Управління персоналом – Виноградський М. Д. – 2.3. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня менеджерів та директорів підприємства
Головним напрямом діяльності керівників організації є:
O організація на високому професіональному рівні діяльності апарату управління по управлінню статутною діяльністю;
O організація і виховання згуртованого трудового колективу, який відповідає необхідним вимогам в умовах роботи в конкурентному середовищі;
Із цього випливає дві головні вимоги до керівників:
1) бути висококваліфікованим професіоналом управління;
2) бути соціальним лідером трудового колективу.
Він повинен володіти добре розвинутими моральними, соціально-психологічними та професійними (діловими) якостями організатора.
Менеджер як керівник трудового колективу здійснює управління підприємницькою або комерційною діяльністю підприємства, спрямованою на задоволення потреб споживачів і одержання прибутку за рахунок стабільного функціонування, підтримання ділової репутації у відповідності з наданими повноваженнями та виділеними ресурсами; планує підприємницьку або комерційну діяльність; здійснює контроль за розробкою і реалізацією бізнес-планів та комерційних умов, угод, договорів та контрактів, оцінює ступінь можливого ризику; він аналізує і вирішує організаційно-технічні, економічні, кадрові і соціально-психологічні проблеми з метою стимулювання виробництва та збільшення обсягів збуту продукції, підвищення якості і конкурентоспроможності товарів та послуг, економного і ефективного використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів; здійснює підбір і розстановку кадрів, мотивацію їх професійного розвитку, оцінку і стимулювання якості праці; організує зв’ язки з діловими партнерами, систему збирання необхідної інформації для розширення зовнішніх зв’ язків і обміну досвідом; здійснює аналіз попиту на продукцію або послуги, прогноз і мотивацію збуту шляхом вивчення та оцінки потреб покупців; бере участь у розробці інноваційної та інвестиційної діяльності, рекламної стратегії, пов’ язаної з комерційною діяльністю; забезпечує зростання прибутковості, конкурентоспроможності і якості товарів і послуг, підвищення ефективності праці.
Здійснює координацію діяльності у межах визначеного напрямку (ділянки), аналіз її ефективності, приймає рішення щодо найбільш раціонального використання виділених ресурсів; залучає до вирішення завдань консультантів та експертів з різних питань (правових, технічних, фінансових тощо).
Менеджер повинен знати:
1. Законодавчі та нормативно-правові акти, які регламентують підприємницьку і комерційну діяльність; ринкову економіку, підприємництво і ведення бізнесу; кон’юнктуру ринку, порядок ціноутворення та оподаткування.
2. Основи макро – та мікроекономіки; теорію і практику менеджменту та маркетингу; ділове адміністрування; біржову, страхову, банківську та фінансову справу.
3. Теорію і практику роботи з персоналом; форми і методи ведення рекламних кампаній; порядок розробки бізнес-планів і комерційних угод, договорів, контрактів; основи соціології, психології та мотивації праці; етику ділового спілкування.
4. Технологію виду діяльності; порядок розробки структури управління підприємством та їх об’єднаннями; перспективи інвестиційної та інноваційної діяльності; методи оцінки ділових якостей працівників; основи діловодства і методи обробки інформації з використанням сучасних технічних засобів комунікацій та зв’язку, обчислювальної техніки.
5. Основи законодавства про працю; передовий вітчизняний і зарубіжний досвід у галузі менеджменту; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії.
Менеджер повинен уміти: 1. У галузі планування:
– здійснювати системний аналіз діяльності організації, моніторинг конкурентів на ринку;
– розробляти стратегічні напрями розвитку організації, забезпечення конкурентоспроможності;
– планувати і прогнозувати діяльність організації та структурного підрозділу;
– планувати потреби у ресурсах (матеріальних, фінансових, трудових);
– розробляти і впроваджувати нововведення;
– планувати власну роботу.
2. У галузі організаційної роботи:
– організовувати колективну працю для досягненню цілей організації;
– організовувати та реорганізовувати робочі місця працівників;
– організовувати управлінські процеси, вміти ефективно розподіляти повноваження працівників;
– використовувати принципи та методи управління і керівництва, удосконалювати стиль керівництва;
– формувати інформаційне забезпечення управління організацією;
– організовувати прийняття своєчасних і оптимальних управлінських рішень та їх виконання;
– розробляти заходи щодо подолання криз у діяльності організації, впроваджувати санкційні заходи;
– організовувати ділові контакти підприємства із зовнішнім середовищем;
– забезпечувати захист прав споживачів;
– складати посадові інструкції та положення про структурні підрозділи;
– делегувати повноваження, розподіляти права, відповідальність і обов’ язки між виконавцями;
– здійснювати комерційну діяльність на внутрішньому і зовнішньому ринках;
– співпрацювати з банками та іншими кредитно-фінансовими установами;
– організовувати управління персоналом;
– формувати і розвивати організаційну культуру та імідж підприємства;
– документально оформляти процеси управління підприємством;
3. У галузі мотивації праці:
– забезпечувати узгодження інтересів працівників з інтересами організації;
O створювати умови для трудової самореалізації співробітників;
O використовувати індивідуальний підхід, добирати і застосовувати різні стимули у їх взаємозв’язку;
O визначати і аналізувати ефективність використання різних форм і систем оплати праці та матеріального стимулювання;
O створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі;
4. У галузі контролю:
O контролювати забезпечення ресурсами, додержання технології виробництва;
O контролювати виконання управлінських рішень;
O контролювати стан охорони праці та техніки безпеки;
O забезпечувати контроль якості продукції (послуг);
O здійснювати оцінку і контроль якості роботи персоналу, встановлення цін і здійснення розрахунків.
O здійснювати контроль стану звітування організації;
O здійснювати оцінку і контроль якості роботи персоналу, встановлення цін і здійснення розрахунків;
O здійснювати контроль стану звітування організації.
5. У галузі координації:
Узгоджувати використання усіх видів ресурсів, здійснювати маневрування ними;
O оперативно регулювати і диспетчеризувати операції;
O усувати відхилення від встановлених норм у діяльності організації;
O управляти індивідуальними і колективними конфліктами.
O регулювати розподіл матеріальних і нематеріальних благ;
O регулювати поведінку персоналу в процесі діяльності організації;
O змінювати або відмінювати регламенти, що не відповідають дійсності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)