11.1. Що треба розуміти під формою навчання? Які форми навчання склалися історично? Форма (від лат. forma – зовнішність, устрій) – з філософського погляду зовнішнє вираження певного змісту. Форма організації навчання – це обмежена в

У дидактиці існують різні підходи до класифікації уроків. Зокрема, уроки класифікують: за способами їх проведення (урок-лекція, кіноурок, урок-диспут, урок-бесіда, лабораторно-практичний урок та ін.); за етапами навчальної діяльності (вступні, уроки формування понять, уроки застосування знань

У дидактиці існують різні підходи до класифікації уроків. Зокрема, уроки класифікують: за способами їх проведення (урок-лекція, кіноурок, урок-диспут, урок-бесіда, лабораторно-практичний урок та ін.); за етапами навчальної діяльності (вступні, уроки формування понять, уроки застосування знань

У дидактиці існують різні підходи до класифікації уроків. Зокрема, уроки класифікують: за способами їх проведення (урок-лекція, кіноурок, урок-диспут, урок-бесіда, лабораторно-практичний урок та ін.); за етапами навчальної діяльності (вступні, уроки формування понять, уроки застосування знань

Екскурсія (від лат. excursio – поїздка, прогулянка) – колективне відвідування музеїв, виставок, підприємств, довкілля з пізнавальною метою. Навчальна екскурсія – це форма роботи, спрямована на вивчення учнями при керівній ролі вчителя певних явищ, процесів,

У загальноосвітніх навчально-виховних закладах у результаті педагогічних надбань в цілому склалася така система позаурочних форм організації навчання (рис. 32). 11.13. У чому має проявлятися система підготовки вчителя до уроку? “Урок, – за висловлюванням В.

Кожен педагог повинен володіти вміннями самоаналізу форм своєї основної діяльності, а також відвідувати й аналізувати уроки своїх колег з метою вивчення і врахування досвіду їх роботи. Для запису ходу і змісту відвіданого уроку зручно

Кожен педагог повинен володіти вміннями самоаналізу форм своєї основної діяльності, а також відвідувати й аналізувати уроки своїх колег з метою вивчення і врахування досвіду їх роботи. Для запису ходу і змісту відвіданого уроку зручно

12.1. Яке місце в навчальному процесі займає аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів? Аналіз і оцінювання знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки навчального процесу він є,

12.1. Яке місце в навчальному процесі займає аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів? Аналіз і оцінювання знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки навчального процесу він є,

Традиційно в практиці загальноосвітніх навчально-виховних закладів використовують такі методи аналізу й оцінювання знань, умінь та навичок учнів: усну, письмову, графічну, практичну, тестову перевірки. 12.5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання

Рейтингова система передбачає визначення рівня оволодіння учнями змістом навчального матеріалу кожної теми чи блоку цілісного курсу, сформованості вмінь і навичок. Для запровадження рейтингової системи необхідно дотримуватися таких правил: повне охоплення всього обсягу навчального матеріалу

13.1. Що є головним у діяльності окремої особистості та суспільства в цілому? Людина є вінцем живої природи і суспільної діяльності. Ще древні філософи говорили: “Людина – міра всіх речей”. Варто розуміти, що природа не

13.1. Що є головним у діяльності окремої особистості та суспільства в цілому? Людина є вінцем живої природи і суспільної діяльності. Ще древні філософи говорили: “Людина – міра всіх речей”. Варто розуміти, що природа не

На процес виховання впливають різні чинники, які зумовлені об’єктивними та суб’єктивними причинами, а також особливостями соціально-економічного розвитку суспільства. Ті чи ті чинники впливають на зміст, форми, засоби й методи виховання. Об’єктивні чинники – це

Мотиви виховання (від фр. motif, лат. moveo – рухаю) – це спонукальна причина дій і вчинків людини. Внутрішні спонукальні чинники певних дій і вчинків людини зумовлені передусім анатомо-фізіологічними й соціально-психологічними потребами. Американський психолог А.

Мета і зміст виховання зумовлені суспільно-економічними потребами. Займаючись такою складною сферою діяльності, як виховання, потрібно мати чітку програму. Процес виховання має характер наступності й неперервності. Тому підростаючі покоління повинні використовувати духовні надбання попередніх поколінь,

Мета і зміст виховання зумовлені суспільно-економічними потребами. Займаючись такою складною сферою діяльності, як виховання, потрібно мати чітку програму. Процес виховання має характер наступності й неперервності. Тому підростаючі покоління повинні використовувати духовні надбання попередніх поколінь,

14.1. Що треба розуміти під методами виховання? У чому проявляється взаємозв’язок методів виховання з його прийомами і засобами? Метод виховання (від гр. methodos – спосіб, шлях) – це спосіб впливу вихователя на свідомість, волю

14.1. Що треба розуміти під методами виховання? У чому проявляється взаємозв’язок методів виховання з його прийомами і засобами? Метод виховання (від гр. methodos – спосіб, шлях) – це спосіб впливу вихователя на свідомість, волю

Виховна ефективність методів переконування і прикладу може бути достатньою за умов поєднання їх з методом вимог. Вимога – метод педагогічного впливу на свідомість вихованця з метою викликати, стимулювати або загальмувати окремі види його діяльності.

На засадах свідомості мають формуватися вміння, а також навички поведінки відповідно до встановлених правил і моральних норм. Процес формування вмінь і навичок, які б переросли у звички, є довготривалим і багатоаспектним. Для формування вмінь

15.1. Що являє собою колектив? Яка його роль у вихованні особистості? Колектив – це соціально значуща група людей, які об’єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення означеної мети та мають органи самоврядування. Отже,

15.1. Що являє собою колектив? Яка його роль у вихованні особистості? Колектив – це соціально значуща група людей, які об’єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення означеної мети та мають органи самоврядування. Отже,

Особливості розвитку колективу залежать від таких чинників, як актив, органи самоврядування, лідер. Актив – це група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності членів колективу, виявляють ініціативу.