Правознавство – Молдован В. В. – Міні-модуль 2.5. Основи кримінального законодавства України
Мета: Ознайомити студентів з основними теоретичними положеннями, що розкривають зміст кримінально-правових норм і дозволяють засвоїти суму знань, необхідних для виховання непримиренного ставлення до порушень правових приписів.
Основна проблема: Засвоєння сутності основних понять кримінального законодавства.
Провідна ідея: Кримінальне законодавство України здійснює правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Обрані методи: Лекція з елементами дискусії та аналізом конкретних прикладів.
Основні поняття теми:
Злочин – передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Суб’єкт злочину – може бути лише фізична особа. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за деякі найбільш небезпечні діяння.
Злочини невеликої тяжкості – за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м’яке покарання; наприклад, погроза вбивством (ст. 129 КК), незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 КК) та ін.
Співучасть у вчиненні злочину – умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні умисного злочину; учинення злочину кількома особами становить більшу суспільну небезпеку, ніж учинення злочину однією особою. До співучасників злочину належать разом із виконавцями організатори, підбурювачі і пособники.
Мета кримінального покарання – за кримінальним законодавством це виправлення і перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Штраф – грошове стягнення, що накладається судом у розмірах залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного; у разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штраф покаранням у виді громадських робіт.
Арешт – тримання засудженого в умовах ізоляції строком від 1 до 6 міс.
Довічне позбавлення волі – цей вид покарання встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд не вважає за можливе застосувати міру покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Не застосовується до осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років і до осіб віком понад 65 років, а також до жінок у стані вагітності.
Амністія – є видом повного або часткового звільнення осіб, засуджених за вчинення злочинів, від відбуття покарання. Оголошення амністії належить до повноважень Верховної Ради України і встановлюється виключно законом, у якому зазначаються категорії осіб, які підлягають амністії.
Помилування За своїм змістом наближається до амністії. Однак акти про помилування завжди мають індивідуальний характер і застосовуються лише персонально до окремих осіб; здійснюється, як правило, на прохання засудженого, його рідних, захисника тощо. Згідно з Конституцією України помилування здійснює Президент України.
Шахрайство – передбачає використання для заволодіння майном обману або зловживанням довіри, внаслідок чого майно переходить до шахрая нібито з волі потерпілого.
Вимагання – вимога передачі індивідуального майна громадянина чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, розголошення відомостей, що ганьблять громадянина або близьких йому осіб, пошкодження чи знищення їх майна.
ПЛАН
1. Загальна характеристика кримінального законодавства України.
2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.
3. Види злочинів.
4. Мета і види кримінального покарання.
5. Звільнення від відбування покарання. Амністія і помилування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)