Педагогіка у запитаннях і відповідях – Кузьмінський А. І. – 22.6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?
Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяються залежно:
1) від характеру участі школярів у їх застосуванні – на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);
2) від часу проведення – на одномоментні (анкетування, тестування) та довгострокові;
3) від місця проведення – на шкільні (класні та позакласні) і лабораторні;
4) від сутності – на неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, шкалування), експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент) та формуючі.
22.7. У чому сутність методу спостереження?
СпостереженнЯ – це цілеспрямоване, тривале сприйняття дослідником педагогічних явищ і процесів у природних умовах з метою накопичення фактів, подальшого їх аналізу.
22.8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?
Бесіда – метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного та соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями, які беруть участь у здійсненні навчально-виховної роботи з окремими учнями або колективами вихованців.
При підготовці та проведенні бесіди варто дотримуватися таких правил:
1. Бесіду з учнем треба починати з тематики, яка може бути психологічно прийнятною для вихованця і сприятиме встановленню контакту.
2. Бесіда має відбуватись у час, коли учень не стомлений, у сприятливих умовах, без присутності сторонніх осіб.
З” Успіх бесіди може бути досягнутий, коли вона має плановий характер.
4. Запитання, які вихователь пропонує учню, повинні бути доступні та зрозумілі з урахуванням вікових можливостей, індивідуальних особливостей, інтересів, потреб.
Б. Не варто підказувати вихованцям бажані відповіді та вдаватися до навідних питань.
6. Слід дотримуватися вимог педагогічного такту.
7. Не треба вдаватися до надто спрощених запитань, спускатися до жаргонної лексики.
8. Бесіда з учнем повинна тривати не більш як 25-ЗО хв.
22.9. Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?
Аналіз продуктів діяльності – це метод вивчення учнів, який передбачає ознайомлення педагога з результатами і наслідками діяльності вихованців з метою з’ясування рівня сформованості їхніх якостей, умінь, здібностей.
З цією метою учитель-вихователь вивчає робочі зошити, щоденники, творчі роботи, малюнки, вишивки, моделі тощо,
22.10. Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?
Сутність Діагностичних методів полягає в тому, що вони дають змогу не просто зробити опис тих чи тих особливостей розвитку вихованців, але й вимірюють їх, лають їм якісну та кількісну характеристику.
У ході використання діагностичних методів відбувається пошук специфічних недоліків, відхилень від норм у певній системі, шляхів їх корекції. Вони є засобами розв’язання педагогічних задач і мають підпорядковуватися навчальним та виховним функціям.
До діагностичних методів варто включити насамперед тестування і шкалування.
22.11. У чому сутність тестових методів і шкалування?
Тестом (від англ. test – випробування, дослідження)називають короткі стандартизовані завдання, за допомогою яких проводять психолого-педагогічні дослідження.
Шкалування (від лат. scaling визначення масштабу, одиниці виміру) – це діагностичний метод виміру, за допомогою якого реальні якісні психолого-педагогічні явища отримують певне числове вираження у формі кількісних оцінок. Цей метод можна використовувати для оцінювання якостей особистості при складанні характеристики учнів, а також для виявлення їх ставлення до різних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової тощо). Розрізняють три види шкал.
1. Оціночні шкали. Вони вирізняються відносною простотою, можливістю математичних методів обробки й аналізу результатів дослідження. Сутність цього методу полягає в тому, що будь-які реальні психічні явища (якості) моделюють (відображують) за допомогою числових систем за завчасно обумовленими оцінками.
Наприклад, для оцінки характеру стосунків учителя з учнями можна застосовувати таку шкалу оцінок:
| Характер стосунків | Оціночний бал |
| 1. Різко негативний, ворожий | -2 |
| 2. Слабо негативний | -1 |
| 3. Індиферентний | 0 |
| 4. Слабо позитивний | +1 |
| 5. Яскраво позитивний | +2 |
Одним із видів оціночного шкалування є рейтинг (від англ. rating – оцінка). Він являє собою діагностичний метод виміру психічних явищ, інших якостей соціального розвитку шляхом збору суджень і різноманітних оцінок компетентними експертами.
2. Шкали ранжування. їх створюють через порівняння окремих показників між собою. Наприклад, учнів одного класу розміщують у ряд за рівнем їх успішності, або членів однієї спортивної команди – в ряд за показниками спортивних досягнень.
Різновидністю шкал ранжування є парне порівняння. Сутність його полягає у зіставленні учнів один з одним за якоюсь однією якістю. Якщо ця якість властива обом учням однаковою мірою, то кожному з них ставлять по одному балу. Якщо досліджувана якість у першого розвинена краще, ніж у другого,
Оцінка учнями певної якості
| № за/п | Прізвище учня | Божко | Гончар | Івашко | Сажко | Ярема | Кількість балів |
| 1 | Божко | – | 1 | 1 | 2 | 0 | 4 |
| 2 | Гончар | 1 | – | 2 | 2 | 0 | 5 |
| 3 | Івашко | 1 | 0 | – | 2 | 0 | 3 |
| 4 | Сажко | 0 | 0 | 0 | – | 2 | 2 |
| 5 | Ярема | 2 | 2 | 2 | 0 | – | 6 |
Оцінка вчителем певної якості
| № за/п | Прізвище учня | Кількість балів | Абсолютне рангове місце |
| 1 | Ярема | 6 | 1 |
| 2 | Гончар | 5 | 2 |
| 3 | Божко | 4 | 3 |
| 4 | Івашко | 3 | 4 |
| 5 | Сажко | 2 | 5 |
Соціометричні шкали використовують для вивчення міжособистісних стосунків у групах вихованців. Відповідно до них за особистими виборами членів колективу (групи) і кількістю цих виборів визначають соціальний статус конкретної особистості в певному колективі. то першому ставлять два бали, а другому – нуль балів. Сумуючи отримані бали для кожного учня, мають кількісне вираження рівня розвитку певної якості у школяра порівняно з іншим учнем. У такий спосіб можна отримати рангову послідовність досліджуваної якості в учнів, що зручно проілюструвати таблицями:
(1 votes, average: 5,00 out of 5)