Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 8.5.2. Умови спуску виробничих стічних вод
Необхідний ступінь очищення стічних вод встановлюють за:
– нормативним показником вмісту шкідливих домішок;
– кількістю зважених речовин;
– допустимою величиною біологічного показника концентрації шкідливих речовин (БПК) у водоймищах та стічних водах;
– споживанням стічними водами розчиненого кисню; — зміною реакції (рН) води водоймища;
– температурою води;
– забарвленням, запахом та вмістом солей у воді.
При визначенні необхідного ступеня очищення стічних вод слід розглядати умови їх спуску в протічні та непротічні водоймища.
Умови спуску стічних вод у протічне водоймище (річку) за нормативним показником вмісту шкідливих домішок визначають за формулою
Де Слабр – концентрація забруднювальних речовин у стічних водах, якої необхідно досягнути в результаті очищення; Сеод – концентрація цього ж виду забруднень у воді водоймища до спуску стічних вод; Яетв – об’єм стічних вод, що випускаються у водоймище; а – коефіцієнт змішування, що показує, яка кількість води у протічному водоймищі змішується із стічними водами; Я0 – об’єм води у водоймищі (визначають за даними гідрометеорологічної служби); ГДК – гранично допустима концентрація шкідливих речовин у водоймищі.
Умову спуску стічних вод у непротічне водоймище (озеро, водосховище, море) визначають за формулою
Де п – кратність найменшого розведення.
Поділивши обидві частини нерівності (6.4) на Яет”* отримуємо
Вираз у дужках означає кратність розведення стічних вод у протічному водоймищі. Тоді значення показників nia можна визначити за формулами
Підставивши значення п з виразу (8.80) у вираз (8.81), маємо
За відсутності забруднень одного виду в протічному водоймищі вираз (8.83) набуде вигляду
З виразу (8.84) бачимо, що концентрація забруднень у стічних водах повинна дорівнювати або бути меншою від добутку кратності розведення на ГДК. Іншими словами, кратність розведення має бути такою, щоб концентрація забруднень у протічному водоймищі не перевищувала гранично допустиму.
Якщо концентрація забруднень у водоймищі С д з часом незначно збільшуватиметься (коли забруднення у стічних водах поволі розкладаються), то розведенням стічних вод у водоймищі можна знехтувати, і вираз (8.84) отримає вигляд
У цьому випадку стічні води необхідно очищати до концентрації нижче ГДК.
Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням їх у водоймище визначають:
А) за допустимою кількістю зважених частинок забруднювальних речовин у стічних водах:
Де N – кількість зважених частинок у стічних водах до очищення; Мдоп – допустима кількість зважених частинок забруднювальних речовин у стічних водах після очищення;
Б) за допустимим вмістом забруднювальних речовин у стічних водах:
Де С – фактична концентрація забруднювальних речовин у стічних водах до очищення; Сдоп – допустима концентрація забруднювальних речовин у стічних водах після очищення;
В) за допустимим біологічним показником споживання кисню у стічних водах:
Де Б – фактичний біологічний показник споживання кисню у стічних водах до очищення; Бдоп – допустимий біологічний показник споживання кисню у стічних водах після очищення;
Г) за допустимою температурою стічних вод ступінь їх охолодження перед спуском у водоймище:
Де £в – температура води у водоймищі перед спуском стічних вод; *доп – температура стічних вод після їх охолодження: + 3)°С;
Д) за зміною активної реакції води та за концентрацією кислот і лугів кратність розведення стічних вод перед їх спуском у водоймище: “
Де рН – водневий показник (кислотність) стічних вод перед розведенням; рН^ – допустимий водневий показник стічних вод після їх очищення.
Перевірка стану виробничих стічних вод перед їх спуском у водоймище повинна здійснюватися систематично за всіма вищенаведеними формулами і підтверджуватися експериментальними методами.
8.5.2. Умови спуску виробничих стічних вод
Виробничі стічні води спускають у міську каналізацію або у водоймища залежно від розташування промислових підприємств. Очищення суміші побутових і виробничих стічних вод у першому випадку здійснюється на єдиних очисних спорудах.
Виробничі стічні води, які спускають у міську каналізацію, не повинні:
– порушувати роботу комунальних мереж і споруд;
– містити понад 500 мг/л зважених і спливаючих речовин;
– містити речовини, здатні засмічувати труби каналізаційних мереж або відкладатися на стінках труб;
– руйнувати (в результаті корозії) матеріал труб та інші елементи каналізаційних мереж;
– містити горючі домішки та інші речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в каналізаційних мережах і спорудах;
– не повинні містити шкідливі речовини в концентраціях, які унеможливлюють подальше біологічне очищення стічних вод або викидання їх у водоймища;
– перевищувати температуру 40 °С.
Виробничі стічні води, що не відповідають цим вимогам, повинні попередньо очищуватися, охолоджуватися або розводитися до необхідних концентрацій.
Умови спуску виробничих стічних вод у водоймища регламентуються “Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами” і “Правилами санітарної охорони прибережних районів морів” Міністерства охорони здоров’я України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)