Основи педагогічної техніки – Пихтіна Н. П. – 4. Психотехніка саморегуляції лектора
У діловій, психологічній і психотерапевтичній літературі основна частина рекомендацій з техніки читання лекцій присвячена розробці способів нейтралізації хвилювання і страху лектора: як допомогти доповідачу зняти внутрішню напругу, не “боятися” своїх слухачів і вільно, розкуто виступати перед аудиторією.
Чому ж виникає зайве хвилювання і страх перед слухачами?
Для цього варто спробувати визначити основну причину свого хвилювання. На думку Н. Самоукіної, воно може бути зумовлене наступними чинниками:
– браком досвіду читання публічних лекцій;
– власними індивідуальними особливостями: сором’язливістю, боязкістю, підвищеною тривожністю, невпевненістю у собі тощо;
– сумнівами у тому, що слухачам буде цікаво;
– невдалим особистим досвідом попереднього читання лекцій;
– надмірним зануренням у власні переживання.
З метою визначення істинних чинників хвилювання Н. Самоукіна радить напередодні публічного виступу виконувати вправу “Як зрозуміти самого себе”.
Вправа спрямована на активізацію самопізнання процесу виникнення власного стану напруженості в аудиторії під час читання лекції.
З цією метою якомога виразніше уявити одну з таких ситуацій, де потрібно виступати публічно. Заплющити очі і дати можливість внутрішньому погляду побачити деталі цієї ситуації – обстановку кімнати або актової зали, обличчя слухачів тощо.
Уявити, як прямуєте до місця виступу та що починаєте відчувати. Рухатися у власних внутрішніх образах поволі, намагатись не випускати жодних тонкощів власних відчуттів. Намагатися якомога повніше і реальніше відчути зміну свого стану. З’ясувати, які образи у власній свідомості виникають. З ким із присутніх пов’язані хвилювання?
Із слухачами? (“Вони дивляться на мене”, “Вони будуть мене критикувати, ставити складні питання”, “Вони не слухатимуть”.)
Із самим собою? (“Боюся сказати щось не так”, “Боюся бути неприйнятим слухачами”, “Дуже хочу бути блискучим оратором і викликати захоплення аудиторії”, “Боюся критики і незгоди з моєю точкою зору”.)
Отже, виконана вправа допоможе визначити, чому виникає власне хвилювання і напруга.
ЗАГАЛЬНІ І КОНКРЕТНІ ПОРАДИ ЛЕКТОРУ У СИТУАЦІЯХ НАДМІРНОГО ХВИЛЮВАННЯ
Орієнтовно за день до лекції в аудиторії, де відбудеться лекція, доцільно влаштувати собі генеральну репетицію без свідків: пройти до того місця, на якому Ви знаходитиметеся, читаючи лекцію; подивитися у порожній зал, відпрацювати, якими будуть власні засоби зовнішньої виразності, техніка мовлення; подумати над тим, якими будуть початок і кінцівка власного виступу тощо.
За декілька годин до лекції, сидячи в кріслі із заплющеними очима, програти власний виступ (спланувати сценарій). При цьому намагатися відчути радість від того, що лекція пройде успішно (спланувати успішний сценарій!).
Увечері, перед сном, дати собі установку побачити всю ситуацію уві сні: як збираються слухачі, як Ви проходите до місця виступу, як починаєте… Головне у цій візуалізації відчути, що лекція буде успішною!
Якщо робота над собою та власним емоційним станом позитивно вплинула на позбавлення від страхів і хвилювання перед публічним виступом, варто застосувати низку Конкретних порад щодо саморегуляції лектора. У формулюванні Н. Самоукіної вони такі.
Якщо хвилювання пов’язане переважно із слухачами:
O при читанні лекції варто вибрати кілька доброзичливих слухачів і говорити на початку лекції ніби тільки для них (головне – навчитися дивитися слухачам в очі);
O як тільки відчуєте, що між Вами і Вашими доброзичливими слухачами виник візуальний та емоційний контакт, спробувати перевести погляд на осіб, що знаходяться поряд з Вашими доброзичливими слухачами – розширити кількість осіб для візуального контакту;
O намагатись навчитися дивитися на слухачів відкрито і доброзичливо, бачити їх живі очі, поступово переводити погляд від слухача до слухача;
O навчитися відкрито усміхатися аудиторії і отримувати у відповідь усмішки із залу!
Якщо хвилювання пов’язане з власним внутрішнім станом:
O перед початком лекції налаштуватись на режим мовної активності – поговорити з кимось зі слухачів;
O постійно практикувати, виступаючи публічно;
O уявити себе актором, якому потрібно зіграти роль лектора;
O шляхом концентрації уваги та образної уяви навчитися створювати власне внутрішнє позитивне переживання очікування лекції як найбільш успішної у власному арсеналі форми роботи та позитивних її результатів.
ПОРАДИ З ПОДОЛАННЯ СТРАХУ ПІД ЧАС ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ
1. Якщо є можливість, виступайте на своїй території.
2. Якщо немає можливості, наперед відвідаєте місце виступу, звикніть до нього.
3. Тримайте в руках або в кишені тези виступу на картках. Навіть якщо вони не знадобляться, це зробить Вас впевненішим.
4. Знайдіть спосіб одержати максимум інформації про склад аудиторії.
5. Посадіть в зал хороших знайомих або познайомтеся з ким-небудь з учасників перед Вашим виступом.
6. Репетируйте мінімум тричі.
7. Приходьте в аудиторію раніше від тих, перед ким виступатимете.
8. Перед виступом активно рухайтеся.
9. Стежте за диханням, воно повинне бути глибоким, ритмічним і спокійним.
10. Ніколи не використовуйте алкоголь і заспокійливі препарати.
ГОЛОВНА ПОРАДА: Постійно практикуйте, використовуйте кожну можливість виступити публічно. Пам’ятайте, що з кожним виступом страх зменшується, а якість виступів покращується.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)