Педагогіка – Пальчевський С. С. – Предмет і об’єкт дослідження
Правильне визначення їх є не менш важливим. Необхідність розрізнення цих двох понять пояснюється тим, що, насамперед, необхідно розрізняти, з одного боку, ту об’єктивну сферу, яка цікавить дослідника, а з іншого – те, стосовно чого він збирається отримати нове педагогічне знання. Змішування у визначеннях об’єкта й предмета призводить до невірогідних загальних висновків і підміни дослідження міркуванням з приводу давно встановлених істин.
Неправильним є визначення об’єктом широкої дослідницької галузі, а предметом – вужчої її частини. Інколи об’єктом помилково визначають учасників педагогічного процесу. Слід пам’ятати, що при визначенні об’єкта потрібно знайти відповідь на запитання: що розглядається? А предмет означає аспект розгляду і “… дає уявлення про спосіб розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення” (Там же, с. 13).
Найчастіше об’єктами педагогічних досліджень є діяльність учителів і вихователів, дітей і учнів, педагогічні стосунки (між суб’єктом і об’єктом навчання та виховання, особистістю і колективом, навчанням і самоосвітою, вихованням і самовихованням), організація чи управління пізнавальною діяльністю дітей, навчально-виховним процесом чи навчально-виховним закладом тощо.
Предметом дослідження можуть виступати: мета освіти й виховання, прогнозування, зміст, форми й методи організації й проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учня й учителя, суперечності в навчально-виховному процесі, шляхи його вдосконалення, характер педагогічних вимог, впливів, педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види педагогічних ситуацій, різні педагогічні відносини (між дітьми в групах та в колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, між сім’єю і школою, школою і виробництвом, громадськістю і школою, між дітьми річного віку в трудових і навчальних об’єднаннях тощо), діяльність і навчання самої дитини (її самопізнання, самовиховання, здатність до навчання й виховання, сприйнятливість до виховання, життєвий досвід, поведінка, особистісні якості, інтереси, мотиви, потреби тощо.
Визначаючи предмет дослідження, важливо конкретизувати, хто є суб’єктом його. Основним суб’єктом дослідження має бути щось одне: або діяльність дітей, їхні особливості, інтереси, потреба, поведінка, внутрішні суперечності і рівень вихованості, або ж діяльність учителя – педагогічні чинники і засоби, характер педагогічних вимог і впливів, особливості стосунків тощо.
Звичайно, вивчаючи, наприклад, учнівський колектив чи учня, не можна забувати про педагогічне керівництво їх формуванням чи розвитком. Однак у всіх випадках доцільно досліджувати якийсь один аспект, залишаючи другий допоміжним, коригуючим.
Мета і завдання дослідження.
Вони конкретизують предмет. Формуючи мету, дослідник з’ясовує, який результат бажає отримати і яким він його очікує. Мета конкретизується у завданнях. Обов’язковим для більшості досліджень має бути: 1) експериментальна чи дослідно-експериментальна перевірка висловлених ідей, створеної моделі, запропонованої педагогічної технології або апробація їх на практиці; 2) вироблення на основі отриманих результатів конкретних рекомендацій для учнів та педагогів, спрямованих на поліпшення навчання та виховання.
Важливим, конкретизуючим мету завданням є формування теоретичної концепції, ядром якої слугує гіпотеза дослідження, що покликане розв’язати виявлені суперечності.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)