Екологічне управління – Шевчук В. Я. – Оцінка впливу на навколишнє середовище
Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) спрямована на виявлення й прогнозування очікуваного впливу на навколишнє середовище, здоров’я та добробут людей із боку господарської та іншої діяльності. Методологія ОВНС дістала своє визнання майже в усіх розвинених країнах. У червні в 1988 р. була введена в дію Директива ЄС № 337/85 “Оцінка впливу деяких державних і приватних проектів господарської діяльності на
Навколишнє середовище”. Відповідно до неї, для країн – членів ЄС обов’язковим є проведення ОВНС до видачі дозволу на здійснення всіх великих проектів, що можуть спричинити негативний вплив на навколишнє середовище.
Розвиткові, становленню і законодавчому оформленню ОВНС в Україні сприяло прийняття законів України “Про охорону навколишнього природного середовиша”, “Про екологічну експертизу” та Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-1-95 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд”.
Офіційне нормативне тлумачення терміна “ОВНС”, наведене в зазначених нормах ДБН А.2.2-1-95, таке: це визначення масштабів і рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічного погляду. Поняття “навколишнє середовище” визначається тут як сукупність природних, техногенних і соціальних умов існування людського суспільства. Це підкреслює комплексність процедури і висновків ОВНС та
Її орієнтацію відповідно до принципів збалансованого розвитку на інтегральну систему “природа-суспільство”.
Метою ОВНС є запобігання погіршенню стану природних ресурсів, екосистем і здоров’я населення в процесі реалізації проектів господарських об’єктів. У цьому контексті ОВНС можна також розуміти як певний вид оцінки екологічних ризиків на передпроектній і проектній стадіях. У документації на об’єкти державної екологічної експертизи, згідно із ст. 15 закону України “Про екологічну експертизу”, передбачена обов’язкова наявність комплексної еколого-економічної оцінки впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання й відновлення природних ресурсів, яка оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і Заяви про екологічні наслідки діяльності.
Склад, зміст і порядок розробки розділу ОВНС у складі проектної документації на спорудження, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів народногосподарського призначення в Україні регламентують Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-95. Розділ ОВНС є обов’язковою частиною техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) або техніко-економічного розрахунку (ТЕР) програм, проектів. Відповідальність за організацію та проведення ОВНС покладено на замовника. Розробка
Матеріалів ОВНС доручається спеціалізованим та іншим організаціям, що мають відповідні ліцензії. Процес розробки матеріалів ОВНС відбувається в такій послідовності:
Замовник визначає виконавця ОВНС;
Замовник і виконавець ОВНС складають та узгоджують Заяву про наміри з обірунтуванням переліку впливів проектованої діяльності;
Проводять збирання і систематизацію наявних матеріалів про стан природного середовища, умови життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розробку матеріалів ОВНС з обгрунтуванням обсягу робіт за-
Лежно від екологічної небезпеки проектованої діяльності, варіантів її розміщення і стану навколишнього середовища;
Виконавець проводить ОВНС згідно із завданням і складає проект Заяви про екологічні наслідки діяльності;
Замовник чи, за його дорученням, генеральний проектувальник подають матеріали ОВНС на державну екологічну експертизу до органівМіністерства екології та природних ресурсів України.
За наявності впливів проектованої діяльності на території суміжних держав складається транскордонна ОВНС відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті. Порядок розробки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Інвестиційний процес будівництва
| № пор. Етапу | Зміст етапу будівництва | Зміст етапу ОВНС |
| Прийняття інвестором рішення про будівництво | ||
| Передінвестиційні дослідження | ||
| 1 | Підготовка вихідних даних щодо об’єкта, наміченого до будівництва; визначення Виробничої програми, потреб у сировині, енергоресурсах і кадрах | Попередня оцінка впливу об’єкта на Навколишнє середовище |
| 2 | Розміщення об’єкта проектування (розробка варіантів розміщення об’єкта з урахуванням екологічного стану та інженерної підготовки території) | Складання Заяви про наміри |
| 3 | Складання й узгодження завдання на розробку ТЕО (ТЕР) | Складання завдання на розробку Матеріалів ОВНС у складі завдання на Розробку ТЕО (ТЕР) |
| 4 | Розробка ТЕО (ТЕР) в обсязі, встановленому нормативними документами. Вибірмайданчика (траси) будівництва | Розробка матеріалів ОВНС у складі ТЕО (ТЕР). Складання заяви про екологічні наслідки діяльності |
| 5 | Узгодження і затвердження ТЕО (ТЕР) | Екологічна експертиза матеріалів ОВНС. Передання Заяви про екологічні наслідки діяльності |
| Проектування | ||
| 6 | Складання й узгодження завдання на розробку проекту (робочого проекту) | Уточнення завдання на розробку Матеріалів ОВНС у складі завдання на Розробку проекту (робочого проекту) у Разі зміни рішень, прийнятих у ТЕО (ТЕР), або містобудівної ситуації |
| 7 | Розробка проекту (робочого проекту) в обсязі, встановленому нормативними документами | Уточнення ОВНС відповідно до зміне- Ного завдання |
| 8 | Узгодження й затвердження проекту (робочого проекту) | Екологічна експертиза уточнених Матеріалів ОВНС |
| Будівництво | ||
| 9 | Розробка робочої документації | Уточнення матеріалів ОВНС у разі змін технології виробництва і виконання будівельно-монтажних робіт, що погіршують стан навколишнього середовиша |
| 10 | Будівництво об’єкта | Реалізація заходів, передбачених у Матеріалах ОВНС |
| Експлуатація | ||
| 11 | Освоєння проектної потужності | Оцінка ефективності природоохорон- Них і захисних заходів, передбачених у Матеріалах ОВНС. Уточнення, за необ- Хідності, матеріалів ОВНС |
Структура розділу ОВНС повинна містити такі підрозділи:
Підстави для проведення ОВНС;
Фізико-географічна і кліматична характеристики району й майданчика (траси) будівництва об’єктів проектованої діяльності;
Загальна характеристика об’єктів проектування і господарської діяльності в зонах їх впливів;
Характеристика навколишнього природного середовища й оцінка впливів на нього;
Характеристика навколишнього соціального середовища й оцінка впливів на нього;
Оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;
Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки;
Комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище і характеристика залишкових впливів;
Заява про екологічні наслідки діяльності.
Відповідно до українського законодавства підсумковим результатом проведення ОВНС є Заява про екологічні наслідки діяльності, яка являє собою юридичний документ, що подається разом з іншими проектними матеріалами на екологічну експертизу. У цьому документі, крім інформації про результати проведення ОВНС, дається аналіз техніко-економічних і соціальних наслідків запланованої діяльності, пов’язаних з її впливом на навколишнє середовище, аналіз екологічного ризику, а також обгрунтування
Вибору пропонованого варіанта. Повнота, об’єктивність і кваліфіковане виконання ОВНС – необхідні умови для зваженої оцінки проекту органами державної екологічної експертизи та подальшого обгрунтованого рішення органів управління щодо реалізації проекту.
Оцінка впливу на навколишнє середовище господарських об’єктів може проводитись у повній або обмеженій формі. Повна форма передбачає, що відповідний розділ проектної документації формується відповідно до правил, викладених у Державних будівельних нормах України ДБН А.2.2-1-95, і за своєю суттю являє собою комплексну оцінку впливу проектованого об’єкта на навколишнє середовище на всіх стадіях його “життєвого циклу”.
Обмежена форма має місце тоді, коли проект об’єкта, що підлягає оцінці, потенційно не може завдавати значного впливу на довкілля. Обсяг і зміст розділу ОВНС у разі використання обмеженої форми мають визначатися замовником, генеральним проектувальником і місцевим органом з питань екологічної безпеки. Наприклад, у США обсяг і зміст ОВНС визначають залежно від розміру проекту, розрізняючи відповідно два види ОВНС:
Для малих і для великих проектів. Для підвищення якості ОВНС у деяких країнах місцеві органи управління створюють каталоги принципових екологічних характеристик у межах “Інвентаризаційного переліку природних ресурсів”. Ці каталоги містять карти ресурсів, якісні характеристики та описові матеріали, які використовуються під час оцінки проектної діяльності. Такий підхід спрямовує діяльність регіональних інформаційних систем екологічного управління на створення інформаційної бази, придатної для забезпечення процедур ОВНС під час проектування господарських об’єктів та в процесі інвестиційної діяльності.
На розділ ОВНС покладається завдання порівняльного аналізу альтернативних варіантів, які мають територіальні, технологічні, методичні та інші аспекти (місце спорудження об’єкта, види й параметри обладнання, технологічні процеси, відходи та ін.), а також визначення екологічного ризику від прийняття відповідних технічних рішень. Іноді може виникнути значна кількість альтернативних варіантів як за економічними, так і за екологічни-
Ми показниками, що спричинює певні труднощі під час вибору найкращого рішення. Кінцевою метою ОВНС є вибір та обгрунтування найкращої альтернативи проекту в екологічному відношенні. Застосування принципу альтернативності і пошук оптимального екологічного варіанта якнайкраще відображають суть процедури ОВНС. Зміст цього принципу викладений у ст. 36 “Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище” закону України “Про екологічну експертизу”, де йдеться про те, що в матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обгрунтовуються її доцільність та спосо-би реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного
Стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки. Отже, враховуючи наведене, порядок здійснення ОВНС має відповідати певному алгоритму (рис. 3.1).
Оцінка впливу на навколишнє середовище – це наукова система прийняття рішень щодо екологічної безпеки проектованого об’єкта. Вона не є відокремленим видом діяльності, а розглядається як складна процедура з обгрунтування й комплексної оцінки наслідків запланованої реалізації проектованого об’єкта.
У ході проведення ОВНС використовується здебільшого нормативний підхід, за яким оцінку проектованої діяльності слід здійснювати порівнянням параметрів навколишнього середовища з нормативними показниками.
Нині методологія ОВНС розглядається ще як спосіб виявлення зворотного зв’язку у взаємодії навколишнього середовища зі створюваним об’єктом. Як додаткове завдання на ОВНС покладається визначення впливу конкретного природного середовища на створюваний соціальний і господарський комплекс (умови експлуатації об’єкта, життєдіяльності населення тощо).
Для подальшого вдосконалення системи ОВНС слід подолати недолік чинних Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-І-95, на який сьогодні звертають увагу фахівці. Мається на увазі недостатнє опрацювання територіальних питань у методології ОВНС. З погляду ідеї гармонізації взаємодії людини і природи вважається за доцільне розробка й уведення в дію державних будівельних норм щодо територіальної ОВНС. Метою такої ОВНС є об’єктивне визначення прийнятності та доцільності планування території або розміщення окремого екологічно небезпечного об’єкта за критерієм безпеки навколишнього середовища та фіксація об’єктивних екологічних аспектів планування в юридичному полі. Передбачається, що в нових державних будівельних нормах методологія ОВНС буде значно поглиблена й удосконалена. Серед позитивних моментів щодо цих норм слід зазначити, наприклад, введення такого підрозділу, як “Альтернативи досягнення мети проекту й варіанти планування”.
Максимально можливе забезпечення екологічних інтересів, подолання формалізму в процесі проведення ОВНС і реалізація всього потенціалу, закладеного в методології ОВНС, на науковій основі – такі напрями екологічної політики України, які реалізуються суб’єктами ДСЕУ для перетворення ОВНС на дієвий інструментарій збалансованого розвитку
(1 votes, average: 5,00 out of 5)