Риторика – Колотілова Н. А. – 1.4. Загальна характеристика розділів риторики
Ще в епоху Античності було встановлено, що ораторська діяльність складається з п’яти етапів. Найбільш яскраво ця думка виражена у відомого давньоримського оратора Цицерона:
“Всі сили й здібності оратора слугують виконанню таких п’яти завдань: по-перше, він повинен підшукати зміст для своєї промови; по-друге, розташувати знайдене по порядку, зваживши та оцінивши кожний доказ; по-третє, оповити й прикрасити все це словами; по-четверте, укріпити промову в пам’яті; по-п’яте, виголосити її з гідністю та приємністю”1.
Кожний з етапів ораторської діяльності вивчається у відповідному розділі риторики:
1) інвенція (добір матеріалу);
2) диспозиція (розташування матеріалу);
3) елокуція (словесне вираження);
4) меморія (запам’ятовування промови);
5) акція (виголошення промови).
У першому розділі риторики (інвенції) Розглядаються аспекти розробки предметної царини промови. На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу.
У другому розділі риторики (диспозиції) Розглядається структура ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен організувати матеріал, винайдений у процесі інвенції, тобто розчленувати його та забезпечити певну послідовність у промові.
У третьому розділі риторики (елокуції) Розглядається виразність ораторської промови. На цьому етапі оратор повинен забезпечити ефектність своєї промови.
У четвертому розділі риторики (меморії) Розглядаються способи запам’ятовування промови.
У п’ятому розділі риторики (акції) Розглядаються особливості безпосередньо публічного виступу оратора перед аудиторією.
Ці розділи риторики утворюють її ядро, оскільки висвітлюють основні етапи підготовки та виголошення ораторської промови незалежно від її різновиду. З розвитком риторики як певної дисципліни відбувалась систематизація та класифікація видів ораторської діяльності. На сьогоднішній день у різних підручниках і посібниках з цієї дисципліни подано специфічні рекомендації оратору залежно від типу промови. Концепцію риторики, яка пропонується в даному посібнику, можна назвати загальною в тому сенсі, що розглядаються найбільш загальні принципи і способи підготовки та виголошення публічних промов у різних сферах людської життєдіяльності та повсякденному спілкуванні.
У посібнику враховано також головні здобутки двох історичних етапів розвитку риторики:
O класичної риторики (V ст. до н. е. – середина ХХ ст.), засновником якої був давньогрецький софіст Горгій Та
O неориторики (середина ХХ ст. – наш час), засновником якої є бельгійський вчений X. Перельман.
Таким чином, риторика вивчає ораторську діяльність від задуму промови до її публічного виголошення, виявляє прийоми, які сприяють успішності виступу оратора перед аудиторією. Саме про це й піде мова в другій частині посібника.
ТЕРМІНИ, ЯКІ ТРЕБА ЗАПАМ’ЯТАТИ
Аудиторія – це група людей, у думках чи поведінці яких мають відбутися зміни, до яких прагне оратор.
Вплив – це дія на стан, думки, почуття і вчинки іншої людини за допомогою вербальних і невербальних засобів, у результаті якої відбуваються зміни в поглядах чи поведінці.
Етос – це засоби впливу, що апелюють до моральних принципів, до норм людської поведінки.
Класична риторика – це перший етап у розвитку риторики, тривав з V ст. до н. е. до середини XX ст., засновником її був давньогрецький софіст Горгій.
Логос – це засоби впливу, що апелюють до розуму.
Неориторика – це другий етап у розвитку риторики, триває з середини XX ст. до нашого часу, засновником її є бельгійський вчений X. Перельман.
Оратор – це людина, яка переконує інших прийняти певні твердження або виконати певні дії.
Пафос – це засоби впливу, що апелюють до почуттів.
Переконання – це свідома аргументована дія на інших людей з метою
Прийняття ними певних тверджень або намірів.
Предмет риторики – це публічний виступ у процесі комунікації.
Промова – це мовленнєве повідомлення, з яким оратор звертається до
Аудиторії.
Риторика – це наука про способи підготовки та виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторію.
ТЕСТ
1. Риторика – це наука, яка вивчає:
A) способи ефективного мовлення;
Б) способи підготовки та виголошення ораторських промов;
B) способи переконання під час публічних виступів.
2. Риторику як “мистецтво переконання” визначав:
А) Арістотель; Б) Квінтіліан.
3. Риторику як “мистецтво говорити витончено” визначав:
А) Арістотель; Б) Квінтіліан.
4. Предмет риторики – це публічний виступ:
А) так;
Б) ні.
5. Публічний виступ і презентація – це синоніми:
А) так;
Б) ні.
6. Компонентами риторичного трикутника є:
А) оратор, промова, аудиторія; Б) етос, логос, пафос.
7. Метою ораторської промови є:
A) вплив або інформування;
Б) інформування або переконання;
B) витонченість виразу думки або вплив.
8. Модусами публічного виступу є:
А) оратор, промова, аудиторія; Б) етос, логос, пафос.
9. Етос – це засоби впливу, що апелюють до:
A) норм людської поведінки; Б) почуттів;
B) розуму.
10. Логос – це засоби впливу, що апелюють до:
A) норм людської поведінки; Б) почуттів;
B) розуму.
11. Пафос – це засоби впливу, що апелюють до:
A) норм людської поведінки; Б) почуттів;
B) розуму.
12. Переконання є способом реалізації “волі до влади”:
А) так;
Б) ні.
13. Ораторська діяльність складається з етапів:
A) трьох;
Б) чотирьох;
B) п’яти.
14. Засновником класичної риторики є:
A) Арістотель; Б) Горгій;
B) Квінтіліан.
15. Засновником неориторики є:
A) Ф. ван Еємерен; Б) X. Перельман;
B) С. Тулмін.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Прокоментуйте з точки зору модусів публічного виступу наступний фрагмент:
“Коли ділишся якою-небудь думкою з англійцем – а це, треба сказати, завжди велика необачність, – то його мало цікавить, вірна ця думка, чи невірна. Для нього важливе інше: чи переконаний ти в тому, що говориш, чи ні. А між тим важлива сама думка, незалежно від того, наскільки щира людина, яка її висловила. Більше того, цінність будь-якої думки тим вища, чим менше щирий той, у кого вона з’явилась, адже в такому випадку вона не відображає його особистих інтересів, бажань і забобонів. Втім, не бійся, я не збираюсь говорити з тобою на політичні, соціологічні чи метафізичні теми. Люди мене цікавлять більше, ніж принципи, а люди без принципів мене просто захоплюють” (О. Уайльд. “Портрет Доріана Грея”).
2. Продумайте і напишіть промову на тему: “Риторика: наука чи мистецтво?”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)