Педагогіка – Пальчевський С. С. – Система педагогічних наук
Сучасна педагогічна наука об’єднує близько двадцяти педагогічних галузей. їхня кількість певним чином зумовлюється суспільними потребами. Спираючись на структуру та принципи загальної педагогіки, вони є похідними від неї.
Базовою науковою дисципліною для всіх педагогічних галузей є загальна педагогіка. Прийнято вважати, що вона вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання та освіти, формулює принципи, форми й методи навчання та виховання, які є загальними для всіх вікових груп людей та навчально-виховних закладів. Певну непослідовність у подібні твердження вносить той факт, що майже всі підручники з базового курсу педагогіки обмежуються рамками шкільної освіти. В окрему галузь педагогіки відносять історію педагогіки, хоч її традиційно вивчають у складі загального курсу педагогіки, зважаючи на те, що розгляд будь-якої педагогічної системи лише у предметній та функціональній площинах у відриві від історичної є неповним і необгрунтованим. З огляду на це, структуру загальної педагогіки доцільно було б розглядати у такій послідовності основних її розділів:
– загальні засади педагогіки;
– історія педагогіки;
– дидактика – теорія навчання та освіти;
– теорія виховання;
– теорія управління навчально-виховним процесом у навчально-виховних закладах різних освітніх рівнів і типів.
Однак, як й інші автори, враховуючи те, що педагогічна наука розвивалася і продовжує розвиватися насамперед як теорія виховання підростаючих поколінь, останній розділ ми розглядатимемо як школознавство – систему управління школою і діяльністю органів освіти.
Вікова педагогіка досліджує закономірності, принципи, форми та методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп. її поділяють на такі напрями:
– пренатальна та перинатальна педагогіка (досліджує вплив спочатку на розвиток плоду, пізніше новонародженої дитини поведінки батьків, починаючи від часу прийняття ними рішення про зачаття дитини і завершуючи першими тижнями після її народження);
– дошкільна педагогіка (закономірності виховання дітей дошкільного віку в сім’ї та в дошкільних виховних закладах);
– шкільна педагогіка (зміст, принципи, форми й методи навчання та виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів);
– педагогіка дорослих або професійна педагогіка (включає педагогіку професійно-технічної освіти та педагогіку вищої школи). Корекційна або спеціальна педагогіка (дефектологія). Досліджує
Проблеми навчання та виховання дітей і підлітків із різними фізичними та психічними вадами. Основні її напрями:
– сурдопедагогіка (навчання й виховання глухонімих, глухих і туговухих дітей);
– тифлопедагогіка (навчання й виховання сліпих та слабкозорих дітей);
– логопедія (навчання й виховання дітей з порушеннями мовлення);
– олігофренопедагогіка (навчання й виховання дітей з уповільненим розумовим розвитком та розумово відсталих);
– виправно-трудова або пенітенціарна педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).
Галузеві педагогіки досліджують галузеві аспекти освіти, які визначають специфіку та закономірності навчально-виховного процесу. Основні напрями галузевої педагогіки: авіаційний, інженерний, військовий, медичний, спортивний, культурно-освітній.
Порівняльна педагогіка на основі порівняння систем народної освіти різних країн визначає спільні та відмінні тенденції їхнього розвитку.
Соціальна педагогіка вивчає закономірності соціалізації особистості на різновікових етапах її розвитку та форми, методи й засоби соціально-педагогічної діяльності представників виховних, освітніх, культурних, наукових закладів та установ, соціальних служб.
Соціально-педагогічна робота і практика першопочатково виходять із відомого вислову В. О. Сухомлинського: “Ти народився людиною, але людиною ще треба стати”.
Основи педагогічної майстерності. Розглядають педагогічну діяльність як особливий вид мистецтва, а професію вчителя як таку, яка багато в дечому нагадує професійну діяльність актора театру і кіно.
Етнопедагогіка досліджує зміст пам’яток народної творчості, форми і методи соціалізації підростаючих поколінь, які український народ виробив упродовж віків. Сприяє засвоєнню ідеалів народного виховання молодим поколінням.
Сугестопедагогіка. Вивчає психотерапевтичний педагогічний напрям у світовій педагогіці, який започаткував свій розвиток у 20-х роках XX ст. і представлений такими напрямами нижчого порядку, як: гіпнопедія, ритмопедія, релаксопедія, сугестопедія. Використовує можливості гармонійного поєднання чинників свідомості та підсвідомості з педагогічно доцільною метою. Найчастіше використовувався і продовжує використовуватися для інтенсивного вивчення іноземних мов.
Педагогічна акмеологія, з одного боку, досліджує можливості розвитку в дошкільному, шкільному та юнацькому віці тих внутрішніх якостей у вихованців, які необхідні для професійного самовизначення на основі власних здібностей та задатків з метою майбутньої найповнішої самореалізації, а з іншого, вивчає шляхи професійного становлення, розвитку і вдосконалення фахової майстерності педагога в ході реалізації ним особистісної стратегії життя. Інтегруючи знання з педагогіки, психології, філософії, фізіології, психотерапевтики, соціології, ця галузь знань покликана допомагати людині у виробленні стратегій життя на окремих вікових етапах її розвитку.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)