Промислова екологія – Апостолюк C. O. – 2.2.5. Забруднення стічних вод підприємствами мікробіологічної, харчової та легкої промисловостей
Підприємства целюлозно-паперової промисловості скидають у стічні води целюлозні волокна й розчини органічних речовин. У стоках цих підприємств є розчинені вуглеводні, смоли і жири. Всі вони легко окислюються при взаємодії з аеробними мікроорганізмами, що супроводжується інтенсивним споживанням кисню, розчиненого у воді, та перенасиченням водоймищ органічними речовинами.
Забруднені стічні води утворюються під час оброблення целюлозної та паперової мас, промиванні та згущенні целюлози, конденсації здувань, розгону скипидар-сирцю, вилучення шламів, мокрого корування лісоматеріалів тощо. При сульфітному способі виробництва паперу в стічні води також потрапляє сульфітний луг. У стічних водах гідролізних виробництв наявні спиртові, фурфурольні компоненти, сивушні ефіроальдегідні та скипидарні фракції, а також кислоти.
Стоки можуть мати кислу, нейтральну або лужну реакцію, що в будь-якому випадку пов’язано зі зміною природного рН водоймищ (табл. 2.21) [1].
Таблиця 2.21. Характеристика водних стоків целюлозно-паперових підприємств
Вид виробництва | Кількість стічних вод на тонну продукції, м3 | Середовище | Колір стоків |
Сульфітна небіле-на целюлоза | 130-155 | Кисле | Темно-коричневий |
Сульфітна білена целюлоза | 425-500 | Нейтрально-лужне | Коричневий |
Картон | 30-60 | Нейтральне | Коричневий |
Папір | 50-60 | Слабокисле | Без кольору |
Сульфатна небіле-на целюлоза | 101 – 116 | Лужне | Темно-коричневий |
2.2.5. Забруднення стічних вод підприємствами мікробіологічної, харчової та легкої промисловостей
Підприємства мікробіологічної промисловості є потужними забруднювачами водних ресурсів. Стічні води тут утворюються при виділенні та згущуванні біомаси. Стічні води утворюються також під час мокрого очищення газоповітряних викидів, продування систем водопостачання, миття обладнання, трубопроводів і прибирання виробничих приміщень мокрим способом.
Викид забруднених стічних вод на цих підприємствах становить 80 %. Характерними забруднювальними речовинами, що потрапляють у стічні води, є сульфати, хлориди, фосфор, сполуки азоту, метанол, фурфурол та ін. [18].
Підприємства харчової промисловості суттєво забруднюють стічні води. У виробничому циклі у воду надходять різні забруднюючі речовини, серед яких переважають відходи виробництва, сировини і матеріалів. В основному це органічні речовини тваринного походження. У стічні води потрапляють залишки корму, кухонна сіль, миючі, дезінфікуючі речовини, нітрити, фосфати, луги, кислоти, а також хвороботворні мікроорганізми [18].
Серед підприємств легкої промисловості основними джерелами забруднення водоймищ є текстильні фабрики й комбінати, виробничі дільниці з дублення шкіри тощо. Стічні води текстильної промисловості характеризуються наявністю зважених речовин, сульфатів, хлоридів, сполук фосфору й азоту, нітратів, заліза, цинку, хрому, нікелю, а також легкоспливаючих агресивних речовин (ЛСАР). У стічних водах шкіряної промисловості наявні сполуки азоту, фенолу, ЛСАР, жири й масла, хром, алюміній, сірководень, метанолформальдегід [32].
2.2.6. Забруднення грунтів лісопереробними та целюлозно-паперовими підприємствами
Грунтом називають поверхневі шари земної кори (суходолу), видозмінені під впливом живих організмів, які відрізняються від гірських порід складом мінеральної маси, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусу) і мають характерну відмінність – родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їхнього росту поживні речовини, воду і повітря. Грунти є одночасно і результатом життєдіяльності зелених рослин, і умовою їхнього існування.
За образним визначенням академіка В. І. Вернадського, грунт є основою організації біосфери. У грунт потрапляють усі компоненти біосфери, взаємодіють там, формуючи складну полі генетичну систему. Без грунту неможливе життя рослин і тварин на суші, бо він є основою цього життя.
Непоправної шкоди зазнають грунти у результаті антропогенного впливу, а також спустошливої дії природних стихій. Це насамперед забруднення грунтів шкідливими речовинами та відходами меблевих підприємств (розчинники, розріджувачі, синтетичні смоли), підприємств з виробництва клеєної фанери, ДСП (формальдегід, фенол, кислоти), ДВП (альдегіди, сірчана кислота, фурфурол та ін.), паперу і целюлози (фурфурол, альдегідно-скипидарні сполуки та ін.), паливно-мастильними матеріалами, мінеральними добривами та отрутохімікатами, що використовуються підприємствами лісового господарства.
Деякі види антропогенних впливів на грунти, що зумовлюють зміну їх родючості, наведені в табл. 2.22 [1].
Забруднення грунтів, як правило, відбувається одночасно із забрудненнями атмосферного повітря і водоймищ. Значної шкоди грунтам завдають кислотні дощі, спричинені викидами діоксидів сірки й азоту в атмосферу. Кислотні опади у вигляді дрібних крапель розчинів сірчаної та азотної кислоти пошкоджують рослинний покрив, потрапляють в грунт, відбувається деградація грунтів, з грунту вимивається кальцій, магній, калій. Кислотні
Таблиця 2,22, Наслідки антропогенних впливів на грунти
Вид впливу | Основні зміни грунтів |
Стічні води | Зволоження грунтів, отруєння грунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами, зміна складу грунтів |
Викиди в атмосферу | Забруднення грунтів хімічними речовинами, зміна їх кислотності та складу |
Вирубування лісів | Посилення вітрової та водної ерозії, посилення випаровування |
Розорювання земель | Посилена взаємодія з атмосферою, вітрова та водна ерозія, зміна чисельності грунтових організмів |
Застосування отрутохімікатів та гербіцидів | Загибель ряду грунтових організмів, зміни грунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут |
Створення промислових та побутових звалищ | Зменшення площі, придатної для сільського господарства землі, отруєння грунтових організмів на прилеглих ділянках |
Робота автотракторної техніки | Ущільнення грунту при русі поза дорогами, отруєння грунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами |
Вивезення органічних відходів виробництва та фекалій на поля | Забруднення грунтів небезпечними організмами, зміна їхнього складу |
Енергетичні випромінювання | Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів |
Дощі завдають значної шкоди: в лісах гинуть дерева і рослини (особливо кедр, бук і тис), отруюються води озер і ставків, гинуть численні види комах, птахів і тварин.
Дедалі відчутнішими стають негативні наслідки хімізації лісового господарства – надмірне внесення в грунти мінеральних добрив та отрутохімікатів. Унаслідок застосування високих доз мінеральних добрив грунти забруднюються баластними речовинами – хлоридами, сульфатами.
Пестициди пригнічують біологічну активність грунтів, знищують корисні мікроорганізми, хробаків, зменшують природну родючість. Крім цього, гинуть комахи-запилювачі, що теж різко знижує врожайність, наприклад, гречки, баштанних культур та ін.
Вже сьогодні внаслідок спричиненої людиною пестицидної еволюції близько 500 видів комах є стійкими до застосовуваних інсектицидів. Така стійкість спостерігається також у рослин, молюсків, гризунів, грибів [1].
Пестициди належать до отрут широкого спектра дії, і тому, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають значної шкоди здоров’ю людей. Дослідження в нашій країні засвідчили: там, де інтенсивно застосовуються сільськогосподарські отрутохімікати, у місцевого населення спостерігається ушкодження структури спадковості, розлади діяльності центральної нервової системи, життєво важливих органів, у жінок частішають ускладнення вагітності, випадки народження неповноцінних або мертвих дітей, виникає алергія.
Грунти забруднюються також відпрацьованими газами автотракторної техніки, мастилами та пальним, що часто виливаються під час виконання робіт. Негативно впливає на якість грунту надмірне його ущільнення колесами важкої техніки – тракторів, лісовозів тощо. Нормальна об’ємна маса структурного грунту – 1,1-1,2 г/см3 – після роботи у ряді випадків змінюється аж до 1,6-1,7 г/см3, що значно перевищує критичні величини. У таких грунтах майже вдвічі зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується стійкість грунту до ерозійних процесів.
Значних збитків зазнає лісове господарство внаслідок ерозії грунтів. Основною причиною ерозії є вирубування лісів на схилах, знищення трав’яного і чагарникового покриву автотракторною технікою. Ерозії грунтів сприяє також активне яроутворення, зумовлене діяльністю людини. Ріст рослин на таких грунтах різко сповільнюється, знижується врожайність лісових плодово-ягідних рослин.
На гірських схилах, в місцях інтенсивних вирубувань лісу часто виникають пилові бурі, під час яких у повітря підіймаються сотні тонн пилу, піску, внаслідок чого пошкоджується грунтовий покрив, на декілька сантиметрів оголюється земна поверхня. У таких місцях активно діє не тільки вітрова, але й водна ерозія, яка зменшує в грунті вміст азоту, фосфору, калію та інших мікроелементів, погіршуючи його родючість.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)