Педагогіка у запитаннях і відповідях – Кузьмінський А. І. – Розділ 12. АНАЛІЗ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
12.1. Яке місце в навчальному процесі займає аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів?
Аналіз і оцінювання знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки навчального процесу він є, з одного боку, завершальним етапом оволодіння певним змістовим блоком, а з другого – своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності. Важливу роль у цьому процесі відіграє психологічний аспект: кожна людина, передусім школяр, очікує, щоб її діяльність була оцінена. Це важливий стимул для подальшої наполегливої праці школяра, утвердження його статусу в колективі. Народна мудрість говорить: “Боги і діти живуть там, де їх хвалять”.
12.2. Які функції аналізу й оцінювання знань учнів?
Система аналізу й оцінювання знань, умінь та навичок учнів передбачає виконання таких основних функцій: навчальної, діагностичної, стимулювальної, виховної.
Навчальна функція полягає у забезпеченні зворотного зв’язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання, в якому беруть участь два суб’єкти – учитель і учні.
Тому система навчання може функціонувати ефективно за умов дії прямого і зворотного зв’язків (рис 33).
Рис. 33. Зв’язок між учителем і учнями
Діагностична функція передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів. Процес навчання має форму концентричної спіралі. Якщо на нижчих рівнях учіння виникли прогалини, то буде порушена закономірність спіралеподібної його структури. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх і тільки після цього рухатись далі.
Стимулювальна функція зумовлена психологічними особливостями людини, які проявляються у бажанні особистості отримати оцінку результатів своєї діяльності, зокрема навчальної. Учитель своїми діями має допомогти учням усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулюватиме школярів до активної пізнавальної діяльності.
Виховна функція полягає у впливі аналізу й оцінки навчальної діяльності на формування в учнів низки соціально-психологічних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, дбайливості, охайності, наполегливості тощо,
12.3. Які види контролю за результатами навчальної роботи учнів виокремлюють у педагогіці?
Залежно від дидактичної мети використовують такі види контролю за навчальною роботою учнів: попередній, поточний, повторний, тематичний, періодичний, підсумковий, комплексний.
Попередній контроль має діагностичний характер. Напередодні вивчення певної теми, засвоєння якої має грунтуватися на раніше вивченому матеріалі, учитель повинен з’ясувати рівень розуміння опорних знань, актуалізувати їх з тим, аби успішно рухатися вперед.
Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.
Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив К. Д. Ушинський: хороші дидакти те й роблять, що без кінця повторюють і кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам’яті.
Тематичний контроль пов’язаний із перевіркою знань, умінь та навичок у межах розділу чи теми конкретної навчальної дисципліни.
Періодичний контроль має на меті встановити, яким обсягом знань володіють учні з тих чи інших проблем.
Підсумковий контроль спрямований на з’ясування рівня засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершенні вивчення навчальної дисципліни. Його проводять у формі заліку, іспиту.
Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань з кількох суміжних дисциплін. Наприклад, можна з’ясувати рівень знань учнів з історії, літератури, народознавства.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)