Екологія і організація природоохоронної діяльності – Шматько В. Г. – Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
Скидання стічних вод в міську каналізацію дозволяється при виконанні певних умов (табл. 3.6).
Таблиця 3.6. Умови скидання стічних вод в міську каналізацію
№ П/п | Скидання стічних вод в міську каналізацію допустиме: |
1. | Якщо не порушується робота каналізаційних мереж та споруд |
2. | Кількість завислих та тих, що спливають, часток в стічних водах не перевищує 500 мг/л |
3. | Фізичні та механічні забруднення виробничих стоків не засмічують труби та не відкладаються на них |
4. | Хімічні забруднення виробничих стоків не руйнують матеріал труб та елементи споруд каналізації |
5. | Домішки горючих речовин у стоках не утворюють вибухонебезпечних сумішей в каналізаційних мережах |
6. | Шкідливі речовини стоків не перешкоджають їхньому біологічному очищенню, температура води не перевищує 40°С |
7. | Домішки не вступають у хімічні з’єднання з побутовими стоками і не виділяють отруйних та вибухонебезпечних газів |
8. | Об’єм скидів не перевищує ГДС або ТПС, погоджених з Водоканалом” |
Стічні води підприємств можуть бути скинутими у водоймища та річки при виконанні певних умов. При цьому необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням визначається:
1) за допустимим вмістом шкідливим речовин в стоках (Сст):
Де Уст – об’єм стоків;
Сш – концентрація шкідливих речовин у водоймищі; а – коефіцієнт змішування; V – об’єм води, що бере участь у змішуванні; Сгдк – гранично допустима концентрація речовин.
Ступінь очищення або розчищення:
Де Сф – фактична концентрація шкідливих речовин у стоках; 2) за допустимою кількістю завислих часток у стоках (тст):
Де тв – кількість завислих часток у водоймищах. Ступінь очищення або розведення:
Де Шф – фактична кількість завислих часток у стоках;
3) за допустимим біологічним споживанням кисню у стоках (Ьст):
Де Ь”, Ьдоп – відповідно споживання кисню у воді водоймища та допустиме споживання кисню у воді; і – час очищення;
Кет, кв – константи швидкості споживання кисню відповідно у стоках та воді водоймища.
Ступінь очищення або розчищення (КбПК):
Де Ьф – фактичне біологічне споживання кисню у стоках.
4) за допустимою температурою стоків (Т^):
Де Тв, Тдоп – відповідно температура води у водоймищі та та допустима температура стоків Тдоп = (Тв+ 3)°С.
Ступінь охолодження води перед спуском у водоймище:
Де Тф – фактична температура стоків.
5) за зміною активної реакції води та за концентрацією кислот і лугів (Скст, Слст):
Де Ск, Сл – максимальна кількість кислоти та лугів в 1 мл нормального розчину, котра може бути нейтралізована 1 л води за умови, що в розрахунковому розчині рН буде не вище норми.
Кратність розведення перед скиданням у водоймище в цьому випадку:
Де рНф, рНст – значення водневого показника у стоках, відповідно фактичне та допустиме.
Не допускається скидати у водні об’єкти наступні стічні води:
– що містять шкідливі речовини, для яких не встановлено ГДК і для котрих відсутні методи аналітичного контролю;
– які після очищення можна використовувати в оборотних та в повторних схемах водопостачання підприємств або для зрошення в сільському господарстві;
– неочищені або недостатньо очищені виробничі, господарсько-побутові стічні води та стоки із заводських територій;
– містять збудників інфекційних захворювань, а також стічні води, що містять радіонукліди, сміття, неочищені стоки, стоки з нафтопродуктам и.
Не можна скидати води, що використовуються для водо – та грязелікування.
Забороняється здійснювати залпові скиди сильно концентрованих виробничих стічних вод у водоймища та в каналізацію, а також стоки з вище встановленими значеннями ГДВ, ТПС. Для зниження концентрації шкідливих речовин необхідно передбачати ємності-усереднювачі, в яких слід змішувати концентровані стоки з менш концентрованими або з водою.
Виробничі стоки, котрі не відповідають перерахованим вимогам, повинні підлягати попередньому очищенню на очисних спорудах підприємств.
Допускається сумісне очищення виробничих та господарсько-комунальних стічних вод при дотриманні таких вимог:
– температура стоків – 60-30*С;
– активна реакція – 6,5-8,5 рН;
– загальна концентрація розчинних солей – не більше 10 г/л;
– показник БПК повне при надходженні на біологічні фільтри та аеротенки-витіснювачі – не вище 500 мг/л (БПК – біологічна потреба кисню);
– відсутність нерозчинних масел, смоли та СПАР, що не окислюються.
Місце стічних вод мас бути розташоване за течією поза населеним пунктом і місцями водокористування населенням з врахуванням можливої зворотної течії при насінних вітрах. Умови відведення стічних вод у водні об’єкти встановлюються з врахуванням можливого змішування та розчинення, фонової якості води, нормативів ЇЇ якості.
Для кожної забруднюючої речовини за допомогою розрахунків встановлюються ГДС у водоймища, дотримання яких повинне забезпечувати якість води в контрольних пунктах.
У загальному випадку при спуску виробничих стічних вод у водоймища в розрахункових зонах слід дотримуватися умови:
Де Сі – концентрація і-ї шкідливої речовини в стічній воді; ГДКі – гранично допустима концентрація і-ї речовини; п – кількість шкідливих речовин.
Розрахунки з визначення можливості скиду виробничих стічних вод у водоймища повинні виконуватися для найнесприятливіших умов (найменший рівень води в році, несприятлива течія відносно пункту водокористування та інші).
(2 votes, average: 5,00 out of 5)