Педагогіка – Пальчевський С. С. – Стратегія розгортання науково-педагогічного дослідження. Основні його складові
До них належать аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, за умови, якщо рівні якісних характеристик цих параметрів позначають певними числовими показниками (М. Фіцула). Інші автори схильні вважати, що до цієї групи методів насамперед слід віднести порівняльно-історичний аналіз, дедукцію, індукцію та моделювання (Ю. Вабанський, О. Вишневський).
Порівняльно-історичний аналіз допомагає вивчати педагогічні явища з урахуванням минулого досвіду. Для опису зв’язків між компонентами процесу і зовнішніми впливами використовують методи дедукції (рух думки від загального до конкретного) й індукції (рух у протилежному напрямку).
Моделювання – метод створення і дослідження моделей. Головною перевагою моделювання с можливість охопити певну систему цілісно. Наукова модель-це уявна чи матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна замінити його так, що вивчення моделі сприяє отриманню нової інформації про цей предмет (Н. Мойсеюк).
Стратегія розгортання науково-педагогічного дослідження. Основні його складові.
Проведення науково-педагогічного дослідження передбачає такі основні його етапи:
1. Визначення проблеми дослідження й обгрунтування її актуальності. З’ясування об’єкта, предмета, мети та завдань.
2. Визначення списку літературних джерел та грунтовне їхнє опрацювання.
3. Вивчення стану розв’язання обраної проблеми в шкільній практиці.
4. Формулювання гіпотези дослідження.
5. Визначення мети та завдань дослідження.
6. Формування теоретичної концепції та її ядра – експериментальної моделі, спрямованих на розв’язання досліджуваної проблеми.
7. Виконання експериментальної роботи.
8. Зіставлення експериментальних даних із масовою педагогічною практикою.
9. Узагальнення результатів дослідження на основі кількісного і якісного аналізу отриманих статистичних даних, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.
10. Розробка на основі них методичних рекомендацій, практичних основ для втілення в масову педагогічну практику, порад тощо.
11. Оформлення результатів дослідження та впровадження їх у життя.
У підготовці та проведенні наукового дослідження, а також під час оформлення його результатів важливими є такі його складові: обгрунтування актуальності проблеми; формулювання теми; визначення предмета, об’єкта, мети й завдань, методологічної основи; організація педагогічного експерименту; вирішення проблеми вимірювань; формування наукової новизни, визначення практичного значення та предмета захисту.
Досить повно шляхи вирішення проблем, які випливають під час підготовки написання науково-педагогічних робіт, з урахуванням реальної практики, яка склалася у минулому десятилітті, розкриває академік С. У. Гончаренко (Див.: Гончаренко СУ. Педагогічні дослідження – К., 1995).
Коротко зупинимося на них.
Актуальність проблеми.
Вона має певні відмінності у фундаментальних та прикладних дослідженнях. У фундаментальних вона вказує на своєчасність вивчення та розв’язання проблеми для подальшого розвитку теорії і практики навчання та виховання, характеризує суперечності, які виникають між соціальними потребами і наявними засобами їхнього задоволення. Обгрунтовуючи актуальність фундаментальних досліджень, виходять із прогнозованого теоретичного значення теми, ступеня опрацювання її в науці, враховують можливі впливи запланованих результатів на існуючі теоретичні уявлення в даній галузі. Актуальність прикладних досліджень насамперед передбачає практичну потребу в опрацюванні теми, ступінь розв’язання визначеного питання в педагогічній практиці, прогнозований ефект від упровадження отриманих результатів.
Під час обгрунтування актуальності науково-педагогічного дослідження доцільно із самого початку з’ясувати основні суперечності чи невідповідності між досягнутим рівнем педагогічного знання і проблемами розвитку педагогічної теорії та практики. Нерідко вони зумовлюються або відкриттям нових фактів і зв’язків, або появою запитів практики, що потребують вироблення нових теоретичних знань. Виявити суперечність або їхню групу, що визначають проблему дослідження, стверджує С. У. Гончаренко, буває важче за розв’язання самої проблеми.
Обгрунтовуючи необхідність дослідження певної проблеми, варто проаналізувати стан її розв’язання в педагогічній практиці, корисно розкрити недоліки існуючих методик навчання чи виховання. Якщо для цього не вистачає фактів, провести констатувальний експеримент. Аналіз педагогічної практики не слід підміняти голою констатацією низького рівня знань чи вихованості учнів. Вибираючи проблему дослідження, потрібно враховувати реальний стан справ у системі освіти й можливість розв’язання проблеми існуючими методами педагогічної науки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)