Бюджетний менеджмент – Клець Л. Є. – 2.4. Розпорядники бюджетних коштів
До учасників бюджетного процесу належать органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями, тобто правами та обов’язками в сфері бюджетних правовідносин.
Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Бюджетне асигнування – повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.
Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Бюджетні призначення визначаються лише головним розпорядникам коштів законом про Державний бюджет України на поточний рік чи рішенням про місцевий бюджет.
Відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів у залежності від обсягу наданих прав поділяються на Головних розпорядників Бюджетних коштів та Розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Система головних розпорядників бюджетних коштів в залежності від бюджетних призначень наведена в таблиці 8.
Головні розпорядники бюджетних коштів мають право на отримання бюджетних асигнувань, взяття зобов’язань і здійснення видатків з бюджету.
У разі нецільового використання бюджетних коштів до головних розпорядників застосовується механізм зменшення бюджетних призначень, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Таблиця 8
Система головних розпорядників бюджетних коштів
Головні розпорядники бюджетних коштів | ||
Державного бюджету | Бюджету Автономної Республіки Крим | Інших місцевих бюджетів |
1) керівники органів, уповно- Важені КМУ Президентом, ВР України, 2) керівники міністерств, ін- Ших центральних органів ви- Конавчої влади; 3) Конституційний Суд | 1) уповноважені Юридичні особи (бюджетні установи), Що забезпечують Діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та | 1) керівники Місцевих Державних Адміністрацій, Виконавчих Органів рад та їх Секретаріатів; |
України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані Суди; 4) керівники установ та Організацій, які визначені Конституцією України або Входять до складу КМУ; 5) керівники Національної Академії наук України, Української академії аграрних Наук, Академії медичних наук України, Академії Педагогічних наук України, Академії правових наук України, Академії мистецтв України | Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 2) керівники Міністерств та інших Органів влади Автономної Республіки Крим | 2) керівники Головних Управлінь, Управлінь, Відділів; 3) керівники Інших Самостійних Структурних Підрозділів Місцевих Державних Адміністрацій, Виконавчих Органів рад |
Так, Законом України про Державний бюджет України у 2005 році визначено, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання у 2005 році, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, в межах виділених їм асигнувань. Не вважаються бюджетними зобов’язаннями та не підлягають оплаті за рахунок коштів бюджету зобов’язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань. Взяття таких зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів є бюджетним правопорушенням.
Розпорядник бюджету нижчого рівня – розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику і діяльність якого координується через нього.
Підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, але одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників мають статус Одержувачів бюджетних коштів.
Бюджетна установа – орган, установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідно Державного бюджету чи місцевих бюджетів, яка не є прибутковою.
Бюджетна установа створюється у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування. Відповідно до законодавства бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Головні розпорядники бюджетних коштів наділені широкими повноваженнями, що надаються їм для досягнення необхідних результатів в процесі здійснення своєї діяльності.
Головні розпорядники відповідно до Бюджетного кодексу наділені наступними повноваженнями:
1) розробляють плани своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
2) розробляють на підставі плану діяльності проекти кошторисів та бюджетні запити і надають їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;
3) отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводять у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечують управління бюджетними асигнуваннями;
4) затверджують кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;
5) здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;
6) одержують звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізують ефективність використання ними бюджетних коштів.
Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня:
1) готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету України та подають їх відповідному головному розпоряднику;
2) отримують від головного розпорядника відомості про обсяги асигнувань, відповідно до яких у встановленому порядку складають кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації;
3) подають кошторис на затвердження головному розпоряднику і повідомляють про це відповідний орган Державного казначейства;
4) здійснюють видатки шляхом оплати рахунків через органи Державного казначейства;
5) подають головному розпоряднику та відповідному органу Державного казначейства звіт про використання коштів;
6) координують свою діяльність через головного розпорядника та вирішують з ним усі питання, пов’язані з виділенням асигнувань.
Одержувачі бюджетних коштів Відповідно до законодавства:
1) готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету України та подають їх відповідному розпоряднику;
2) отримують від розпорядника відомості про обсяги асигнувань;
3) подають звіт про використання коштів розпоряднику;
4) вирішують з розпорядником усі питання, пов’язані з виділенням асигнувань.
Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів визначено необхідність формування мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, на підставі якої здійснюється виділення асигнувань та проведення платежів розпорядникам та одержувачам коштів місцевих бюджетів (рис. 10).
Вимоги щодо складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів містяться у Методичних рекомендаціях зі складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 грудня 2004 року № 773.
Мережа розпорядника – це згрупована розпорядником коштів бюджету у відповідності до законодавства України вичерпна інформація щодо установ (організацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, а також підприємств, госпрозрахункових організацій, громадських та інших організацій, що не мають статусу бюджетних установ і які одержують безпосередньо через цього розпорядника кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами місцевої влади на виконання програм соціально-культурного та економічного розвитку.
Рисунок 10 – Мережа розпорядників коштів місцевих бюджетів
Розпорядники коштів місцевих бюджетів нижчого рівня, класифікуються на такі, що мають власну мережу, та на розпорядників коштів без мережі.
Головні розпорядники формують мережу, що складається із розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, причому юридична особа, що включається до мережі, не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.
Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одночасно до мережі декількох головних розпорядників бюджетних коштів.
Державне казначейство України формує Єдиний реєстр розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів всіх рівнів відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який затверджено наказом Державного казначейства України від 04 листопада 2002 року № 205.
Зміни до мережі розпорядників бюджетних коштів доводяться до органів Державного казначейства.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)