Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – Порядок розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів

В органах Державного казначейства з 1 січня 2001 р. запроваджено облік зобов’язань розпорядників коштів державного бюджету. Облік зобов’язань розпорядників коштів та контроль за їх дотриманням здійснюється органами Державного казначейства згідно з вимогами “Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства” (далі – Порядок).

Зобов’язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, стосовно яких необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 8 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Зобов’язання розпорядників поділяються на:

– договори, угоди, контракти тощо, прийняті розпорядниками в межах бюджетних асигнувань, передбачених їм у відповідному бюджеті на поточний бюджетний рік;

– фінансові зобов’язання, а саме: рахунки-фактури, платіжні вимоги, акти виконаних робіт тощо, тобто документи, які отримує розпорядник на виконання зареєстрованих зобов’язань (договорів, угод, контрактів тощо).

Основна мета Порядку – здійснювати облік зобов’язань розпорядників коштів бюджету в межах бюджетних асигнувань, одержаних розпорядниками бюджетних коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису, та удосконалювати механізм використання бюджетних коштів.

Головні розпорядники коштів розподіляють бюджетні асигнування і доводять їх своїм підвідомчим установам, що слугує основою для складання кошторису. Кошторис – основний плановий документ установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, тобто взяття зобов’язань на відповідний бюджетний період.

Органи Державного казначейства здійснюють облік зобов’язань розпорядників коштів державного бюджету на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №119 .

Відповідно до вимог Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов’язання щодо видатків державного бюджету в межах кошторисних призначень, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов’язань за минулі періоди. У разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники повинні вжити заходів щодо ліквідації або скорочення обсягу взятих зобов’язань, які перевищують уточнені плани асигнувань. Будь-які зобов’язання, взяті розпорядниками коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Видатки державного бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Порядок розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів

З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в процесі розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів здійснюють контроль:

– на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових;

– на етапі здійснення оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

Здійснення касових видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів проводиться органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України. Відповідно до покладених завдань, Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальність за цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів (рис. 9) .

Документи на здійснення видатків приймаються органами Державного казначейства від:

– розпорядників бюджетних коштів:

O за видатками загального фонду та іншими коштами спеціального фонду відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов’язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

O за спеціальним фондом (крім інших коштів спеціального фонду) відповідно до кошторисних призначень та в межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку.

– одержувачів бюджетних коштів – відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов’язань і згідно з планом використання бюджетних коштів у межах залишків наявних на рахунку коштів.

Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:

– зареєстрованих зобов’язань;

Місцеві фінанси   Сунцова О. О.   Порядок розрахунково касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів

Рис. 9. Схема здійснення видатків при казначейському обслуговуванні бюджетів

– залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним фондом відповідного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом відповідного бюджету;

– відповідності зміст у операцій, представлених підтвердними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.

При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов’язаннями!, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Підставою для здійсНЕння платежу розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та підтвердні документи, .які потверджують цільове направлення коштів (рАхунки , рахунки-фактури, накладні, товарНО-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо). Порядок оформлення і подання цих документів до органів Державного казначейств регламентується вимогами щодо обліку зобов’язань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету як споживач має сплатити належну суму виконавцю робіт та послуг або постачальнику товарів за умови виконання договірних умов.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірника або в кількості примірники, потрібній для всіх учасників без готівкових розрахунків, за встановленою Національним банком України формою. В окремих випадках, за погодженням з Державним казначейством України, платіжне доручення подається у довільній формі за умови обов’язкового забезпечення наявності та графічного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів платіжних доручень.

Крім того, подані в органи Держказначейства від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються казначеями на правильність заповнення реквізитів та відповідність зразкам підписів і відбитка печатки.

При невиконанні будь-якої з цих вимог орган Державного казначейства України відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

В оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів може бути відмовлено:

– за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та планів асигнувань;

– за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних чи кошторисних призначень, крім установлених випадків;

– у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що визначаються чинними нормативно-правовими актами;

– при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

– при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;

– за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих розпорядниками бюджетних коштів зобов’язань;

– якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не потверджують цільового направлення коштів;

– у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів.

В оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів може бути відмовлено:

– за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджетних коштів;

– за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках одержувачів, крім установлених випадків;

– у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;

– при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

– якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не потверджують цільового направлення коштів;

– у разі неподання одержувачами бюджетних коштів фінансової звітності про використання бюджетних коштів;

– за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих одержувачами бюджетних коштів зобов’язань.

Органи Державного казначейства України повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті у письмовій формі. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв’язку з неправильним заповненням реквізитів (якщо не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, щодо яких передбачено подання разом із платіжним дорученням), органи Державного казначейства повертають розпоряднику коштів без виконання в день його отримання. На зворотному боці платіжного доручення робиться запис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника та виконавця з проставленням штампу органу Державного казначейства. Платіжне доручення та всі підтвердні документи, подані разом із ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам, іншим клієнтам), від яких вони надійшли.

Вимоги щодо заповнення розрахункових документів, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначеним Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток № 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України.

Розпорядники і одержувачі бюджетних коштів відповідають за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації та достовірність даних у підтвердних документах, які є підставою для здійснення платежу органами Державного казначейства.

Після проведення всіх контрольних операцій на відповідність платіжного зобов’язання бюджетним призначенням на першому примірнику прийнятих платіжних доручень ставиться відмітка про дозвіл на проведення платежу з рахунків бюджету у вигляді відбитка штампа казначея “Підлягає оплаті”. Після здійснення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея “Оплачено”.

Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Державного казначейства, а з розрахункових документів у електронному вигляді – на підставі розрахункового документа з доданням примірника на паперових носіях.

Розрахункові документи повинні подаватися як у паперовій формі, так і у електронному вигляді. Реквізити розрахункового документа в електронному вигляді повинні повністю відповідати реквізитам документа у паперовій формі.

При здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів орган Державного казначейства надає розпоряднику, одержувачу бюджетних коштів або іншому клієнту виписки за результатами попереднього операційного дня.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, призначених на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

Заявки подаються органам Державного казначейства в двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику бюджетних коштів, одержувачу коштів державного бюджету або іншим клієнтам з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов’язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів та одержувачі коштів бюджету повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утримуваних із заробітної плати працівників та нараховуваних на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх попередню сплату.

Крім того, у інформації до цього реквізиту зазначається, що податки до бюджету та збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перераховуються пропорційно сумі виплаченої заробітної плати. Відповідальність за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”, несе платник.

Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства України подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (за потреби) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що одержали матеріальні цінності тощо).

Залишок невикористаних готівкових коштів повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов’язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який повинні бути зараховані кошти. Органи Державного казначейства перераховують зазначені кошти на рахунки їх власників.

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників установ та організацій) на вкладні рахунки (рахунки фізичних осіб, відкриті в установах банків). Обслуговування таких операцій здійснюється за окремим порядком, визначеним відповідним органом Державного казначейства України та погодженим з банком (який обслуговує ці операції). При цьому до органів Державного казначейства подаються платіжні доручення, до яких додається реєстр з переліком номерів рахунків фізичних осіб.

При перерахуванні коштів на рахунки групи 257 “Кошти до виплати” Плану рахунків комерційних банків України або вкладні рахунки кошти, обов’язкові до перерахування з утримання із заробітної плати і прирівняних до неї платежів (прибутковий податок з громадян, збір на обов’язкове пенсійне страхування, обов’язкове соціальне страхування тощо), перераховуються органами Державного казначейства на підставі платіжних доручень, які подаються розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – Порядок розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів