Риторика – Колотілова Н. А. – 1.2. Модуси публічного виступу
У процесі будь-якого публічного виступу оратора перед аудиторією можна виділити такі модуси: логос, етос і пафос.
Логос (від давньогрец. logos – “слово”, “смисл”) – Це засоби впливу, що апелюють до розуму.
Арістотель, наприклад, логічні засоби тісно пов’язував з промовою оратора:
“…сама промова переконує нас в тому випадку, коли оратор виводить дійсну або позірну істину із доводів, що є у наявності для кожного даного питання”1.
В сучасній риториці логос здебільшого тлумачать як власне аргументи, тобто ті положення (основи, резони, доводи та ін.), за допомогою яких оратор прагне вплинути на аудиторію таким чином, щоб вона прийняла певні твердження або наміри.
Етос (від давньогрец. ethos – “норов”, “звичай”, “характер”) – це засоби впливу, що апелюють до моральних принципів, до норм людської поведінки.
Оратор повинен “впізнаватися” аудиторією як “людина гідна” – і в широкому значенні, й у вузькому (гідна того, щоб говорити, гідна того, щоб її слухали). Йдеться про те, що особисті етичні якості оратора при виголошенні промови можуть впливати на сприйняття її аудиторією як позитивно, так і негативно. Арістотель з цього приводу писав у своїй “Риториці”:
“[Доведення досягається] за допомогою моральнісного характеру [промовця] в тому випадку, коли промова виголошується так, що викликає довіру до людини, яка її виголошує, тому що взагалі ми більше й скоріше віримо людям хорошим, у тих же випадках, де немає нічого ясного і де є місце ваганням, – і поготів…”.
У сучасних комунікативних ситуаціях ми досить часто стикаємося якраз із цілковитою відсутністю будь-якої моралі.
Слід відмітити, що риторику завжди хвилювала ця проблема. Класична риторика, наприклад, завжди грунтувалась на постулатах Істини, Добра і Краси. Справжній оратор мусить пам’ятати про два моменти. По-перше, значно легше впливати на тих слухачів, які йому довіряють. По-друге, втрачену довіру аудиторії повернути надзвичайно важко.
Тому найкращий спосіб мати ораторську мораль – це справді бути моральним.
Окрім того, ефективність етосу в багатьох випадках визначається тим, що аудиторія більше схильна сприймати того оратора, в якому вона впевнена. Особливо сильний етос може зробити аргументацію взагалі зайвою, оскільки слухачі вірять оратору на слово, заздалегідь погоджуються з усім, що він пропонує. Тобто сильний етос послаблює логос для певної аудиторії, тоді як слабкий етос вимагає сильного логосу.
Пафос (від давньогрец. pathos – “пристрасть”) – Це засоби впливу, що апелюють до почуттів.
Суть пафосу полягає в тому, що оратор повинен вміти викликати в аудиторії почуття, які могли б вплинути на її думку. В основі класичної патетики міститься уявлення про дві головні пристрасті – любов та ненависть, всі інші почуття є похідними. Дійсно, з пари протилежностей, що виражають відповідне бажане та небажане для людини, можна вивести всі інші почуття. Арістотель з приводу пристрастей писав:
Related posts:
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.2. Типи підготовки до публічного виступу Існують три типи підготовки до публічного виступу: O Написання повного тексту промови; O запис головних положень (тез та аргументів); O виголошення промови експромтом. Перший тип підготовки (написання тексту) Рекомендується для відповідальних, офіційних ситуацій. Написання повного тексту промови певним чином дисциплінує оратора, адже в нього є можливість ретельно продумати формулювання власних думок і точно розрахувати тривалість […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 5.3. Аналіз публічного виступу Ось і минув публічний виступ… Тепер час для його аналізу. Він має важливе значення для вдосконалення ораторської майстерності. Найкращим вважається поєднання оцінок самого оратора з експертними оцінками. Далі пропонуються переліки запитань для самого оратора та тих, хто оцінює виступ “зовні”1. Оратору слід відповісти на такі запитання: 1. Чи вдалось захопити увагу аудиторії? 2. Чи вдалось […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 1.4. Загальна характеристика розділів риторики Ще в епоху Античності було встановлено, що ораторська діяльність складається з п’яти етапів. Найбільш яскраво ця думка виражена у відомого давньоримського оратора Цицерона: “Всі сили й здібності оратора слугують виконанню таких п’яти завдань: по-перше, він повинен підшукати зміст для своєї промови; по-друге, розташувати знайдене по порядку, зваживши та оцінивши кожний доказ; по-третє, оповити й прикрасити […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 1.3. Риторика і “воля до влади” Саме бажання того, щоб інша людина прийняла якесь положення, здійснила якийсь вчинок співвідноситься з такою філософською категорією, як “воля до влади”. Вона набула значного поширення завдяки роботам відомого німецького філософа Фрідріха Ніцше. “Воля до влади” постає як досить потужний стимул людської поведінки. Цей стимул поряд з іншими (наприклад, лібідо) наявний у кожної людини, а не […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.4. Риторика Арістотеля Взагалі після виступу Платона проти риторики, що було моментом найвищого загострення ворожнечи між риторикою та філософією, в IV ст. до н. е. намічаються тенденції до примирення цих двох наук. У царині риторики це виразилось у творчості Ісократа, а в царині філософії – в творчості Арістотеля. За переказами, вони не дуже прихильно ставились один до одного, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.4. Риторика у Давньому Римі Стосовно розвитку риторики в Давньому Римі слід зазначити, що для епохи республіки не був характерний культ чистого слова, звукової гармонії, насолода від витонченості оратора. Коли римляни звернулись до грецької риторики, то вони були зачаровані її красою. Відбувся рух від простоти промови до нагромадження, до азіанства. У цей період загострюється ворожнеча між риторикою та філософією. Адже […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. “inventio” – “винахід”) – це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу. 2.1. Поняття про стратегію оратора Оратору завжди слід пам’ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – Частина 2. ТЕОРІЯ РИТОРИКИ РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. “inventio” – “винахід”) – це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу. 2.1. Поняття про стратегію оратора Оратору завжди слід пам’ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.1. Поняття про стратегію оратора РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ Інвенція (лат. “inventio” – “винахід”) – це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу. 2.1. Поняття про стратегію оратора Оратору завжди слід пам’ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.4.1. Риторика Цицерона Стосовно розвитку риторики в Давньому Римі слід зазначити, що для епохи республіки не був характерний культ чистого слова, звукової гармонії, насолода від витонченості оратора. Коли римляни звернулись до грецької риторики, то вони були зачаровані її красою. Відбувся рух від простоти промови до нагромадження, до азіанства. У цей період загострюється ворожнеча між риторикою та філософією. Адже […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.3. Освітня система Ісократа Взагалі після виступу Платона проти риторики, що було моментом найвищого загострення ворожнечи між риторикою та філософією, в IV ст. до н. е. намічаються тенденції до примирення цих двох наук. У царині риторики це виразилось у творчості Ісократа, а в царині філософії – в творчості Арістотеля. За переказами, вони не дуже прихильно ставились один до одного, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – Частина 1. РИТОРИКА ЯК НАУКА РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін “риторика” Походить від давньогрецького слова “оратор” і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово “oratoria”. Ці терміни пов’язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті. […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 3.2. Головна частина 3.2.1. Способи подання матеріалу Після вступу оратор пропонує аудиторії той матеріал (тези, аргументи), який було відібрано на етапі інвенції. Загальна мета головної частини – це обгрунтування тез оратора. Якщо говорити більш точно, то завданням тут виступає подання цих доказів слухачам (адже для себе людина вже обгрунтувала тези). В головній частині інколи виділяють такий окремий компонент, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 3.2.1. Способи подання матеріалу 3.2.1. Способи подання матеріалу Після вступу оратор пропонує аудиторії той матеріал (тези, аргументи), який було відібрано на етапі інвенції. Загальна мета головної частини – це обгрунтування тез оратора. Якщо говорити більш точно, то завданням тут виступає подання цих доказів слухачам (адже для себе людина вже обгрунтувала тези). В головній частині інколи виділяють такий окремий компонент, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 1.1. Визначення риторики РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін “риторика” Походить від давньогрецького слова “оратор” і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово “oratoria”. Ці терміни пов’язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті. […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 7. РИТОРИКА В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ВІДРОДЖЕННЯ ТА НОВОГО ЧАСУ 7.1. Становлення християнської гомілетики Слово Гомілія грецького походження і означає “промова перед народом, бесіда з кількома людьми”. Воно вживалося ще в античні часи. На початку християнства це слово стало використовуватися для означення храмової проповіді священників, які переважно не мали відповідної освіти і тому пояснювали Святе Письмо якомога простіше. Проповідь – одна із характерних і масових […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін “риторика” Походить від давньогрецького слова “оратор” і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово “oratoria”. Ці терміни пов’язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті. […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.5. Видатні давньогрецькі оратори Слід зазначити, що період V-VI ст. до н. е. в Давній Греції був не лише періодом створення теоретичних праць з риторики, це був період також видатних ораторів. Насамперед, як зазначалося вище, ораторське мистецтво було тісно пов’язане з політичною діяльністю. Відомим політичним оратором був Перікл. Його промови не збереглися. Однак можна говорити про його красномовство на […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 3. ДИСПОЗИЦІЯ Диспозиція (від лат. “dispositio” – “розташування”) – Це розділ риторики, який вивчає структуру ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен організувати матеріал, винайдений у процесі інвенції, тобто розчленувати його та забезпечити певну послідовність у промові. Характерною рисою будь-якого мовлення є лінійність, тому оратору і потрібно так розташувати попередньо відібраний матеріал. Якщо на етапі інвенції головним […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 3.1. Вступ до промови Диспозиція (від лат. “dispositio” – “розташування”) – Це розділ риторики, який вивчає структуру ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен організувати матеріал, винайдений у процесі інвенції, тобто розчленувати його та забезпечити певну послідовність у промові. Характерною рисою будь-якого мовлення є лінійність, тому оратору і потрібно так розташувати попередньо відібраний матеріал. Якщо на етапі інвенції головним […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 4. ЕЛОКУЦІЯ Елокуція (від лат. “Elocurio” – “словесне вираження”) – це розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен забезпечити виразність матеріалу промови, що був підібраний та розташований на попередніх етапах. Порівняно з іншими цей розділ був найбільш розроблений класичною риторикою. Теоретики ораторського мистецтва створювали численні класифікації різноманітних риторичних засобів, що забезпечували не […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 5. МЕМОРІЯ Й АКЦІЯ Меморія (від лат. “memoria” – “пам’ять”) – Це розділ риторики, який вивчає особливості запам’ятовування ораторської промови. У класичній риториці меморія виділялась як окремий етап ораторської діяльності, на якому людина повинна була запам’ятати вже підготовлену промову. Акція (від лат. “actio” – “дія”) – Це розділ риторики, який розглядає виголошення оратором промови. На етапі акції оратор повинен […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 5.2. Невербальні засоби оратора Більшість теоретиків ораторського мистецтва вважають найважливішим саме п’ятий етап риторичної діяльності – виголошення промови. Дійсно, блискуче виголошення може врятувати пересічну промову, а погане – зіпсувати чудову. На цьому етапі оратор повинен якомога краще представити аудиторії результат своєї роботи, виконаної на попередніх етапах. Людина може дуже добре писати різноманітні тексти, але зовсім не вміти подавати їх […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 4.2. Риторичні фігури Взагалі розрізняють дві форми мовленнєвого впливу: O пряма форма мовленнєвого впливу; O непряма форма мовленнєвого впливу. У сучасній лінгвістиці та філософії мови розрізнення між ними виражається у виборі прямих чи непрямих мовленнєвих актів. Останнім часом непрямі форми комунікації привертають до себе все більшу увагу дослідників. Зокрема висловлюються думки про те, що: “…людина звертається до прямої […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 5.1. Способи запам’ятовування промови Меморія (від лат. “memoria” – “пам’ять”) – Це розділ риторики, який вивчає особливості запам’ятовування ораторської промови. У класичній риториці меморія виділялась як окремий етап ораторської діяльності, на якому людина повинна була запам’ятати вже підготовлену промову. Акція (від лат. “actio” – “дія”) – Це розділ риторики, який розглядає виголошення оратором промови. На етапі акції оратор повинен […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.5. Аргументація й критика Аргументація (від лат. “argumentum” – “основа”) – Це обгрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії. Найбільш розробленою проблематика аргументації постає в логіці. Звичайно, оратор повинен враховувати здобутки цієї дисципліни. З іншого боку, поняття логічної та риторичної аргументації відрізняються між собою. Логічна аргументація – це лише окремий випадок риторичної аргументації. Згадаємо, що в Арістотеля логос […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.5.1. Структура та види аргументації Аргументація (від лат. “argumentum” – “основа”) – Це обгрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії. Найбільш розробленою проблематика аргументації постає в логіці. Звичайно, оратор повинен враховувати здобутки цієї дисципліни. З іншого боку, поняття логічної та риторичної аргументації відрізняються між собою. Логічна аргументація – це лише окремий випадок риторичної аргументації. Згадаємо, що в Арістотеля логос […]...
- Основи педагогічної техніки – Пихтіна Н. П. – 2. Архітектоніка публічного виступу А) Вступна частина Майже в усіх справах найбільш складним є початок. Жан-Жак Руссо Науковцями, що займаються вивченням особливостей публічного виступу (М. Станкін, В. Шейнов), встановлено, що Перші хвилини взаємодії з аудиторією є найбільш відповідальними і складними як для доповідача, так і для слухачів. Оскільки саме у перші хвилини контакту лектору необхідно, не застосовуючи адміністративних заходів, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 4.1. Форми мовленнєвого впливу Взагалі розрізняють дві форми мовленнєвого впливу: O пряма форма мовленнєвого впливу; O непряма форма мовленнєвого впливу. У сучасній лінгвістиці та філософії мови розрізнення між ними виражається у виборі прямих чи непрямих мовленнєвих актів. Останнім часом непрямі форми комунікації привертають до себе все більшу увагу дослідників. Зокрема висловлюються думки про те, що: “…людина звертається до прямої […]...
- Основи педагогічної техніки – Пихтіна Н. П. – 3. Техніка та психотехніка оратора під час публічного виступу А) Особливості утримання уваги слухачів Досвідчений лектор відрізняється від недосвідченого тим, що здатний цілеспрямовано стимулювати та утримувати увагу й інтерес слухачів. Перш ніж почати говорити, необхідно зробити паузу тривалістю 5-7 секунд і уважно подивитися на слухачів. Пауза дозволяє останнім Налаштуватися на сприйняття. Виникає при цьому й елемент цікавості як ефективний прийом початку виступу. Існують і […]...
- Основи педагогічної техніки – Пихтіна Н. П. – 1. Підготовка до публічного виступу як умова його результативності 1. Підготовка до публічного виступу як умова його результативності Не завжди важливо – що говорять, Але завжди важливо – як говорять. М. Горький Скільки часу потрібно витрачати на підготовку конкретного виступу? В. Шейнов вважає, чим вищий рівень професіоналізму і культури доповідача, тим менше часу потрібно йому для підготовки. Недосвідченим ораторам на підготовку необхідно більше часу, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.3. Особливості елліністичної риторики Як відомо, Арістотель у своїй творчості виділив три види промов: політичні, судові та епідейктичні (урочисті, похвальні). У Давній Греції класичного періоду провідну роль відігравали політичні промови. В період еллінізму ця роль переходить до урочистих промов. У системі античної риторики відбуваються значні зміни. Насамперед змінюється естетичний ідеал красномовства. Метою політичної промови було переконання слухачів, а урочистої […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2. Риторика в Давній Греції класичного періоду 1. Класична риторика (V ст. до н. е. – сер. XX ст.). 2. Неориторика (з сер. XX ст. до нашого часу). Засновником класичної риторики вважається давньогрецький софіст Горгій. Протягом досить тривалого історичного етапу розвитку риторика переживала як злети, так і падіння. Золотим віком ораторського мистецтва вважається, звичайно, епоха Античності. В цей період докладно були розроблені […]...
- Основи педагогічної техніки – Пихтіна Н. П. – ЛЕКЦІЯ 3.2. Майстерність публічного виступу. Особливості читання психологічної лекції 1. Підготовка до публічного виступу як умова його результативності Не завжди важливо – що говорять, Але завжди важливо – як говорять. М. Горький Скільки часу потрібно витрачати на підготовку конкретного виступу? В. Шейнов вважає, чим вищий рівень професіоналізму і культури доповідача, тим менше часу потрібно йому для підготовки. Недосвідченим ораторам на підготовку необхідно більше часу, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 2.5.3. Види аргументів Залежно від модусів публічного виступу розрізняють види аргументів в ораторській промові: O аргументи до логосу; O аргументи до етосу; O аргументи до пафосу. Аргументи до логосу – це твердження, які стосуються предмета промови, тези, яка захищається оратором. Вони отримали назву Argumentum ad rem (“до суті справи”). У логічній аргументації саме такі аргументи вважаються коректними, а […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 8.1. Семістичний характер неориторики Неориторика оформлюється у 50-х рр. ХХ ст. Зокрема, у 1958 р. виходить праця Х. Перельмана і Л. Олбрехт-Титеки “Нова риторика: Трактат про аргументацію”. Ця робота знаменує собою початок нового етапу в розвитку риторики. Після неї інтерес з боку науковців до цієї науки все більше зростає. Слід підкреслити, що неориторика не заперечує досягнення класичної риторики, а […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 6.2.2. Риторика Сократа і Платона Перший виклик софістичному ідеалу єдності філософії та риторики кинув Сократ (469-399 рр. до н. е.). Він вважав, що риторика непотрібна оскільки істинна думка збереже свою силу і без риторичного переконання, а хибна думка навіть за допомогою риторики не встоїть проти істини. Як свідчать діалоги Платона, Сократ намагається чітко розрізнити поняття віри й знання. Софістична риторика, […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – 7.1. Становлення християнської гомілетики 7.1. Становлення християнської гомілетики Слово Гомілія грецького походження і означає “промова перед народом, бесіда з кількома людьми”. Воно вживалося ще в античні часи. На початку християнства це слово стало використовуватися для означення храмової проповіді священників, які переважно не мали відповідної освіти і тому пояснювали Святе Письмо якомога простіше. Проповідь – одна із характерних і масових […]...
- Українська мова за професійним спрямуванням – Галузинська Л. І. – 10.5. Мистецтво публічного виступу. Доповідь Доповідь – одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові актуальні проблеми, які ще потребують розв’язання. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв’язків із громадськістю (наприклад, повідомлення свого погляду на проблему, наукової та громадянської позиції тощо). Розрізняють політичні, звітні, ділові та наукові доповіді. Політична доповідь торкається політичних питань, у ній з’ясовуються суть, причини, наслідки […]...
- Риторика – Колотілова Н. А. – РОЗДІЛ 8. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НЕОРИТОРИКИ Неориторика оформлюється у 50-х рр. ХХ ст. Зокрема, у 1958 р. виходить праця Х. Перельмана і Л. Олбрехт-Титеки “Нова риторика: Трактат про аргументацію”. Ця робота знаменує собою початок нового етапу в розвитку риторики. Після неї інтерес з боку науковців до цієї науки все більше зростає. Слід підкреслити, що неориторика не заперечує досягнення класичної риторики, а […]...