
Межі продукційної системи визначаються низкою чинників, у тому числі передбачуваним застосуванням, цілями дослідження, зробленими припущеннями, критеріями вибору, можливими фінансовими витратами.
Вибір вхідних і вихідних потоків, рівень агрегування даних під час моделювання системи узгоджують із цілями дослідження. Систему слід моделювати так, щоб входи й виходи були елементарними однорідними потоками. Критерії, що використовуються для визначення меж системи, мають бути ідентифіковані й уточнені на стадії формування змісту досліджень. У ході дослідження життєвого циклу, орієнтованого на проведення порівняльного аналізу й публічного розгляду результатів, оцінюється необхідність аналізу
Всіх матеріальних потоків та залучення їх до процесу цього дослідження.
Вимоги до якості даних встановлюються цілями й змістом оцінки життєвого циклу і включають:
– охоплюваний період часу;
– охоплювані географічні координати;
– розглядувані технологічні системи;
– точність, повноту й репрезентативність даних;
– взаємну відповідність і відтворюваність методів, що використовуються під час оцінки життєвого циклу;
– джерела даних;
– змінюваність і невизначеність інформації та методів.
Якщо оцінка життєвого циклу використовується для проведення порівняльних оцінок, то необхідно оцінити точність, повноту й репрезентативність даних, так само як взаємну відповідність і відтворюваність використовуваних методів.
Під час здійснення порівняльних досліджень еквівалентність порівнюваних систем має бути оцінена до інтерпретації результатів.
Системи можна порівнювати, якщо вони мають однакові функціональні елементи й еквівалентний методологічний підхід до характеристик навколишнього середовища; встановлення своїх меж; якості даних; правил прийняття рішення стосовно визначення входів, виходів, оцінки впливів. Будь-яка розбіжність між системами щодо цих параметрів має бути ідентифікована й зафіксована у відповідному звіті.
Необхідність проведення експертизи на відповідність дослідження оцінки життєвого циклу вимогам міжнародного стандарту ISO 14040 щодо методології, збирання даних і звітності повинна визначатися на початку здійснення оцінки життєвого циклу. Якщо таке рішення прийняте, то визначається методика проведення такої оцінки й виконавці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)