Профілактика злочинів – Джужа О. М. – Розділ 18. Профілактика нелегальної міграції
18.1. Поняття та характеристика нелегальної міграції
В умовах сформованої в світі геополітичної ситуації незмінно зростають обсяги нелегальної міграції. Через географічне розташування Україна перебуває в центрі міграційних потоків, по суті відіграючи роль транзитної зони на шляху до країн Західної Європи. Механізми утворення транзитних потоків нелегальної міграції постійно вдосконалюються. В цьому аспекті нелегальна міграція стає однією з головних загроз національній безпеці України.
Для забезпечення національної безпеки України є необхідним вжиття більш ефективних заходів протидії нелегальній міграції та створення збалансованого державного механізму регулювання міграційних процесів. Важливо визначити пріоритетні напрями та завдання, завдання взаємодії між державними органами щодо комплексної протидії нелегальній міграції та шляхи усунення умов, які сприяють її поширенню. Відомо, що масштаби нелегальної імміграції на порядок вищі, ніж легальної.
Так, за експертними оцінками, кількість нелегалів в Україні нині налічує 600-700 тисяч, враховуючи ще й тих, у кого прострочена віза. Більшість потенційних нелегалів сьогодні в’їжджають в Україну легально – у приватних, туристичних справах, на навчання, транзитом, що ускладнює процедуру обліку іноземних громадян, які незаконно перебувають на території країни після закінчення терміну візи. За дослідженнями спеціалістів, якщо в попередні роки значна кількість нелегальних мігрантів складалася з порушників-одинаків, то нині на 90% це – організовані групи.
Недооцінка масштабів та наслідків нелегальної міграції, відсутність ефективних механізмів протидії нелегальній міграції, зволікання з реформуванням структури державного управління міграційними процесами завдає шкоду міжнародному іміджу країни, призводить до прямих економічних втрат та буде мати для України незворотні демографічні та соціальні наслідки у майбутньому. Отже, перед Україною сьогодні стоїть нагальне стратегічне завдання – створення сучасної та ефективної національної системи управління міграцією з метою забезпечення контрольованості цього явища з боку держави.
Для більш чіткого розуміння зазначеного явища, необхідно визначити поняття нелегальної міграції, під якою розуміють: незаконне переміщення через державний кордон, тобто поза пунктами пропуску або з приховуванням від прикордонного та митного контролю, при використанні підроблених документів, візи або без таких, самостійно чи за допомогою третіх осіб, а також проживання на території країни без належного дозволу компетентних державних органів.
Отримання об’єктивної інформації про стан, рівень, структуру та динаміку розвитку нелегальної міграції, як однієї зі сфер діяльності транснаціональної організованої злочинності, є одним з важливих завдань, яке постає при розробленні та здійсненні заходів профілактики такого виду міграції. Знання реальної ситуації про вчинення злочинів, пов’язаних з нелегальною міграцією, необхідне для визначення як державної стратегії профілактики нелегальної міграції, так і адекватних законодавчих, правозастосовних, організаційних та інших заходів такої профілактики.
За даними Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, щороку на території України затримують близько 15-20 тис. нелегалів.
Динаміка кількості виявлених та затриманих нелегальних мігрантів за 2002-2009 рр.
З наведених даних можна дійти висновку, що найбільше виявлялося і затримувалося нелегальних мігрантів на початку 2000-х років, а саме: у 2002 році (22 800 осіб). Аналізуючи статистичні дані, необхідно вказати на найменшу кількість виявлених нелегальних мігрантів – 12 300 осіб – у 2006 році, що менше на 46% порівняно з 2002 роком. Говорячи про сучасний стан нелегальної міграції, потрібно зазначити, що починаючи з 2007 року і по теперішній час, кількість виявлених органами і підрозділами Міністерства внутрішніх справ с нестабільною, а саме: у 2007-2008 роках кількість затриманих нелегальних мігрантів зростала щорічно на 9-10% (13 489 та 14 900 осіб відповідно), а у 2009 цей показник зменшився на 4% і становить 14 300 осіб.
Органами та підрозділами внутрішніх справ за (2000-2008 роки) вісім років виявлено та затримано 1090 організованих груп у складі більш як 11 тис. нелегальних мігрантів. Показники організованої форми нелегальної міграції змінювалися з року в рік – як у бік зменшення, так і збільшення, а саме: 2002 рік – 2,6 тис. осіб у складі 199 груп; 2003 рік – 1,9 тис. осіб у складі 136 груп; 2004 рік -1,5 тис. осіб у складі 131 групи; 2005 рік – 1,4 тис. осіб у складі 126 груп; 2006 рік – 1,4 тис. осіб у складі 146 груп, 2007 рік – 1,1 тис. осіб у складі 129 груп; 2008 рік – 739 осіб у складі 109 груп; 2009 рік -623 особи у складі 114 груп)1.
Понад 84% затриманих нелегальних мігрантів є вихідцями з Росії, Азербайджану, Молдови, Вірменії, Грузії, Китаю та Індії. За межі держави впродовж 2002-2009 років видворено більш як 100 тис. нелегалів. У середньому за вісім років щорічно видворяється близько 13 тис. нелегальних мігрантів, у тому числі майже 2 тис – у примусовому порядку, тобто за межі України видворено більш ніж 90% виявлених та затриманих мігрантів.
За матеріалами органів внутрішніх справ слідчими підрозділами Служби безпеки України протягом 2008 та 2009 років порушено 298 кримінальних справ (144 та 154 справи відповідно) за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 Кримінального кодексу України), що порівняно з 2005-2006 роками на 35% більше.
Аналіз кримінальних справ, динаміки і структури цього злочину свідчить: в останні часи організатори каналів незаконної міграції знаходять різноманітні шляхи переправлення нелегалів в Україну, використовують нові форми переміщення іноземців через процедуру їх запрошень приватними особами та суб’єктами підприємницької діяльності, у тому числі: з метою працевлаштування, навчання, бізнесу та в приватних справах, що, звісно, ускладнює процедуру їх виявлення та затримання.
Міграційне “навантаження” нелегалів на різні регіони країни розподілено нерівномірно. Найбільша їх кількість затримана у місті Києві, Одеській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській областях та в Автономній Республіці Крим.
Прогресуюча тенденція нелегальної міграції сприяє створенню організованих злочинних угруповань, які займаються незаконним переправленням іноземців через кордони України. Стає реальністю включення у ці процеси міжнародних кримінальних груп і з’єднання їх з внутрішніми угрупованнями, що призводить до створення розгалуженої мережі транснаціональної організованої злочинності у сфері нелегальної міграції.
Внесок мігрантів у злочинність окремих регіонів – різний. Він визначається насамперед масштабами самого потоку мігрантів, який, здебільшого, тим вищий, чим більший населений пункт. Великі міста з їх широким спектром можливостей завжди були привабливішими для приїжджих. У Києві та Одесі, наприклад, їх частка, за окремими оцінками фахівців, серед усіх злочинців сягає майже третини. Контингент мігрантів також неоднорідний за своїм складом, мотивацією і метою приїзду, тривалістю перебування, етнічними та соціальними ознаками. Отже, різний і характер впливу цих мігрантів на криміногенну ситуацію.
Для прикладу можна проаналізувати офіційні статистичні дані про кількість вчинених на території України злочинів іноземними громадянами та стосовно цих громадян. Так, у 2007 році виявлено іноземців, які вчинили злочини, – 1704 особи, з них 1367 осіб – це вихідці з країн СНД, а у 2008 році виявлено таких осіб 1722, з них 1318 осіб – вихідці з країн СНД. Є інформація і за 2009 рік – виявлено осіб 1685, з них 1248 осіб – вихідці з країн СНД1. З викладеного слідує, що кількість виявлених іноземців, які вчиняють злочини на території України, за останні три роки є стабільною і суттєво не відрізняється від попередніх періодів, а от стосовно країни походження осіб, то найкриміногеннішими є громадяни з країн колишнього СРСР, що й недавно, оскільки порівняно з громадянами західних держав їх в Україні набагато більше.
Не менш важливим для визначення впливу міграції на стан злочинності є кількість злочинів, учинених стосовно іноземців. Так, у 2007 році було виявлено 1294 таких факти, у 2008 році – 1203, а за 2009 рік – 1327. Якщо порівнювати ці дані стосовно показників учинення злочинів іноземцями, то можна дійти висновку: все ж таки іноземці частіше вчиняють злочини, ніж стають жертвами таких протиправних діянь.
Необхідно сказати і про віктимну поведінку жертви, бо особи, які намагаються перетнути кордон, майже, провокують переправників на протиправну діяльність проти них.
Але страждання нелегальних мігрантів при переправні зазнають не тільки матеріальні, під час транспортування над ними знущаються і фізично, і морально, не враховуючи, що їх перевозять у тісних задушливих тайниках по декілька десятків чоловік, їх б’ють, мордують, якщо вони висловлюють якісь претензії чи обурення.
Структура та характер злочинів, які вчиняють нелегальні мігранти, свідчать: діапазон та види злочинів дуже різноманітні: крадіжки, грабежі, розбої, вимагання, заподіяння тілесних ушкоджень, згвалтування, хуліганство, вбивства, шахрайство, контрабанда, корупція, торгівля людьми, торгівля зброєю, підробка документів, учинення терористичних актів, захоплення заручників, незаконна трансплантація органів і тканин людини та інші.
Окремо слід розглядати проблему наркотрафіка – незаконного привезення через державний Кордон наркотиків, а також зброї, боєприпасів та валюти. Найбільшим постачальником і виробником наркотиків (наприклад, опію-сирцю) є Афганістан. Наркотрафік з Центральної Азії, зокрема з Афганістану, стимулює розвиток нелегальної міграції до Європи. За оцінками експертів НАТО, близько двох третин усього опіату виробляють в Афганістані та до 70% його переправляють через країни Центральноазіатського регіону до Європи, зокрема один із трьох основних каналів проходить територією України та Росії.
Очевидним є також взаємозв’язок наркобізнесу, корупції та міжнародного тероризму. Більшість наркоугруповань безпосередньо причетні до торгівлі зброєю, використовують для цього законспіровані та перевірені перевалочні бази. За рахунок коштів, отриманих від незаконного обігу наркотиків, фінансуються сепаратистські, радикальні релігійні і терористичні організації.
Також варто вказати й на не менш небезпечні фонові явища, пов’язані з нелегальною міграцією, а саме: поширення екзотичних для нашого регіону та клімату хвороб, поширення венеричних захворювань та СНІДу; проституція, наркоманія, алкоголізм та токсикоманія. ‘
Отже, потік мігрантів негативно впливає на загальну криміногенну ситуацію у відповідних регіонах, а також створює додаткові труднощі для оперативно-профілактичної діяльності правоохоронних органів.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)