Бюджетна система – Федосов В. М. – 13.3. Взаємодія органів Державної казначейської служби та розпорядників бюджетних коштів

Взаємодія органів Державної казначейської служби України та розпорядників бюджетних коштів виявляється при виконанні видатків державного бюджету та його обліку. Стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є:

1) установлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), а також порядку використання бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов’ язань;

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’ язань;

6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм;

7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Розглянемо перелічені стадії детальніше.

1. Установлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів. Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Державна казначейська служба України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і контроль за виконанням процедур та вимог, установлених Бюджетним кодексом.

2. Затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядку використання бюджетних коштів. Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків бюджету та надання кредитів з бюджету загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Для правильної і своєчасної організації роботи, пов’ язаної зі складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними документами Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік:

O установлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету та/або надання кредитів із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання;

O розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони мають дотримуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету та надання кредитів із бюджету в проектах кошторисів;

O забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.

Головні розпорядники аналізують показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, дотримання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.

Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету.

У проектах кошторисів щодо надходжень зазначаються планові їх обсяги, які передбачається спрямувати на здійснення видатків бюджету та надання кредитів з бюджету із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Порядок складання проектів кошторисів такий:

1. У двотижневий строк із дня прийняття Закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.

2. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.

3. Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають їх головним розпорядникам для уточнення показників, зазначених у цих проектах кошторисів і планів.

4. Розпорядники свої витрати приводять у відповідність до бюджетних асигнувань та інших показників, доведених лімітними довідками.

5. Проекти кошторисів і планів асигнувань установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником.

6. Головні розпорядники після одержання лімітних довідок подають Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду.

7. Міністерство фінансів України надсилає Державній казначейській службі для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету.

8. Державна казначейська служба протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових, які є підставою для затвердження в установленому порядку: кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів – усіма розпорядниками; планів використання бюджетних коштів – одержувачами.

9. Міністерство фінансів України надсилає для реєстрації, обліку та виконання помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів за кодами бюджетів відповідним місцевим бюджетам згідно із затвердженим розписом державного бюджету Державній казначейській службі, що доводить показники розподілу до своїх органів, які, у свою чергу, доводять їх до Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, головних фінансових управлінь обласної, Київської міської та фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації.

10. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до відповідних органів Державної казначейської служби затверджені розписи відповідних місцевих бюджетів, а до головних розпорядників – витяги із зазначених розписів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду – розпорядниками, планів використання бюджетних коштів – одержувачами.

11. Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням із розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

12. У тижневий термін після затвердження штатних розписів головні розпорядники подають Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів за формами, установленими Міністерством фінансів України.

13. Розпорядники бюджетних коштів затверджують кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, плани спеціального фонду і штатні розписи, у тритижневий термін після прийняття державного бюджету подають Міністерству фінансів затверджені кошториси, розрахунки до них, календарні плани, плани асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, плани спеціального фонду і штатні розписи.

14. Міністерство фінансів, Державна фінансова інспекція, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку в межах своєї компетенції після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.

15. Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планами спеціального фонду.

16. Після закінчення 30-денного терміну органи Державної казначейської служби здійснюють операції з розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів бюджету тільки відповідно до затверджених та зареєстрованих в обліку відповідних органів казначейства кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.

Протягом бюджетного періоду розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису щодо власних надходжень на підставі довідки Державної казначейської служби про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах казначейства, та довідки про зміни до кошторису без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету.

Розпорядники нижчого рівня подають розпорядникам вищого рівня завірені відповідним органом Державної казначейської служби копії затверджених довідок про внесення змін до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обгрунтуванням. Якщо фактичний обсяг власних надходжень бюджетних установ з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року менший, ніж планові показники, ураховані в спеціальному фонді кошторису, розпорядники зобов’ язані за три тижні до кінця бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов’ язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін. Органи казначейства ведуть облік таких змін.

Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями (крім власних надходжень бюджетних установ) вносяться в порядку, за яким після внесення відповідних змін до бюджетного розпису складаються довідки про ці зміни.

Планові показники за спеціальним фондом кошторису розпорядників у формах звітності мають відповідати даним обліку, який ведеться органами Державної казначейської служби. Головні розпорядники під час складання та подання зведеної фінансової звітності враховують дані довідок про внесення змін до кошторису, які є підставою для відображення планових показників за власними надходженнями у зведених звітах про виконання кошторисів. При цьому зазначені дані мають відповідати даним обліку Державної казначейської служби.

Так, отриманню бюджетних асигнувань передує формування відповідної бази даних щодо мережі розпорядників бюджетних коштів, затвердження бюджетних призначень і доведення витягів із них до відома розпорядників коштів. На цьому етапі головні розпорядники коштів державного бюджету до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників нижчого рівня й одержувачів бюджетних коштів на відповідній території, зміни в територіальному розміщенні мережі підвідомчих установ, оформляють інформацію і подають ДКС України не пізніше 15 грудня звітного періоду.

Державна казначейська служба України узагальнює інформацію, отриману від головних розпорядників. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, у свою чергу, формують і подають в установленій формі до управлінь ДКС України дані стосовно територіальної мережі та змін у ній. Звіривши отриману інформацію, вона узагальнює її, групує за територіальними одиницями. Після отримання від Міністерства фінансів затвердженого річного розпису асигнувань державного бюджету та розпису асигнувань загального фонду державного бюджету Державна казначейська служба України реєструє та відображає дані на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку; упродовж трьох днів доводить витяги з річного розпису призначень і помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів, які, у свою чергу, у такий самий період подають ДКС України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету щодо визначених показників мережі.

Державна казначейська служба України перевіряє отримані дані, узагальнює інформацію і формує річний розпис асигнувань державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня. У свою чергу, територіальне управління ДКС України бере їх на облік, формує витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету і доводить до відома розпорядників, які обслуговуються даним управлінням.

Розпорядники бюджетних коштів подають відповідним органам Державної казначейської служби затверджені кошториси, плани використання бюджетних коштів, плани асигнувань загального фонду державного бюджету.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для того, аби розпорядники й одержувачі бюджетних коштів взяли бюджетні зобов’язання.

Надалі після визначеного законодавством терміну органи казначейства оплачують рахунки розпорядників бюджетних коштів у порядку, встановленому Державною казначейською службою України, тільки відповідно до затверджених і взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету та планів використання бюджетних коштів.

За умови прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення стосовно перерозподілу раніше виділених (невикористаних) асигнувань або в разі помилково здійснених операцій головний розпорядник подає до ДКС України лист із обгрунтуванням необхідності перерозподілу виділених асигнувань та коригувального розподілу, а на підставі прийнятого рішення щодо коригування Державна казначейська служба готує коригувальні реєстри та зведення реєстрів відкритих асигнувань.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року, ДКС України отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий кошторис на певний період і витяги з нього доводить до відома головних розпорядників. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджують у встановленому законодавством порядку.

Упродовж року бюджетні установи можуть вносити зміни до кошторисів і планів асигнувань, які оформляють відповідними довідками в законодавчо встановленому порядку. Довідка, що її бере на облік орган казначейства, є невід’ ємною частиною кошторису і плану асигнувань бюджетної установи і водночас обов’ язковою інформацією стосовно коригування обсягів їхніх зобов’ язань.

3. Взяття бюджетних зобов’язань. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’ язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань попередніх років, узятих на облік органами казначейства; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації – після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації – центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

За бюджетними програмами, які здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), термін дії яких завершується в поточному бюджетному періоді, розпорядники бюджетних коштів мають право брати відповідні бюджетні зобов’ язання в четвертому кварталі поточного бюджетного періоду понад фактичні надходження таких кредитів (позик) за умови наявності письмової згоди кредитора на оплату цих зобов’ язань протягом першого кварталу наступного бюджетного періоду.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’ язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’ язання й не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов’ язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’ язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Видатки бюджету на покриття таких зобов’ язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов’ язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов’язань, у судовому порядку.

Державна казначейська служба України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’ язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов’ язань перевіряється відповідність напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі).

Бюджетні зобов’ язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв’ язку (у частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно з законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються ДКС України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов’ я-зань розпорядників бюджетних коштів визначається Державною казначейською службою України за погодженням з Міністерством фінансів.

4. Здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань. Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов узятого бюджетного зобов’ язання приймає рішення про їх оплату та дає доручення на здійснення платежу органу казначейства, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу.

Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі наявності:

1) відповідного бюджетного зобов’язання для платежу в бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі);

3) відповідних бюджетних асигнувань у розпорядників бюджетних коштів.

5. Повернення кредитів до бюджету. У разі надання кредитів із бюджету в позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів із бюджету права кредитора вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету в повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади).

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

Органи Державної податкової служби України визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб’ єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Отримання і використання товарів (робіт, послуг) для реалізації бюджетних програм як стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням є виключною компетенцією розпорядників бюджетних коштів.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)