Правознавство – Олійник А. Ю. – Глава XII. Основи цивільного і цивільного процесуального права України

§ 1. Цивільне право України як галузь права

На кожному кроці свого життя ми, не замислюючись над цим, вступаємо в певні правовідносини. Але найчастіше всі стикаються із суспільними відносинами, які регулюються цивільним правом, тобто цивільними правовідносинами. Зокрема, це відбувається, коли ми купуємо щось у магазині, користуємося послугами міського транспорту, страхуємо майно, залишаємо речі в камері схову, віддаємо в ремонт взуття тощо.

Звичайно, неможливо перерахувати всі випадки, коли особа вступає в цивільні правовідносини, оскільки таких відносин дуже багато і всі вони дуже різноманітні. Тому потрібно окреслити предмет цивільно-правового регулювання, який разом із відповідним методом характеризують цивільне право України як галузь права, відокремлюють його від інших галузей права.

Предмет цивільного права складають дві групи відносин:

1) майнові відносини (відносини власності та відносини товаро – і грошообігу);

2) особисті немайнові відносини. Ці відносини, у свою чергу можна поділити на:

– особисті немайнові відносини, що не пов’язані з майновими відносинами. Ними є відносини, у які вступає особа, реалізуючи свої права на життя, охорону здоров’я, особисту недоторканість, сім’ю, ім’я, особисте життя та його таємницю, свободу пересування тощо;

– особисті немайнові відносини, які пов’язані з майновими відносинами. До цих відносин належать такі, що виникають у сфері інтелектуальної власності (наприклад, пов’язані із правами інтелектуальної власності на: літературний, художній та інший твір; винахід, корисну модель, промисловий зразок; комерційне найменування; торговельну марку; комерційну таємницю).

Метод цивільного права – це сукупність способів та заходів, що впливають на формування поведінки суб’єктів цивільних правовідносин.

Цивільно-правовий метод характеризується певними особливостями, а саме:

– правове становище суб’єктів цивільних правовідносин є рівним;

– суб’єкти цивільних правовідносин самостійні і вільні у визначенні характеру своїх відносин у межах чинного законодавства;

– цивільна відповідальність суб’єктів цивільних правовідносин носить майновий характер;

– для розв’язання спорів між суб’єктами цивільних правовідносин встановлено специфічний порядок.1

На підставі вищевикладеного, можна визначити, що Цивільне право України – це галузь права, яка регулює майнові та особисті немайнові відносини (як ті, що пов’язані з майновими відносинами, так і ті, що не пов’язані з ними) між суб’єктами цивільних правовідносин на засадах юридичної рівності цих суб’єктів і їх майнової відповідальності.

Цивільне право України як окрема галузь права має свою внутрішню структуру; її складові існують не розрізнено, а в певному взаємозв’язку, взаємодіючи один з одним, тобто складають систему зазначеної галузі права. Основними складовими елементами такої структурне правові норми, які, у свою чергу, об’єднуються в цивільно-правові інститути для регулювання певних взаємопов’язаних цивільних правовідносин (наприклад, інститути представництва, позовної давності, права власності, купівлі-продажу, публічної обіцянки винагороди).

Таким чином, Система цивільного права – це сукупність обумовлених предметом і методом правового регулювання норм та інститутів цієї галузі права, розташованих у певній послідовності.

Система цивільного права України визначається структурою Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) і складається із двох частин – загальної та особливої.

Загальна частина цивільного права містить норми та інститути, що застосовуються при регулюванні всіх цивільних правовідносин, тобто мають значення для всієї галузі цивільного права. До цієї частини входять норми щодо цивільного законодавства, підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, а також відповідно їх здійснення і виконання, щодо захисту цивільних прав та інтересів, стосовно суб’єктів цивільних правовідносин, об’єктів цивільних прав, правочинів, представництва, строків і термінів, позовної давності.

Особлива частина охоплює норми та інститути, які врегульовують окремі майнові та особисті немайнові цивільні правовідносини, а саме норми щодо особистих не майнових прав фізичної особи, права власності та інших речових прав, права інтелектуальної власності, зобов’язального права і спадкового права.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Правознавство – Олійник А. Ю. – Глава XII. Основи цивільного і цивільного процесуального права України