Бюджетний менеджмент – Клець Л. Є. – 8.2. Звітність розпорядників бюджетних коштів про використання коштів бюджету
Розпорядники бюджетних коштів, які отримують для здійснення програм та заходів бюджетні асигнування, за обсягом наданих прав поділяються на:
– головних розпорядників бюджетних коштів;
– розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу розпорядники
Бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять:
– бухгалтерські баланси;
– дані про виконання кошторисів, результати діяльності;
– іншу інформацію.
Фінансова звітність розпорядників бюджетних коштів – це звітність за отримані та використані бюджетні асигнування.
Розпорядники бюджетних коштів складають фінансову звітність:
– на підставі бухгалтерських записів, підтверджених первинними документами;
– наростаючим підсумком з початку року;
– із застосуванням кодів бюджетної класифікації;
– на електронних носіях інформації у вигляді транспортних файлів звітних даних, згідно з вимогами автоматизованої системи Державного казначейства України.
Форми фінансової звітності та пояснювальні записки підписуються керівниками установ та організацій і головними бухгалтерами (керівниками фінансових служб). Без таких підписів звіти вважаються недійсними.
У залежності від періодичності надання звітність розпорядників бюджетних коштів поділяється на:
– місячну;
– квартальну;
– річну.
Форми, порядок заповнення та надання періодичної та річної фінансової звітності розпорядниками бюджетних коштів встановлюються Наказами та Інструкціями Державного казначейства України з урахуванням особливостей бюджетного року.
Терміни та порядок подання фінансової звітності до органів Державного казначейства України встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності” (із змінами).
Головні розпорядники бюджетних коштів затверджують терміни подачі фінансової звітності підпорядкованими установами з таким розрахунком, щоб вони вкладались у терміни подання фінансової звітності до органів Державного казначейства України.
Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, що перебувають на казначейському обслуговуванні кошторисів:
– складають фінансову звітність про використання бюджетних асигнувань і подають її органам Державного казначейства за місцем їхнього обслуговування для узгодження звітних даних;
– погоджені звіти про результати своєї діяльності надають головним розпорядникам бюджетних коштів.
Органи Державного казначейства перевіряють звіти розпорядників бюджетних коштів в частині відповідності окремих даних форм фінансової звітності на відповідність аналогічним даним за своїм обліком, і візують звіт з проставленням підпису, печатки або штампа на кожній сторінці. Ця віза засвідчує, що дані звітів розпорядників бюджетних коштів є тотожними даним обліку органів Державного казначейства України і підлягають консолідації у зведеному звіті розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.
Головні розпорядники бюджетних коштів формують зведену звітність про виконання кошторисів доходів і видатків розпорядниками коштів і подають її Державному казначейству та Рахунковій палаті згідно з встановленими термінами та формами.
Порядок складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2005 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затверджено наказом Державного казначейства України № 58 від 31 березня 2005 року, за змінами та доповненнями, внесеними наказом Державного казначейства України № 80 від 29 квітня 2005 року.
Бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів Складають і подають до органів Державного казначейства України за такими формами:
– “Звіт про заборгованість бюджетних установ” (№ 7д, № 7м);
– “Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами” (№ 7д.1, № 7м.1).
Розпорядники бюджетних коштів Складають та подають місячні фінансові звіти до установ вищого рівня в обсязі, встановленому останніми.
Форма № 7мд – “Звіт про заборгованість бюджетних установ” (№ 7мм).
Звіт складається установами:
– окремо за загальним та спеціальним фондами;
– на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла у зв’язку з виконанням кошторису за поточний та минулі роки;
– в розрізі кодів економічної та програмної класифікації видатків і містить інформацію про заборгованість бюджетних установ як за видатками, так і за нарахованими доходами.
Прикладом дебіторської заборгованості може бути нарахований і не отриманий дохід за надані послуги; кредиторської заборгованості – надходження оплати за надану послугу в більшій сумі, ніж була нарахована.
У звіті окремо відображається сума заборгованості, термін оплати якої не настав, та сума простроченої заборгованості, яка залишилася на обліку після терміну, встановленого для оплати. Якщо термін не зазначений, заборгованість вважається простроченою після 30 днів з дня виписки рахунку.
До форми цієї звітності включається заборгованість установ за сумами збитків, недостач і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, віднесених на рахунок винних осіб.
Форма № 7мд.1 – “Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами” (№ 7мм.1).
Звіт складається бюджетними установами за сумами заборгованості за звітний період, що виникла при виконанні кошторису за поточний та минулі роки за окремими кодами програмної класифікації видатків державного бюджету (за придбані та відпущені матеріальні цінності, за надані пільгові довготермінові кредити тощо), та не пов’язана з видатками установи на її утримання. Звітність за цими формами складається окремо про заборгованість за коштами, отриманими із загального та спеціального фондів.
Термін подання місячної фінансової звітності встановлюється органами, до яких ці звіти подаються, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності”.