Законодавство складається з великої кількості нормативноправових актів, прийнятих різними правотворчими органами держави у різні історичні періоди, у зв’язку з чим виникають неузгодженості між новим і старим законодавством. Крім того законодавство має ак­ти, які формально

План 1. Поняття, ознаки, види та структура правовідносин. 2. Суб’єкти правовідносин. 3. Об’єкти правовідносин. 4. Зміст правовідносин. 5. Поняття та види юридичних фактів. 1. Поняття, ознаки, види та структура правовідносин У будьякому суспільстві існують

Об’єкти правовідносин – це певні матеріальні, духовні та інші соціальні блага з приводу яких між суб’єктами виникають, змінюються чи припиняються правовідносини. Іншими словами, об’єкти правовідносин – це те, на що спрямо­вані суб’єктивні права і

Юридичні факти не є елементом правовідносин, але тісно з ни­ми пов’язані. Без юридичних фактів навіть за наявності чинних право­вих норм виникнення правовідносин неможливе. Факти стають юри­дичними не в силу якихось особливих внутрішніх властивостей, а

План 1. Поняття, ознаки і види правової та правомірної поведінки. 2. Поняття, ознаки, види та склад правопорушення. 3. Поняття, ознаки та види юридичної відповідальності. 4. Мета, функції та принципи юридичної відповідальності. 1. Поняття, ознаки

Поведінка людей у суспільстві реалізується у межах встановле­них правил, за порушення, невиконання та неналежне виконання яких настає соціальна відповідальність: моральна, політична, суспільна, організаційна, партійна тощо. Одним із різновидів соціальної відповідальності є юридична ві­дповідальність. Найбільш

План 1. Поняття, структура та види правосвідомості. 2. Функції правосвідомості. 3. Поняття, види та функції правової культури. 4. Правове виховання. 1. Поняття, структура та види правосвідомості Процеси виникнення, розвитку та функціонування права безпосе­редньо пов’язані

Функції правосвідомості – це основні напрями впливу пра­восвідомості на розвиток суспільних відносин. Функції правосвідомості відображають зовнішній і внутрішній прояви правосвідомості у системи суспільних відносин, визначають її соціальну цінність, місце у правовій системі. Основними функціями

Побудова правової держави та громадянського суспільства в Україні передбачає суттєве підвищення правосвідомості та правової культури усіх суб’єктів суспільних відносин, оскільки без них немож­ливо побудувати таку державу і суспільство. Успішне вирішення цих завдань залежить від

Завдання для самостійної роботи до теми 1,2 Завдання 1. Розпочати роботу над складанням словника основних по­нять та категорій теорії держави і права. Розтлумачити зміст наступних понять та категорій: правознавс­тво, теорія держави і права, юридична

Завдання для самостійної роботи до теми 1,2 Завдання 1. Розпочати роботу над складанням словника основних по­нять та категорій теорії держави і права. Розтлумачити зміст наступних понять та категорій: правознавс­тво, теорія держави і права, юридична

Завдання 1. Продовжити роботу над складанням словника основних понять та категорій теорії держави і права. Розтлумачити зміст наступних понять та категорій: механізм держави, апарат держави, орган держави, законодавча влада, виконав­ча влада, судова влада, місцеве

Завдання 1. Продовжити роботу над складанням словника основних понять та категорій теорії держави і права. Розтлумачити зміст наступних понять та категорій: механізм держави, апарат держави, орган держави, законодавча влада, виконав­ча влада, судова влада, місцеве

Завдання 1. Продовжити роботу над складанням словника основних понять та категорій теорії держави і права. Розтлумачити зміст наступних понять та категорій: правова сис­тема, система права, система законодавства, предмет правового регу­лювання, метод правового регулювання, галузь

1. Основні теорії походження права. 2. Поняття та ознаки права. 3. Поняття права в суб’єктивному та об’єктивному значеннях. 4. Функції права та їх класифікація. 5. Поняття, ознаки та принципи правотворчості. 6. Поняття та стадії

У процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються наступні види контролю: 1. Поточний – здійснюється на семінарських заняттях. За зміс­том він включає перевірку розуміння та запам’ятовування студентом навчального матеріалу, який охоплюється темою лекційного та семі­нарського занять,

Семінар – це загальновживана назва широко застосовуваного виду занять з різноманітних навчальних дисциплін, частіше – з гума­нітарних. Семінарське заняття є однією з найважливіших форм навчаль­ного заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі

Нормативноправові акти 1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.