Правознавство – Олійник А. Ю. – §11. Загальні засади права інтелектуальної власності
Окремим інститутом цивільного права, який займає важливе місце в системі цієї галузі права, є інститут права інтелектуальної власності.
Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений законом.
При цьому потрібно враховувати, що право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ, а перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
1) літературні та художні твори;
2) комп’ютерні програми;
3) компіляції даних (бази даних); 4)виконання;
5) фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
В) наукові відкриття;
7) винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
8) компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
9) раціоналізаторські пропозиції;
10) сорти рослин, породи тварин;
11) комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
12) комерційні таємниці.
Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону чи договору.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається законом.
Особистими немайновими правами інтелектуальної власнос-ті е)
1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;
3)інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
За загальним правилом особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. Проте у випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати й іншим особам.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за окремими винятками, встановленими законом. Ці права не залежать від майнових прав інтелектуальної власності і є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом.
До майнових прав інтелектуальної власності належать:
1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених законом чи договором, але в певних випадках можуть бути припинені достроково.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)